Особливості циркадного ритму артеріального тиску пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією та псевдорезистентною артеріальною гіпертензією

Автор(и)

  • M. Yu. Sheremet

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.3.87.2018.74

Ключові слова:

резистентна артеріальна гіпертензія, циркадний ритм артеріального тиску

Анотація

Мета роботи — визначити особливості циркадного ритму артеріального тиску в пацієнтів з істинною резистентною артеріальною гіпертензією (РАГ) та псевдорезистентною артеріальною гіпертензією (ПРАГ).
Матеріал і методи. Обстежено 52 пацієнти з підозрою на (РАГ) згідно з критеріями Європейського товариства гіпертензії (ESH, 2013). 44 пацієнтам з підозрою на РАГ було призначено антигіпертензивну терапію (інгібітор АПФ/сартани, антагоніст кальцію та діуретик) у максимальних терапевтичних дозах. Через два місяці лікування у 20 пацієнтів на тлі комбінованої терапії досягти нормалізації артеріального тиску (АТ) не вдалось, що підтвердило наявність РАГ. Ці пацієнти склали І групу. Натомість у 24 обстежених АТ нормалізувався, що свідчило про псевдорезистентний перебіг АГ. Ці пацієнти склали групу контролю (ІІ група). Всім пацієнтам виконували вимірювання офісного та амбулаторного АТ для оцінки характеристик циркадного ритму АТ.
Результати. За даними добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у пацієнтів з РАГ реєструвався значно більший рівень систолічного АТ (САТ) протягом доби, дня та ночі, а також показник середнього діастолічного АТ (ДАТ) вночі. Добові індекси за САТ і ДАТ були значно нижчими в групі пацієнтів із РАГ. Недостатнє зниження нічного АТ (тип «non-dipper») спостерігали у 8 (35%) хворих; «nighpiker» — у 5 пацієнтів (25%). Решта пацієнтів мали нормальний профіль циркадного ритму АТ. У ІІ групі 11 (45,8%) пацієнтів мали нормальний добовий профіль АТ, у 8 (33,4%) пацієнтів виявлено його порушення за типом «non-dipper», лише у двох пацієнтів спостерігали тип «nighpiker» (8,3%), та в трьох пацієнтів (12,5%) — зафіксували надмірне зниження АТ у нічний період — тип “over-dipper”. Порушення варіабельності АТ значно частіше виявляли в І групі (72,7%), ніж у ІІ групі — 43,0% (р=0,04). Ранкові прирости САТ і ДАТ теж були достовірно вищими у хворих І групи (р=0,026 і р=0,001 відповідно).
Висновки. Пацієнти з резистентною артеріальною гіпертензією характеризуються більш високими показниками систолічного артеріального тиску за даними добового моніторування артеріального тиску в денний та нічний період; мають частіше порушення циркадного ритму за типом «non-dipper», «night-piker» та значно вищими показниками ранкового приросту артеріального тиску порівняно з псевдорезистентним перебігом артеріальної гіпертензії.

Посилання

Roberie DR, Elliott WJ. What is the prevalence of resistant hypertension in the United States? Curr Opin Cardiol. 2012;27(4):386-91.

Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K, Redon J, Zanchetti A, Böhm M, et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal. 2013;34(28):2159-219.

Kovalenko VM, Kornats'kyi VM. Problemy zdorov'ia i tryvalosti zhyttia v suchasnykh umovakh [Problems of health and life expectancy in modern conditions]. Kyiv; "Hordon"; 2016. 261 p. (in Ukrainian).

Cardoso CR, Salles GF. Prognostic Importance of Ambulatory Blood Pressure Monitoring in Resistant Hypertension: Is It All that Matters? Curr Hypertens Rep. 2016;18(12):85.

Pioli MR, Ritter AM, Modolo R. Unsweetening the Heart: Possible pleiotropic effects of SGLT2 inhibitors on cardio and cerebrovascular alterations in resistant hypertensive subjects. Am J Hypertens. 2018;31(3):274-80.

Mancia G, Verdecchia P. Clinical value of ambulatory blood pressure: evidence and limits. Circ Res. 2015;116(6):1034-45.

Kansui Y, Matsumura K, Kida H, Sakata S, Ohtsubo T, Ibaraki A, et al. Clinical characteristics of resistant hypertension evaluated by ambulatory blood pressure monitoring. Clin Exp Hypertens. 2014;36(7):454-8.

Gupta AK, Nasothimiou EG, Chang CL, Sever PS, Dahlöf B, Poulter NR. Baseline predictors of resistant hypertension in the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcome Trial (ASCOT): a risk score to identify those at high-risk. J Hypertens. 2011;29(10):2004-13.

Salman S, Erdal S, Huy T. Ambulatory Blood pressure monitoring in patients with chronic kidney disease and resistant hypertension. J Clin Hypertens (Greenwich). 2012;14(9):611-17.

Stavropoulos K, Imprialos KP, Doumas M. Sacubitril/valsartan instead of renin-angiotensin system inhibition alone: A step forward in resistant hypertension. 2018;20(1):65-8.

Hermida RC, Ayala DE, Ríos MT, Fernández JR, Mojón A, Smolensky MH. Around-the-clock ambulatory blood pressure monitoring is required to properly diagnose resistant hypertension and assess associated vascular risk. Curr Hypertens Rep. 2014;16(7):445.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-28

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ