Зміни товстокишкового мікробіома та показники ліпідного спектра крові у хворих на синдром подразненої кишки у поєднанні з ожирінням
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.1.89.2019.5Ключові слова:
синдром подразненої кишки із закрепами, ожиріння, кишкова мікрофлора, показники ліпідограмиАнотація
Актуальність дослідження. Синдром подразненої кишки (СПК) вважається найбільш поширеним захворюванням, частота якого сягає 20% населення. Він часто поєднується з ожирінням. Важливу роль у розвитку обох патологій відіграє порушення мікробіома товстої кишки.
Мета дослідження-вивчити характер змін мікрофлори товстої кишки у хворих на СПК із закрепами (СПКз) і їх розвитку на тлі ожиріння і зіставити отримані результати з показниками ліпідного спектра крові.
Матеріал і методи. Обстежено 32 хворих на СПКз на тлі ожиріння, 28 - на СПКз без іншої патології і 18 здорових осіб. Усім проведено вивчення видового і кількісного складу мікрофлори бактеріологічними методами, а показників ліпідного складу крові – ферментно-колориметричними методами на аналітичній модульній тест-системі Соваs 6000 фірми Roche Dsagnostics (Швейцарія).
Результати. Встановлено, що як при СПКз, так і розвитку його на тлі ожиріння відзначається зниження рівня біфідумбактерій в товстокишковому мікробіомі на 13,0 і 14,1%, а лактобактерій – на 11,8 і 49,7%, відповідно. У хворих з такою поєднаною патологією підвищена кількість клостридій, що відносяться до класу фірмікутес, порівняно зі здоровими в 1,89 та 1,95 раза.Одночасно в них встановлено підвищений рівень St. Aureus в 1,2 та 4,3 раза та кишкової палички – в 1,5 і 1,9 раза. При СПКз і його поєднанні з ожирінням встановлено також підвищення кількості Enterobacter cloacea та aeurogenes. Встановлені прямі кореляційні зв’язки між підвищеним рівнем у кишковому мікробіомі клостридій та St. aureus і концентрації холестеролу ліпопротеїдів низької щільності та рівнем тригліцеридів.
Висновок. У хворих на синдром подразненої кишки із закрепами та його поєднанні з ожирінням має місце зниження рівня біфідо- і лактобактерій, зростання кількості клостридій, золотистого стафілокока, кишкової палички, грибів роду кандида та ентеробактерій. Встановлено кореляційні зв’язки між підвищеним у мікробному спектрі рівнем клостридій, золотистого стафілокока та холестеролу ліпопротеїдів низької щільності і тригліцеридів свідчить про можливу роль мікроорганізмів у регуляції ліпідного спектра крові.
Посилання
Fried M, Gwee KA, Khalif I, Hungin P, Lindberg G, Abbas Z, et al. Irritable Bowel Syndrome: a Global Perspective. World Gastroenterology Organisation. 2015;9:3-26.
Drossman DA, editors. Rome IV functional gastrointestinal disorders, disorders of gut – brain interaction Fourth. Rome Foundation. Raleigh. (N.S. - 2016).
Canavan C, West G, Card T. The epidemiology of irritable bowel syndrome. Clin Epidemiol. 2014;6:71-80.
Buono JL, Carson RT, Flores NM. Health-related quality of life, work productivity, and indirect costs among patient with irritable bowel syndrome with diarrhea. Health Qual Life Outcomes. 2017;15(1):35.
Aasbrenn M, Hegestol I, Eribe I, Kristinsson J, Lydersen S, Mala T, et al. Prevalence and predictors of irritable bowel syndrome in patients with morbid obesity: a cross-sectional study. BMC Obes. 2017;4:22. doi 10. 1186/s. 40608-017-0159-Z.
Phatak UP, Pashankar DS. Prevalence of functional gastrointestinal disorders in obese and overweight children. Int J Obes (Lond). 2014;38(10):1324-7.
Bokic T, Storr M, Schicho R. Potential Causes and Present Pharmacotherapy of Irritable Bowel Syndrome: An Overview. Pharmacology. 2015;96(1-2):76-85.
Padhy SK, Sahoo S, Mahajan S, Sinha SK. Irritable bowel syndrome: Is it “irritable brain” or “irritable bowel”? J Neurosci Rural Pract. 2015;6:568-77. Doi 10.4103/0976-3147.169802.
Kim HS, Lim JH, Park H, Lee SI. Increase Immunoendocrine Cells in Intestinal Mucosa of Postinfectious Irritable Bowel Syndrome Patients 3 Years after Acute Shigella Infection - An Observation in a Small Case Control Study. Yonsei Med J. 2010;51(1):45-51.
Tkach SM, Dorofeev AE, Rudenko NN. Dysbioz ta syndrom nadlyshkovoho bakterial'noho rostu pry syndromi podraznenoi kyshky: korektsiia klinichnykh ta mikrobiolohichnykh zmin za dopomohoiu Saccharomyces boulardii CNCM I-745 [Dysbiosis and excess bacterial growth syndrome in irritable bowel syndrome: correction of clinical and microbiological changes using Saccharomyces boulardii CNCM I-745]. Suchasna hastroenterolohiia. 2016;4:33-42. (in Russian).
Sheptulina AF, Ivashkin VT. Sindrom razdrazhennogo kishechnika cherez prizmu kishechnogo mikrobioma [Irritable bowel syndrome through the prism of the intestinal microbiome]. Rossijskij zhurnal gastroenterologii, hepatologii, koloproktologii. 2016;26(6):120-23. (in Russian).
Osadchuk MA, Burdina VO. Novye patogeneticheskie podhody k terapii sindroma razdrazhennogo kishechnika, osnovannye na morfo-funkcional'nyh osobennostjah dannoj patologii [New pathogenetic approaches to the treatment of irritable bowel syndrome, based on the morpho-functional features of this pathology]. Prakticheskaja medicina. 2014;1:12-20. (in Russian).
Godfrey N Lule, editors. Dysbiosis of the Intestinal Microbiota in IBS. In: Current Concepts in Colonic Disorders. 2012.
Ley RE, Turnbaugh PJ, Klein S, Gordon JI. Microbial ecology: human gut microbes associated with obesity. Nature. 2006;444(7122):1022-3. doi 10.1038/4441 022a.
Backhed F, Fraser CM, Ringel Y, Sanders ME, Sartor RB, Sherman PM, et al. Defining a healthy human gut microbiome: current concepts future directions and cliniral applications. Cell Host Microbe. 2012;12(5):611-22.
Camilleri M. IBS ten years from now: A look into the cristal ball 21 UEGW. Berlin; 2013.
Chassard C, Dapoigny M, Scott P, Crouzet L, Del’homme C, Marguet P, еt al. Functional dysbiosis within the gut microbiota of patients with constipated-irritable bowel syndrome. Aliment Pharmacol Ther. 2012;35(7):828-38.
Patratii MV, Pishak VP, Kaluhin VO, Maliukh LS. Dysbioz kyshechnyku: klinika, diahnostyka, shliakhy korektsii [Intestinal dysbiosis: clinic, diagnosis, ways of correction]. Chernivtsi: Misto; 2006. 112 p. (in Ukrainian).
Kucheryavyy YuA, Cheremushkin SV, Maevskaya EA. Vzaimosvyaz' sindromov razdrazhennogo kishechnika i izbytochnogo bakterial'nogo rosta: est' li ona [The relationship of irritable bowel syndrome and excessive bacterial growth: is it there]. Rossiyskiy zhurnal gastroenterologii, gepatologii, koloproktologii. 2014;2(5):14. (in Russian).
Bennet SM, Ohman L, Simren M. Gut microbiota as potential orchestrators of irritable bowel syndrome. Gut Liver. 2015;9(3):318-31.
Rodino-Janeiro BK, Vicario M, Alonso-Cotoner C, Pascua-Garcia R, Santos J. A Review of Microbiota and Irritable Bowel Syndrome: Future in Therapies. Adv Ther. 2018;35(3):289-310.
Tap J, Derrien M, Tornblom H, Brazielles R, Cools-Portier S, Dore J, et al. Identification of an Intestinal Microbiota Signature Associated With Severity of Irritable Bowel Syndrome. Gastroenterology. 2017;152(1):111-123.е8.
Delzenne NM, Neyrinck AM, Cani PD. Modulation of the gut microbiota by nutrients with prebiotic properties: consequences for host health in the context of obesity and metabolic syndrome. Microb Cell Fact. 2011;10(1):S10.
Lundell A-C, Adlerberth I, Lindberg E, Karlsson H, Ekberg S, Aberg N, et al. Increased levels of circulating soluble CD 14 but not CD83 ininfants are associated with early intestinal colonization with Staphylococcus aureus. Clin Exp Allergy. 2007;37(1):62-71.
Hong SN, Rhee PL. Unraveling the ties between irritable bowel syndrome and intestinal microbiota. World J Gastroenterol. 2014;20(10):2470-81.
Davin-Regli A, Pages J-M. Enterobacter aerogenes and Enterobacter cloacae, versatile bacterial pathogens confronting antibiotic treatment. Frontiers is microbiology, Frontiers Research Foundation. 2015;6:392.
Mezzatesta ML, Gona F, Stefani S. Enterobacter cloacae complex: clinical impact and emerging antibiotic resistance. Future Microbiol. 2012;7(7):887-902.
Blaut M, Klaus S. Intestinal microbiota and obesity. Handb Exp Pharmacol. 2012;209:251-73.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 G. V. Grygoruk, V. G. Myshchuk, N. V. Tserpiak
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
