Діагностична цінність та кореляційна взаємозалежність показників ендокринного та ліпідного обміну при метаболічному синдромі, ускладненому хронічною ішемічною хворобою серця і цукровим діабетом 2‑го типу

Анотація

Мета роботи — встановити гормональні та ліпідні показники як діагностичні маркери метаболічного синдрому у взаємозв’язку з його ускладненнями, такими, як хронічна ішемічна хвороба серця та цукровий діабет 2‑го типу компенсованої та декомпенсованої стадій.
Матеріал і методи. У роботі вивчено взаємозалежність показників ендокринного та ліпідного обміну у хворих на метаболічний синдром, поєднаний із хронічною ішемічною хворобою серця і цукровим діабетом 2‑го типу компенсованої та декомпенсованої стадій. Обстежено 163 пацієнти з метаболічним синдромом. Залежно від наявності чи
відсутності поєднаної патології сформовано три групи. Першу групу склали пацієнти з метаболічним синдромом у поєднанні з хронічною ішемічною хворобою серця, другу групу — особи з хронічною ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2‑го типу в стадії компенсації, що виник на фоні метаболічного синдрому, третю групу — хворі з хронічною ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2‑го типу в стадії декомпенсації на фоні метаболічного синдрому. Пацієнтам визначали рівні кортизолу, тиреотропного гормону, вільного тироксину, пролактину та показники ліпідного спектра.
Результати. Згідно з результатами досліджень, перша та друга групи характеризувалися нормальними рівнями кортизолу та пролактину у жінок, але статистично значимо підвищеним рівнем тиреотропного гормону. У пацієнтів третьої групи виявлено достовірне підвищення рівня кортизолу і пролактину у жінок на фоні нормальних величин тиреотропного гормону, порівняно з контролем та з пацієнтами другої групи. Кількість вільного тироксину в пацієнтів усіх груп була на рівні контрольних значень. Пацієнти з хронічною ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2-го типу в стадії декомпенсації на фоні метаболічного синдрому відрізнялися від попередніх груп змінами ліпідного спектра, а саме значимим збільшенням рівня холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності, ліпопротеїдів дуже низької щільності, при достовірному зниженні рівня ліпопротеїдів високої щільності.
Проведення кореляційного аналізу підтвердило відмінності між групами компенсованого та декомпенсованого цукрового діабету 2‑го типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця на фоні метаболічного синдрому. Так, у пацієнтів другої групи спостерігалась кореляція між параметрами ліпідного спектра та кортизолом, пролактином і тиреотропним гормоном, тоді як взаємозв’язок відсутній між вищезазначеними показниками у хворих третьої групи, кореляція виявлена лише між кортизолом та пролактином у жінок.
Висновок. Рівні пролактину, кортизолу та тиреотропного гормону при метаболічному синдромі змінюються, залежно від наявності поєднаної патології. При метаболічному синдромі з хронічною ішемічною хворобою серця, а також при метаболічному синдромі з хронічною ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2‑го типу виявлено нормальний рівень кортизолу і пролактину при підвищеному рівні тиреотропного гормону. При метаболічному синдромі, ускладненому хронічною ішемічною хворобою серця та декомпенсованим цукровим діабетом 2‑го типу, спостерігалося підвищення рівнів кортизолу та у жінок пролактину при нормальному рівні тиреотропного гормону. При метаболічному синдромі, ускладненому хронічною ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2‑го типу компенсованої стадії, виявлено кореляційні зв’язки між показниками ліпідного обміну та гормонального статусу. Ця кореляція не виявляється при метаболічному синдромі з хронічною ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2‑го типу декомпенсованої стадії. Отже, зміни вмісту зазначених вище гормонів є діагностичними маркерами декомпенсації досліджуваних патологічних процесів та супроводжуються відповідними змінами ліпідного спектра.