Характеристика асоціацій умовно-патогенних мікроорганізмів вмісту кореневих каналів зубів за умов хронічного гранулюючого періодонтиту
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.3.87.2018.75Ключові слова:
хронічний гранулюючий періодонтит, асоціації мікроорганізмів, мікрофлора кореневого каналуАнотація
Мета роботи — встановлення кількісних та якісних характеристик асоціацій умовно-патогенних мікроорганізмів вмісту кореневих каналів зубів за умов хронічного гранулюючого періодонтиту.
Матеріал і методи. Проведено мікробіологічне дослідження вмісту кореневого каналу зубів 21 хворого на хронічний гранулюючий періодонтит. Для культуральних досліджень здійснено первинний посів зразків клінічного матеріалу на оптимальні для кожного мікроорганізму спеціальні середовища (MRS і LBS-агар, Schaedler–агар, диференційно-діагностичні середовища для ентеробактерій, жовчно-сольовий агар, кров'яно-цукровий МПА, жовтково–молочний агар і середовище Сабуро) та проведено ідентифікацію виділених чистих культур умовно-патогенних мікроорганізмів вмісту кореневих каналів зубів.
Результати. З вмісту кореневого каналу зубів 21 пацієнта з хронічним гранулюючим періодонтитом виділено та ідентифіковано 60 штамів умовно-патогенних мікроорганізмів. У 52,38% пацієнтів виявлено асоціацію умовно-патогенних мікроорганізмів, що складалась із трьох таксонів. Асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів, що складалась із двох та чотирьох таксонів, встановлено відповідно у 19,05 та 14,29% випадків. Показано, що S. anginosus бере участь у формуванні асоціації, що складається з двох таксонів у 25,0% випадків, в асоціації з трьох видів — у 54,55% випадків, в асоціаціях, що складається з чотирьох видів, — у 66,67% випадків.
Висновки. Хронічний гранулюючий періодонтит зумовлений дією переважно асоціацій аеробних та анаеробних мікроорганізмів, що складаються з трьох видів (52,38%), двох видів (19,05%), чотирьох видів (14,29%) та із п’яти видів таксонів (4,76%).
Посилання
Irkha SV. Pidhotovka koreniv zubiv do ortopedychnoho likuvania z urakhuvanniam obranoi konstruktsii [Preparation of roots of teeth for orthopedic treatment taking into account the chosen design] [dissertation abstract]. Kiev; 2017. 168 p. (in Ukrainian).
Isakov SV, Isakova TI. Sovremennyy podkhod k lecheniyu khronicheskikh form periodontitov [Modern approach to the treatment of chronic periodontitis]. Vestnik problem biologii i meditsiny. 2014;1(2):160-64. (in Russian).
Severinova SK, Zhirov AI, Zhirova VG, Shabliy VF. Klinicheskaya otsenka oslozhneniy v ortopedicheskoy stomatologii pri protezirovanii nes’emnymi konstruktsiyami [Clinical assessment of complications in prosthetic dentistry for prosthetics with non-removable structures]. Tavricheskiy mediko-biologicheskiy vestnik. 2013;4:125-29. (in Russian).
Mironova VV, Fizyukova GG, Solomatina NN. Sovremennye metody diagnostiki i lecheniya khronicheskogo verkhushechnogo periodontita [Modern methods of diagnosis and treatment of chronic apical periodontitis]. Ul'yanovskiy mediko-biologicheskiy zhurnal. 2011;3:96-101. (in Russian).
Volovets' TN. Vyznachennia virusiv simeistva herpesviridae u zrazkakh tkanyn parodonta ta doslidzhennia yikh imunolohichnykh pokaznykiv u osib iz zapal'nymy ta dystrofichno-zapal'nymy zakhvoriuvanniamy tkanyn parodonta, asotsiiovanymy iz persystuval'noiu herpes-virusnoiu infektsiieiu [Identification of herpesviridae viruses in specimens of periodontal tissues and their immunological indices in individuals with inflammatory and dystrophic-inflammatory diseases of periodontal tissues associated with persistent herpesvirus infection]. Zhurnal klinichnykh ta eksperymental'nykh medychnykh doslidzhen'. 2014;2(1):80-7. (in Ukrainian).
Blome B, Braun A, Sobarzo V, Jepsen S. Molecular identification and quantification of bacteria from endodontic infections using real-time polymerase chain reaction. Oral Microbiol Immunol. 2008;23(5):384-90.
Machohan VR. Mikroflora porozhnyny rota ta yii rol' u patohenezi heneralizovanoho parodontytu [Microflora of the oral cavity and its role in the pathogenesis of generalized periodontitis]. Vestnik problem biologii i meditsiny. 2014;4(4):25-30. (in Ukrainian).
Kumar PS. Oral microbiota and systemic disease. Anaerobe. 2013;24:90-3.
Lyugovskaya AV. Znachenie periodontopatogennoy mikroflory v etiologii i patogeneze bolezney periodontal [Importance of periodontopathogenic microflora in the etiology and pathogenesis of periodontal diseases]. Problemy zdorov'ya i ekologii. 2009;4:62-7. (in Russian).
Abakarova DS. Sovremennyy podkhod k dezinfektsii sistemy kornevogo kanala (obzor literatury) [Modern approach to the disinfection of the root canal system (literature review)]. Institut stomatologii. 2011;2:72-3. (in Russian).
Manak TN. Mikrobiologicheskie aspekty zabolevaniy pul'py i tkaney periodontal [Microbiological aspects of diseases of the pulp and periodontal tissues]. Sovremennaya stomatologiya. 2011;2:21-3. (in Russian).
Doroshenko SI, Irkha SV, Hryhor’ieva SM. Stan mikroflory korenevykh kanaliv zubiv do ta pislia elektroful'huratsii [Condition of microflora of root canals of teeth before and after electro-sputtering]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2015;2(2):64-7. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 N. D. Yakovychuk, M. O. Ishkov, S. E. Deineka, I. Y. Sydorchuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
