Морфологічні особливості тривимірної будови сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця новонароджених людини
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.3.87.2018.65Ключові слова:
сухожилкові струни, передсердно-шлуночкові клапани серця, новонародженіАнотація
Мета роботи — з’ясувати особливості будови сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця новонароджених з використанням світлооптичного та реконструкційного методів дослідження.
Матеріал і методи. Дослідження сухожилкових струн мітрального та тристулкового клапанів виконані на 52 препаратах передсердно-шлуночкових клапанів серця 26 новонароджених, які померли від причин, не пов’язаних із патологією серцево‑судинної системи. При дослідженні використовували світлооптичний метод, 3D-реконструкції та статистичний аналіз.
Результати. У результаті проведеного мікроскопічного дослідження встановлено, що основу сухожилкових струн складає щільна оформлена волокниста сполучна тканина, в якій між пучками колагенових волокон розміщуються клітини фібробластичного ряду. Однак у товщі 28% сухожилкових струн новонароджених, окрім пучків колагенових волокон, траплялися пучки серцевих м’язових клітин. За допомогою тривимірних реконструкцій сухожилкових струн новонароджених встановлено, що підендотеліальний шар є пухкою колагеново‑еластичною периферією, в якій розташовані кровоносні судини, а центральна частина утворена колагеновим стрижнем.
Висновок. Результати морфологічних досліджень показали, що 72% сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця новонароджених належать до фіброзного типу та 28% — до фіброзно-м’язового типу.
Посилання
Semeniuk TO. Klapany sertsia: osnovni momenty yikh rozvytku, mikroskopichna budova ta osoblyvosti krovopostachannia [Valves of the heart: the main points of their development, microscopic structure and features of blood supply]. Visnyk naukovykh doslidzhen. 2012;3:14-7. (in Ukrainian).
Stepanchuk AP. Morfometricheskie issledovaniya peredserdno-zheludochkovykh klapanov v norme [Morphometric examination of the atrioventricular valves is normal]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2012;1:162-65. (in Russian).
Lobko PI. Mikroskopicheskaya anatomiya myasistykh trabekul, sosochkovykh myshts i sukhozhil'nykh khord zheludochkov serdtsa cheloveka [Microscopic anatomy of fleshy trabeculae, papillary muscles and tendon chords of human heart ventricles]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2010;9(1):60-3. (in Russian).
Fedoniuk LIa, Malyk YuIu. Strukturna orhanizatsiia normal'no roztashovanykh sukhozhylkovykh strun mitral'noho klapana sertsia liudyny [Structural organization of normally located tendon strings of mitral valve of human heart]. Мorphologia. 2014;8(3):61-6. (in Ukrainian).
Gudlett T. Metody trekhmernogo modelirovaniya v issledovanii embrional'nogo serdtsa [Methods of three-dimensional modeling in the embryonic heart study]. Morfolohiia. 2010;4(2):5-12. (in Russian).
Tverdokhlib IV. Prostorova rekonstruktsiia biolohichnykh ob’iektiv za dopomohoiu komp’iutornoho modeliuvannia [Spatial reconstruction of biological objects using computer simulation]. Morfolohiia. 2007;1(1):135-39. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 N. P. Penteleichuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
