DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.3.87.2018.64

Психоемоційний стан хворих на ішемічну хворобу серця, яким проведено аортокоронарне шунтування, та потреба у психологічному супроводі

R. V. Nesterak

Анотація


Мета роботи — оцінити корекційний вплив сугестивних методів та навчально-корекційних програм на психоемоційний стан хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), яким проведено аортокоронарне шунтування (АКШ), визначити взаємозв'язок емоційного стану і соматичних проявів.
Матеріал і методи. Об’єкт дослідження — 60 хворих на ІХС, яким проведено АКШ. Для оцінки психоемоційного стану хворих використали психометричний метод — госпітальну шкалу тривоги й депресії (HADS). Із корекційних заходів застосовано сугестивну терапію та корекційне навчання.
Результати. На основі вивчення психоемоційного стану пацієнтів, яким проведено АКШ, виявлено наявність проявів тривоги і депресії. Спостерігались субклінічні та клінічні рівні тривоги і депресії до оперативного втручання, у процесі психологічного супроводу із застосуванням корекційних методів відзначено зменшення цих проявів. Встановлено важливість застосування сугестивних методів та навчання хворих, яким проведено АКШ.
Висновки. З метою психопрофілактики на всіх етапах реабілітації хворих, яким проведено аортокоронарне шунтування, доцільно на основі оцінки психологічного статусу проводити корекційні заходи із застосуванням психологічних методів сугестивної терапії та навчання пацієнтів перед оперативним втручанням, у післяопераційний період, а також протягом 6 місяців після втручання.


Ключові слова


ішемічна хвороба серця; аортокоронарне шунтування; реабілітація; тривога; депресія; сугестивна терапія; навчання

Повний текст:

PDF

Посилання


Kornats'kyi VM, Tretiak IV. Vplyv psykhoemotsiinykh porushen' na rozvytok i perebih sertsevo-sudynnoi patolohii [Influence of psychoemotional disorders on the development and course of cardiovascular pathology]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2008;6:94-100. (in Ukrainian).

Sharobaro VI, Zhenchevskaya YuV, Ivanova TM, Sotserdotova AG. Rol' psikhosotsial'nykh faktorov riska vozniknoveniya i progressirovaniya ishemicheskoy bolezni serdtsa [The role of psychosocial risk factors for the onset and progression of ischemic heart disease]. Klinicheskaya meditsina. 2011;6:22-6. (in Russian).

Garganeeva NP, Petrova MM, Evsyukov AA, Shtarik SYu, Kaskaeva DS. Vliyanie depressii na techenie ishemicheskoy bolezni serdtsa i kachestvo zhizni patsientov [The effect of depression on the course of coronary heart disease and the quality of life of patients]. Klinicheskaya meditsina. 2014;12:30-7. (in Russian).

Dolzhenko MM, Luchyns'ka YuO, Mymrenko SM, Kruhlova AIu. Fizychna ta psykholohichna reabilitatsiia khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia pislia aortokoronarnoho shuntuvannia [Physical and psychological rehabilitation of patients with ischemic heart disease after aortic coronary bypass grafting]. Mystetstvo likuvannia. 2013;3:7-10. (in Ukrainian).

Pogosova N, Saner H, Pedersen SS, Cupples ME, McGee H, Höfer S, et al. Psychosocial aspects in cardiac rehabilitation: From theory to practice. A position paper from the Cardiac Rehabilitation Section of the European Association of Cardiovascular Prevention and Rehabilitation of the European Society of Cardiology. European Journal of Preventive Cardiology. 2015;22(10):1290-306.

Khobzei MK, Pinchuk IIa, Martsenkovs'kyi IA, Stepanenko AV, Burlachuk LF, Burlachuk OL, et al. Unifikovanyi klinichnyi protokol "Depresiia". Nakaz MOZ Ukrainy № 1003 vid 25.12.2014 roku [Unified clinical protocol "Depression". Order of the Ministry of Health of Ukraine № 1003 dated 25.12.2014]. (in Ukrainian).

Aronov DM, Bubnova MG, Krasnitskiy VB. Novye podkhody k reabilitatsii i vtorichnoy profilaktiki u bol'nykh perenesshikh ostryy infarkt miokarda s pod'emom segmenta ST elektrokardiogrammy [New approaches to rehabilitation and secondary prevention in patients with acute myocardial infarction with ST-segment elevation of the electrocardiogram]. Kardiologiya. 2015;12:125-32. (in Russian).

Hasiuk MB, Hryniv OM. Do pytannia psykhoterapevtychnoi roboty z doslidzhuvanym iz psykhosomatychnoiu symptomatykoiu [On the issue of psychotherapeutic work with subjects having psychosomatic symptoms]. Aktual'ni problemy psykholohii: Psykholohiia osobystosti. Psykholohichna dopomoha. 2011;11:125-32. (in Ukrainian).

Maksimov AI, Ryabov VV, Markov VA, Karpov RS. Psikhicheskie narusheniya u patsientov s ostrym infarktom miokarda i drugimi kriticheskimi sostoyaniyami v usloviyakh otdeleniya reanimatsii i intensivnoy terapii [Mental disorders in patients with acute myocardial infarction and other critical conditions in the intensive care unit]. Kardiologiya. 2010;5:47-53. (in Russian).

Tze FL, Choil K, Chairl S. Psychological distress mediates the effects of socio-demographic and clinical characteristics on the physical health component of health-related quality of life in patients with coronary heart disease. European Journal of Preventive Cardiology. 2015;21(1):107-16.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2018 R. V. Nesterak

Технічний редактор журналу, к.мед.н. М. Степанченко, 2015-2018