Сезонні епідеміологічні особливості лептоспірозу у Львівській області
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.4.88.2018.85Ключові слова:
лептоспіроз, епідеміологія, сезонністьАнотація
Мета роботи — вивчення сезонних епідеміологічних особливостей у госпіталізованих пацієнтів із діагнозом "лептоспіроз" на території Львівської області.
Матеріал і методи. Проаналізовано історії хвороби пацієнтів із лептоспірозом, які проходили лікування у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні з 2002 по 2016 рік. За допомогою ретроспективного аналізу проводилося вивчення сезонних епідеміологічних характеристик даного захворювання. Для порівняння відносних величин використаний двосторонній критерій Фішера.
Результати. Встановлено, що максимальною захворюваність на лептоспіроз була протягом червня-листопада з піком у серпні. Чоловіки, частіше ніж жінки, хворіли влітку. Летальність була найвищою взимку, а найнижчою — влітку. Тривалість госпіталізації була максимальною весною, а влітку і восени — найкоротшою. Міські жителі частіше хворіли влітку, сільські — взимку. L. icterohaemorragiae була причиною хвороби найчастіше і траплялася з однаковою частотою протягом усього року. L. grippotyphosa значно частіше проявлялася в літньо-осінній період.
Висновок. Встановлено, що захворюваність на лептоспіроз була найвищою протягом літньо-осіннього періоду, а летальність — у зимові та весняні місяці.
Посилання
European Centre for Disease Prevention and Control. Leptospirosis — Annual Epidemiological Report 2016 (2014 data). 2017. Available from: https://ecdc.europa.eu/en/publications-data/leptospirosis-annual-epidemiologicalreport‑2016–2014‑data.
Gideon blog: Major outbreaks of leptospirosis. 2009. Available from: https://www.gideononline.com/2009/10/25/majoroutbreaks-
of-leptospirosis.
Agampodi B, Dahanayaka J, Nöckler K, Anne MS, Vinetz JM, et al. Redefining Gold Standard Testing for Diagnosing
Leptospirosis: Further Evidence from a Well-Characterized,
Flood-Related Outbreak in Sri Lanka. Am J Trop Med Hyg. 2016;95(3):531–6.
Tan WL, Soelar SA, Mohd Suan MA, Hussin N, Cheah WK, Verasahib K, et al. Leptospirosis incidence and mortality in Malaysia. Southeast Asian J Trop Med Public Health. 2016;47(3):434-40.
Lau CL, Smythe LD, Craig SB, Weinstein P. Climate change, flooding, urbanization and leptospirosis: fuelling the fire? Trans R Soc Trop Med Hyg. 2010;104(10):631-8.
Zinchuk OM. Sezonni osoblyvosti perebihu leptospirozu [Seasonal features of the course of leptospirosis]. Infektsiini khvoroby. 1999;1:46-7. (in Ukrainian).
Levett PN. Leptospirosis. Clin Microbiol Rev. 2001;14(2):296-326.
Pawar SD, Kore M, Athalye A, Thombre PS. Seasonality of leptospirosis and its association with rainfall and humidity in Ratnagiri, Maharashtra. Int J Health Allied Sci. 2018;7(1):37-40.
Zubach OO, Telegina TV, Zinchuk AN, Semenishin OB, Vasyunets' LS, Demchishin MN. Epizootologicheskaya kharakteristika leptospiroza i osobennosti zarazheniya lyudey vo L'vovskom regione [Epizootologichesky characteristic of leptospirosis and especially the infection of people in the Lviv region]. Klinicheskaya infektologiya i parazitologiya. 2017;6(3):314-22. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 O. O. Zubach, M. A. Kondratiuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
