Актуальні аспекти поєднання теорії і практики у викладанні дисципліни «клінічна лабораторна діагностика»
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.1.89.2019.21Ключові слова:
клінічна лабораторна діагностика, навчальний процес, практичні навички, сучасне лабораторне обладнання, діагностичні тести, інтерактивні методи навчанняАнотація
Мета роботи — покращення знань та вмінь студентів із лабораторної діагностики шляхом відпрацювання практичних навичок на сучасному лабораторному обладнанні.
Матеріал і методи. Впровадження в навчальний процес новітніх технологічних досягнень у лабораторній діагностиці із застосуванням автоматизації та комп'ютеризації діагностичного процесу для формування і розвитку у студентів лаборантів‑бакалаврів професійного володіння сучасними загальноклінічними, біохімічними та імунохімічними методами на гематологічному аналізаторі Hb — 7021, аналізаторі сечі Citolab-Reeder, автоматичному біохімічному аналізаторі ACCENT‑200, імунохімічному аналізаторі Maglumi‑1000, аналізаторі електролітів Sino‑00 та ін.
Результати. З метою удосконалення практичних навичок студентів на кафедрі впроваджено в навчальний процес симуляційне навчання, яке має певні переваги: відпрацювання практичних навичок на сучасному лабораторному обладнанні та кількість повторних лабораторних досліджень не обмежена, можливість відпрацьовування практичних навичок та вмінь різної складності та їх об’єктивна оцінка. Створено банк гематологічних і гінекологічних мазків, що дає можливість студентам на практиці дослідити клітинний склад кровотворних клітин (підрахувати лейкоцитарну формулу периферичної крові та мієлограму кісткового мозку), виявити структурні особливості крові і кісткового мозку, у тому числі і пов'язані з ними захворювання, проводити інтерпретацію результатів різних гематологічних тестів та мікроскопічне дослідження гінекологічних мазків.
Висновки. Проведення досліджень у багатопрофільній лабораторії дозволяє підвищити якість і ефективність навчального процесу. Відпрацювання практичних навичок на автоматичних аналізаторах дає можливість студентам опанувати сучасні методи лабораторних досліджень. Поєднання теорії і практики з використанням інтерактивних технологій сприяє творчо-пошукові й самостійності та формуванню мотивації студентів до навчання.
Посилання
Horiachkovs'kyi AM. Klinichna biokhimiia v laboratornii diahnostytsi [Clinical biochemistry in laboratory diagnostics]. Odessa; 2005. 616 p. (in Ukrainian).
Shevchenko TM, Polushkin PM. Elektronnyi posibnyk do vyvchennia kursu «Osnovy zahal'noi klinichnoi laboratornoi diahnostyky» [An electronic guide to studying the course "Fundamentals of general clinical laboratory diagnostics"]. Dnipropetrovsk; 2016. 138 p. (in Ukrainian).
Kamyshnikov VS, editors. Metody klinicheskikh laboratornykh issledovaniy [Methods of clinical laboratory research]. 8th ed. Moscow: MEDpress-in form; 2016. 736 p. (in Russian).
Yahodnikova VV. Interaktyvni formy i metody navchannia u vyschyi shkoli [Interactive forms and methods of teaching in high school]. Kyiv; 2009. 80 p. (in Ukrainian).
Kishkun AA. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika [Clinical laboratory diagnosis]. Moscow; 2012. 720 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 G. I. Kshanovska, L. D. Boreyko, I. A. Plesh, S. Yu. Karatieieva, N. А. Slyvka
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
