DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.3.87.2018.62

Порівняльна характеристика фуросеміду і торасеміду щодо показників якості життя та клініко-функціонального статусу хворих на хронічну серцеву недостатність

M. G. Mukhamedova

Анотація


Мета дослідження — оцінити якість життя і клініко-функціональний статус хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) залежно від включення в терапію петльових діуретиків та дати порівняльну характеристику впливу фуросеміду і торасеміду в складі комбінованої терапії.
Матеріал і методи. У дослідження включені 303 хворих на ХСН ішемічного генезу. Для оцінки якості життя хворих на ХСН ішемічного генезу в цьому дослідженні використовувався опитувальник, розроблений в університеті міста Міннесоти (США) — «Життя з серцевою недостатністю (MQLHF — Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire). Крім суб'єктивної оцінки якості життя хворих на ХСН, що оцінюється за MQLHF, у нашому дослідженні вивчалася динаміка об'єктивної клінічної оцінки за шкалою ШОКС, запропонованою в 2000 р. академіком Мареєвою В. Ю.
Результати. Первинна оцінка якості життя у пацієнтів з ХСН виявила високий бал MQLHF порівняно зі здоровими особами (57,81±0,42 проти 24,75±1,75 бала, p<0,001) та більш високий бал у пацієнтів зі зниженою систолічною функцією ЛШ порівняно з хворими з діастолічною дисфункцією ЛШ (67,42±0,18 проти 52,49±0,12 балів, p<0,001). На кінець періоду спостереження середній бал MQLHF вірогідно знизився, причому починаючи вже з 10‑го дня терапії (p<0,001 достовірність різниці з вихідними даними, відносна динаміка становила 25,04%). Ступінь зниження середнього балу MQLHF у пацієнтів з нормальною фракцією викиду ЛШ значно вищий динаміки показника у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду впродовж усіх етапів спостереження. Вивчення ефектів кожного з діуретиків окремо виявило ідентично спрямовані зміни бальної оцінки якості життя в обох терапевтичних групах з достовірно більш значущим ефектом торасеміду порівняно з фуросемідом (достовірність досягнутих значень на 10‑й день та 3‑й місяць терапії порівняно з вихідними даними в обох терапевтичних групах — p<0,001). Симптоми ХСН, що оцінювалися за шкалою ШОКС, у пацієнтів зі зниженою ФВ більш виражені порівняно з хворими з нормальною систолічною функцією лівого шлуночка. Включення у схему терапії петльових діуретиків уже з 10‑го дня спостереження виявило достовірне зменшення вираженості таких симптомів ретенції рідини, як задишка, набряки та ортопное, з деякою перевагою торасеміду над фуросемідом у відношенні ортопное у пацієнтів зі збереженою систолічною функцією ЛШ. До 3‑го місяця покращилися практично всі показники ШОКС, що вивчалися. При цьому встановлена достовірна перевага торасеміду над фуросемідом стосовно задишки, ортопное, набряків та вологих хрипів серед пацієнтів зі зниженою ФВ ЛШ, а також стосовно задишки та ортопное серед хворих із нормальною ФВ ЛШ.                                                   Висновки. У хворих на хронічну серцеву недостатність спостерігається зниження суб'єктивної оцінки якості життя і об'єктивної оцінки клінічного стану, що засвідчує про значне зниження резервних можливостей серцево‑судинної системи. Ступінь порушень вищий у хворих зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. Введення у схему терапії петльових діуретиків асоціюється зі значним поліпшенням сумарної оцінки якості життя, зменшенням вираженості клінічної симптоматики хронічної серцевої недостатності. При цьому якість життя більш значуще поліпшувалася у хворих з нормальною систолічною функцією лівого шлуночка. Встановлено достовірну перевагу торасеміду над фуросемидом щодо суб'єктивної оцінки показників якості життя і об'єктивних симптомів хронічної серцевої недостатності у хворих як із нормальною, так і зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка.


Ключові слова


хронічна серцева недостатність; фуросемід; торасемід; ремоделювання міокарда

Повний текст:

PDF

Посилання


Ageev FT. Evolyutsiya predstavleniy o diastolicheskoy funktsii serdtsa [The evolution of ideas about the diastolic function of the heart]. Serdechnaya nedostatochnost'. 2000;2:48-50. (in Russian).

Ageev FT, Belenkov YuN, Mareev VYu. Pervye rezul'taty natsional'nogo epidemiologicheskogo issledovaniya EPOKhA O – KhSN [First results of a national epidemiological study of EPOCH O - CHF]. Serdechnaya nedostatochnost'. 2006;3(4):116-20. (in Russian).

Belenkov YuN, Ageev FT, Mareev VYu. Znakom'tes': diastolicheskaya serdechnaya nedostatochnost' [Meet diastolic heart failure]. Serdechnaya nedostatochnost'. 2000;2:40-4. (in Russian).

Belenkov YuN, Mareev VYu. Epidemiologicheskoe issledovanie KhSN: sostoyanie voprosa [Epidemiological study of CHF: state of the issue]. Serdechnaya nedostatochnost'. 2002;3(2):57-9. (in Russian).

Belenkov YuN, Mareev VYu, Ageev FT, Danielyan MO. Ot imeni rabochey gruppy OSSN. Pervye rezul'taty natsional'nogo epidemiologicheskogo issledovaniya – epidemiologicheskoe obsledovanie bol'nykh KhSN v real'noy praktike (po obrashchaemosti) – EPOKhA-O-KhSN [On behalf of the OSSN working group. The first results of the national epidemiological study - an epidemiological examination of patients with CHF in actual practice (on appealability) - EPOCHA-O-CHF]. Serdechnaya nedostatochnost'. 2003;4,3:116-20. (in Russian).

Voronkov LG. Khronicheskaya serdechnaya nedostatochnost' i khronicheskoe obstruktivnoe zabolevanie legkikh [Chronic heart failure and chronic obstructive pulmonary disease]. Novosti meditsiny i farmatsii. 2010;338:16-21. (in Russian).

Mareev VYu, Ageev FT, Arutyunov GP, Koroteev AV, Mareev YuV, Ovchinnikov AG, et al. Natsional'nye rekomendatsii OSSN, RKO i RNMOT po diagnostike i lecheniyu KhSN (chetvertyy peresmotr) [National recommendations of OSSN, RKO and RNMOT for the diagnosis and treatment of CHF (fourth revision)]. Serdechnaya nedostatochnost'. 2013:14,7:379-472. (in Russian).

Tereshchenko SN, Dzhaniani NA. Khronicheskaya serdechnaya nedostatochnost' [Chronic heart failure]. Issues of diagnosis and treatment. Moscow; RKISoveropress; 2004. 48 p. (in Russian).

D'Andrea A, Caso P, Romano S, Scarafile R, Cuomo S, Saler­no G, et al. Association between left atrial myocardial function and exercise capacity in patients with either idiopathic or ischemic dilated cardiomyopathy: a two dimensional speckle strain study. Int J Cardiol. 2009;132(3):354-63.

Hogg K, Swedberg K, McMurray J. Heart failure with pre­served left ventricular systolic function. Epidemiology, clinical characteristics, and prognosis. J Am Coll Cardiol. 2004;43(3):317-27.

Massie BM. Globalization of clinical trials how should we interpret differences in outcomes? J Am Coll Cardiol. 2011;58(9):923-4.

Nishimura RA, Jaber W. Understanding «Diastolic Heart Failure»: the tip of the iceberg. J Am Coll Cardiol. 2007;49(6):695-97.

Sanderson JE. Heart failure with a normal ejection fraction. Heart. 2007;93(2):155-8.

Tsang TS, Barnes ME, Gersh BJ, Bailey KR, Seward JB. Left atrial volume as a morphophysiologic expression of left ventricular diastolic dysfunction and relation to cardiovascular risk burden. Am J Cardiol. 2002;90(12):1284-9.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2018 M. G. Mukhamedova

Технічний редактор журналу, к.мед.н. М. Степанченко, 2015-2018