Вплив ожиріння на метаболічні та морфологічні зміни підшлункової залози
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.4.88.2018.97Ключові слова:
хронічний панкреатит, метаболічний синдром, ендотеліальна дисфункція, ожиріння, інсулінорезистентність, неалкогольна жирова хвороба підшлункової залозиАнотація
Аналіз наукових джерел, який розкриває вплив підвищення маси тіла на метаболічні, біохімічні та морфологічні зміни підшлункової залози.
Мета роботи – за допомогою аналізу сучасної наукової літератури узагальнити інформацію про вплив ожиріння на підшлункову залозу.
Висновок. Отже, огляд наукової літератури показав доцільність вивчення даного питання, бо збільшення кількості людей з підвищеною масою тіла на даний час є соціально-медичною проблемою. Доцільність всебічного вивчення впливу ожиріння на стан різних систем і органів організму, зокрема підшлункової залози, наведено в даній статті. Тому в подальших наших дослідженнях ми ставимо за мету вивчити морфологічні та біохімічні зміни у підшлунковій залозі.
Посилання
Informatsionnyy byulleten' № 311 Vsemirnoy organizatsii Zdravookhraneniya, iyun' 2016 g. Ozhirenie i izbytochnyy ves [World Health Organization Fact Sheet No. 311, June 2016. Obesity and overweight]. Available from: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs311/ru/. (in Russian).
Evropeyskiy portal informatsii zdravookhraneniya. Standartizirovannaya po vozrastu rasprostranennost' ozhireniya sredi lyudey v vozraste 18 let i starshe (opredelyaemaya po znacheniyam IMT ≥30 kg/m2) (po otsenkam VOZ) [European Health Information Portal. The age-standardized prevalence of obesity among people aged 18 years and older (as determined by BMI values ≥30 kg / m2) (as estimated by WHO)]. Available from: http://gateway.euro.who.int/ru/visualizations/choropleth-map-charts/h2020_9-obesity. (in Russian).
Nichols M, Townsend N, Luengo-Fernandez R, Leal J, Gray A, Scarborough P, et al. European Cardiovascular Disease Statistics 2012 edition. Susanne Løgstrup, and Sophie O’Kelly, editors. Suggested citation: (2012). European Cardiovascular Disease Statistics. 2012. European Heart Network, Brussels, European Society of Cardiology, Sophia Antipolis. 2012. 125 p.
Shal'nova SA, Deev AD. Massa tela u muzhchin i zhenshchin (rezul'taty obsledovaniya Rossiyskoy, natsional'noy, predstavitel'noy vyborki naseleniya) [Body weight in men and women (results of a survey of a Russian, national, representative sample of the population)]. Kardiovaskulyarnaya terapiya i profilaktika. 2008;7(6):60-3. (in Russian).
Starodubova AV, Kislyak OA. Ozhirenie kak faktor riska serdechno-sosudistykh zabolevaniy. Obzor literatury [Obesity as a risk factor for cardiovascular diseases. Literature review]. Farmateka. 2015;17:28-35. (in Russian).
Grigor'eva IN, Logvinenko EV, Yamlikhanova AYu. Problema ozhireniya pri ostrom i khronicheskom pankreatite v sochetanii s zhelchnokamennoy bolezn'yu [The problem of obesity in acute and chronic pancreatitis in combination with gallstone disease]. Eksperimental'naya i klinicheskaya gastroenterologiya. 2012;7:64-7. (in Russian).
Setiawan VW, Pandol SJ, Porcel J, Wei PC, Wilkens LR, Le Marchand L, et al. Dietary factors reduce risk of acute pancreatitis in a large multiethnic cohort. Clin Gastroenterol Hepatol. 2017;15(2):257-65.
Alsamarrai A, Das SL, Windsor JA, Petrov MS. Factors that affect risk for pancreatic disease in the general population: a systematic review and meta-analysis of prospective cohort studies. Clin Gastroenterol Hepatol. 2014;12(10):1635-44.
Martínez J, Sánchez-Payá J, Palazón JM, Suazo-Barahona J, Robles-Díaz G, Pérez-Mateo M. Is obesity a risk factor in acute pancreatitis? A meta-analysis. Pancreatology. 2004;4(1):42-8.
Krishna SG, Hinton A, Oza V, Hart PA, Swei E, El-Dika S, et al. Morbid obesity is associated with adverse clinical outcomes in acute pancreatitis: A propensity-matched study. Am J Gastroenterol. 2015;110(11):1608-19.
Olsen TS. Lipomatosis of the pancreas in autopsy material and its relation to age and overweight. Acta Pathol Microbiol Scand A. 1978;86A(5):367-73.
Wu WC, Wang CY. Association between non-alcoholic fatty pancreatic disease (NAFPD) and the metabolic syndrome: case-control retrospective study. Cardiovasc Diabetol. 2013;12:77.
Mathur A, Marine M, Lu D, Swartz-Basile DA, Saxena R, Zyromski NJ, et al. Nonalcoholic fatty pancreas disease. HPB (Oxford). 2007;9(4):312-8.
Lee JS, Kim SH, Jun DW, Han JH, Jang EC, Park JY, et al. Clinical implications of fatty pancreas: correlations between fatty pancreas and metabolic syndrome. World J Gastroenterol. 2009;15(15):1869-75.
Lesmana CR, Pakasi LS, Inggriani S, Aidawati ML, Lesmana LA. Prevalence of Non-Alcoholic Fatty Pancreas Disease (NAFPD) and its risk factors among adult medical check-up patients in a private hospital: a large cross sectional study. BMC Gastroenterol. 2015;15:174.
Kucheryavyy YuA, Moskaleva AB, Maev IV, Baranskaya EK, Sviridova AV. Vzaimosvyaz' khronicheskogo pankreatita s zhirovoy bolezn'yu pecheni i narusheniyami uglevodnogo obmena u patsientov s ozhireniem [The relationship of chronic pancreatitis with fatty liver disease and impaired carbohydrate metabolism in obese patients]. Effektivnaya farmakoterapiya. 2011;6:44-8. (in Russian).
Ou HY, Wang CY, Yang YC, Chen MF, Chang CJ. The association between nonalcoholic fatty pancreas disease and diabetes. PLoS ONE. 2013;8(5):e62561. doi: 10.1371/journal.pone.0062561.
Wang CY, Ou HY, Chen MF, Chang TC, Chang CJ. Enigmatic ectopic fat: prevalence of nonalcoholic fatty pancreas disease and its associated factors in a Chinese population. J Am Heart Assoc. 2014;3(1):e000297. doi: 10.1161/JAHA.113.000297.
Malin SK, Finnegan S, Fealy CE, Filion J, Rocco MB, Kirwan JP. β-Cell dysfunction is associated with metabolic syndrome severity in adults. Metab Syndr Relat Disord. 2014;12(2):79-85.
Ramos JS, Dalleck LC, Borrani F, Fassett RG, Coombes JS. Cardiorespiratory fitness is positively associated with increased pancreatic beta cell function independent of fatness in individuals with the metabolic syndrome: Fitness versus fatness. J Sci Med Sport. 2017;20(1):45-9. doi: 10.1016/j.jsams.2016.04.007.
Pitt HA. Hepato-pancreato-biliary fat: the good, the bad and the ugly. HPB (Oxford). 2007;9(2):92-7.
Zhang X, Cui Y, Fang L, Li F. Chronic high-fat diets induce oxide injuries and fibrogenesis of pancreatic cells in rats. Pancreas. 2008;37(3):e31-8. doi: 10.1097/MPA.0b013e3181744b50.
Feigelson J, Pécau Y, Poquet M, Terdjman P, Carrère J, Chazalette JP, et al. Imaging changes in the pancreas in cystic fibrosis: a retrospective evalution of 55 cases seen over period of 9 years. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2000;30(2):145-51.
Ferlay J, Shin HR, Bray F, Forman D, Mathers C, Parkin DM. Estimates of worldwide burden of cancer in 2008: GLOBOCAN 2008. Int J Cancer. 2010;127(12):2893-917.
Kotel'nikov AG, Patyutko YuI, Tryakin A. Klinicheskie rekomendatsii po diagnostike i lecheniyu zlokachestvennykh opukholey podzheludochnoy zhelezy [Clinical guidelines for the diagnosis and treatment of malignant tumors of the pancreas]. Moscow; 2014. Available from: http://oncology-association.ru/docs/ recomend/may2015/35vz-rek.pdf. (in Russian).
Aune D, Greenwood DC, Chan DS, Vieira R, Vieira AR, Navarro Rosenblatt DA, et al. Body mass index, abdominal fatness and pancreatic cancer risk: a systematic review and non-linear dose-response meta-analysis of prospective studies. Ann Oncol. 2012;23(4):843-52.
Jiao L, Berrington de Gonzalez A, Hartge P, Pfeiffer RM, Park Y, Freedman DM, et al. Body mass index, effect modifiers, and risk of pancreatic cancer: a pooled study of seven prospective cohorts. Cancer Causes Control. 2010;21(8):1305-14.
Alisi A, Carpino G, Nobili V. Paediatric nonalcoholic fatty liver disease. Curr Opin Gastroenterol. 2013;29(3):279-84.
Bao Y, Giovannucci EL, Kraft P, Stampfer MJ, Ogino S, Ma J, et al. A prospective study of plasma adiponectin and pancreatic cancer risk in five US cohorts. J Natl Cancer Inst. 2013;105(2):95-103.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 M. Yu. Kochmar, Y. V. Lytvak, A. A. Herbut
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
