Морфогенез кісток передпліччя та кисті в онтогенезі людини

Автор(и)

  • О. F. Marchuk
  • S. А. Sokolnik
  • J. F. Marchuk
  • D. R. Andriychuk
  • F. D. Marchuk

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.4.88.2018.91

Ключові слова:

кістки передпліччя, кисть, морфогенез, людина

Анотація

Мета. Встановити особливості розвитку кісток передпліччя та кисті в онтогенезі людини.
Матеріал і методи. Дослідження проведено на 16 зародках, передплодах та плодах людини методами мікроскопії серійних гістологічних зрізів, препаруванням під контролем мікроскопа МБС – 10, морфометрії та статистичної обробки отриманих результатів. Використані також рентгенограми верхньої кінцівки (передпліччя та кисті) 8 осіб віком від трьох місяців після народження до 12 років.
Результати. У проведенному дослідженні вивчені особливості морфогенезу кісток передпліччя та кисті в пре- та постнатальному періодах онтогенезу людини. Наприкінці 7‑го тижня внутрішньоутробного розвитку визначаються зачатки плечової, променевої та ліктьової кісток, а також кісток кисті. Променева кістка розвивається з хрящового остова, за рахунок чотирьох центрів скостеніння: первинного діафізарного, двох вторинних епіфізарних та додаткового. Ліктьова кістка розвивається з хрящового остова за рахунок трьох центрів скостеніння: первинного діафізарного і двох вторинних епіфізарних. Кожна кістка зап’ястка костеніє за рахунок одного центру скостеніння, який з’являється після народження від шести місяців до 15 років. П’ясткові кістки розвиваються з двох центрів скостеніння: діафізарного та епіфізарного. Первинні центри скостеніння у всіх фалангах кисті визначаються на 8–12‑му тижнях внутрішньоутробного розвитку. Описаний рідкісний випадок аномалії розвитку кісток передпліччя та кисті.
Висновок. Виникнення вад розвитку кісток передпліччя та кисті зумовлені порушенням нормального морфогенезу в зародковому та ранньому передплодовому періодах онтогенезу людини.

Посилання

Cole RJ, Manske PR. Classification of ulnar deficiency according to the thumb and first web. J Hand Surg Am. 1997;22(3):479-88.

Buck-Gramcko D. Congenital Malformations of the Hand and Forearm. London: Churchill Livingstone; 1998. 271-77 p.

Laub DR, Ladd AL, Hentz VR. Congenital Hand Anomalies. Plastic Surgery: Indications, Operations and Outcomes. St. Louis. Mosby. 2000;IV(99):1735-48.

Daluiski A, Yi SE, Lyoins KM. The molecular control of upper extremity development: implications for congenital hand anomalies. J Hand Surg Am. 2001;26(1):8-22.

Bourke G, Kay SP. Free phalangeal transfer: donor-site outcome. Br J Plast Surg. 2002;55(4):307-11.

Oberg KC, Greer LF, Naruse T. Embryology of the upper limb: the molecular orchestration of morhogenesis. Handchir Mikrochir Plast Chir. 2004;36(2-3):98-107.

Schwabe GC, Mundlos S. Genetics of congenital hand anomalies. Handchir Mikrochir Plast Chir. 2004;36(2-3):85-97.

Sammer DM, Chung KC. Congenital hand differences: embryology and classification. Hand Clin. 2009;25(2):151-6.

Goldfarb CA, Monroe E, Steffen J, Manske PR. Incidence and treatment of complications, suboptimal outcomes, and functional deficiencies after pollicization. J Hand Surg Am. 2009;34(7):1291-7.

Manske PR, Oberg KC. Classification and developmental biology of congenital anomalies of the hand and upper extremity. J Bone Joint Surg Am. 2009;91(4):3-18.

Oberg KC, Feenstra JM, Manske PR, Tonkin MA. Developmental biology and classification of congenital anomalies of the hand and upper extremity. J Hand Surg Am. 2010;35(12):2066-76.

Ekblom AG, Laurell T, Arner M. Epidemiology of congenital upper limb anomalies in 562 children born in 1997 to 2007: a total population study from Stockholm Sweden. J Hand Surg Am. 2010;35(11):1742-54.

Faust KC, Kimbrough T, Oakes JE, Edmunds JO, Faust DC. Polydactyly of the hand. Am J Orthop (Belle Mead NJ). 2015;44(5):E127-34.

Mericli AF, Black JS, Morgan RF. Syndactyly Web Space Reconstruction Using the Tapered M‑to-V Flap: A Single-Surgeon, 30‑Year Experience. J Hand Surg Am. 2015;40(9):1755-63.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-30

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ