Морфогенез кісток передпліччя та кисті в онтогенезі людини
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.4.88.2018.91Ключові слова:
кістки передпліччя, кисть, морфогенез, людинаАнотація
Мета. Встановити особливості розвитку кісток передпліччя та кисті в онтогенезі людини.
Матеріал і методи. Дослідження проведено на 16 зародках, передплодах та плодах людини методами мікроскопії серійних гістологічних зрізів, препаруванням під контролем мікроскопа МБС – 10, морфометрії та статистичної обробки отриманих результатів. Використані також рентгенограми верхньої кінцівки (передпліччя та кисті) 8 осіб віком від трьох місяців після народження до 12 років.
Результати. У проведенному дослідженні вивчені особливості морфогенезу кісток передпліччя та кисті в пре- та постнатальному періодах онтогенезу людини. Наприкінці 7‑го тижня внутрішньоутробного розвитку визначаються зачатки плечової, променевої та ліктьової кісток, а також кісток кисті. Променева кістка розвивається з хрящового остова, за рахунок чотирьох центрів скостеніння: первинного діафізарного, двох вторинних епіфізарних та додаткового. Ліктьова кістка розвивається з хрящового остова за рахунок трьох центрів скостеніння: первинного діафізарного і двох вторинних епіфізарних. Кожна кістка зап’ястка костеніє за рахунок одного центру скостеніння, який з’являється після народження від шести місяців до 15 років. П’ясткові кістки розвиваються з двох центрів скостеніння: діафізарного та епіфізарного. Первинні центри скостеніння у всіх фалангах кисті визначаються на 8–12‑му тижнях внутрішньоутробного розвитку. Описаний рідкісний випадок аномалії розвитку кісток передпліччя та кисті.
Висновок. Виникнення вад розвитку кісток передпліччя та кисті зумовлені порушенням нормального морфогенезу в зародковому та ранньому передплодовому періодах онтогенезу людини.
Посилання
Cole RJ, Manske PR. Classification of ulnar deficiency according to the thumb and first web. J Hand Surg Am. 1997;22(3):479-88.
Buck-Gramcko D. Congenital Malformations of the Hand and Forearm. London: Churchill Livingstone; 1998. 271-77 p.
Laub DR, Ladd AL, Hentz VR. Congenital Hand Anomalies. Plastic Surgery: Indications, Operations and Outcomes. St. Louis. Mosby. 2000;IV(99):1735-48.
Daluiski A, Yi SE, Lyoins KM. The molecular control of upper extremity development: implications for congenital hand anomalies. J Hand Surg Am. 2001;26(1):8-22.
Bourke G, Kay SP. Free phalangeal transfer: donor-site outcome. Br J Plast Surg. 2002;55(4):307-11.
Oberg KC, Greer LF, Naruse T. Embryology of the upper limb: the molecular orchestration of morhogenesis. Handchir Mikrochir Plast Chir. 2004;36(2-3):98-107.
Schwabe GC, Mundlos S. Genetics of congenital hand anomalies. Handchir Mikrochir Plast Chir. 2004;36(2-3):85-97.
Sammer DM, Chung KC. Congenital hand differences: embryology and classification. Hand Clin. 2009;25(2):151-6.
Goldfarb CA, Monroe E, Steffen J, Manske PR. Incidence and treatment of complications, suboptimal outcomes, and functional deficiencies after pollicization. J Hand Surg Am. 2009;34(7):1291-7.
Manske PR, Oberg KC. Classification and developmental biology of congenital anomalies of the hand and upper extremity. J Bone Joint Surg Am. 2009;91(4):3-18.
Oberg KC, Feenstra JM, Manske PR, Tonkin MA. Developmental biology and classification of congenital anomalies of the hand and upper extremity. J Hand Surg Am. 2010;35(12):2066-76.
Ekblom AG, Laurell T, Arner M. Epidemiology of congenital upper limb anomalies in 562 children born in 1997 to 2007: a total population study from Stockholm Sweden. J Hand Surg Am. 2010;35(11):1742-54.
Faust KC, Kimbrough T, Oakes JE, Edmunds JO, Faust DC. Polydactyly of the hand. Am J Orthop (Belle Mead NJ). 2015;44(5):E127-34.
Mericli AF, Black JS, Morgan RF. Syndactyly Web Space Reconstruction Using the Tapered M‑to-V Flap: A Single-Surgeon, 30‑Year Experience. J Hand Surg Am. 2015;40(9):1755-63.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 О. F. Marchuk, S. А. Sokolnik, J. F. Marchuk, D. R. Andriychuk, F. D. Marchuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
