Морфологічні зміни прищитоподібних залоз та тимуса щурів після корекції індукованої імуносупресії
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.1.89.2019.6Ключові слова:
прищитоподібна залоза, тимус, щури, ультраструктура, ендокринний паратироцит, імуносупресія, імунокорекціяАнотація
Мета дослідження — вивчити особливості електронно-мікроскопічної будови прищитоподібних залоз та тимуса щурів після корекції циклофосфамід-індукованої імуносупресії імунофаном.
Матеріал і методи. Дослідження проведено на 24 щурах-самцях масою тіла 180±10 г. Тваринам експериментальної серії вводили циклофосфамід одноразово внутрішньом'язово у дозуванні 200 мг/кг. Імунокорекція досягалася введенням імунофану один раз на добу по 50 мкг/кг на 1‑шу, 3‑тю, 5‑ту, 7‑му, 9‑ту доби. Другу групу склали інтактні щури. Тварин виводили з експерименту на 3‑тю та 30‑ту добу після завершення введення препаратів. Вивчали ультраструктуру органів щурів контрольної групи та після імуностимуляції.
Результати. Виявлено, що на 3‑тю добу після корекції індукованої імуносупресії імунофаном для ядер паратироцитів характерна нерівна поверхня за рахунок глибоких інвагінацій ядерних мембран. В окремих клітинах визначається спорадичний пікноз ядер. Чисельність секреторних гранул зменшується, кількість глікогену та ліпідних крапель збільшується. У тимусі спостерігаються характерні ознаки акцидентальної інволюції.
Через 30 діб після введення імунотропних препаратів відзначається збільшення чисельності активних темних паратироцитів. В ядерцях виявлено переважання гранулярного компонента над фібрилярним. У цитоплазмі клітин наявні добре розвинені органели білкового синтезу. У кірковій речовині тимуса спостерігається збільшення кількості плазматичних клітин, відзначається відновлення популяції як лімфоїдних клітин, так і клітин мікрооточення, зокрема макрофагів.
Висновки. На 3‑тю добу після введення імунотропних препаратів в окремих клітинах прищитоподібних залоз виявляється зменшення чисельності секреторних гранул, пікноз ядер та глибокі інвагінації ядерних мембран. Використання імунокоректора призводить до розвитку органел білкового синтезу та збільшення чисельності секреторних гранул у цитоплазмі клітин на 30‑ту добу після введення препаратів. У кірковій речовині тимуса спостерігається активна проліферація клітин. Динаміка змін електронно-мікроскопічної будови прищитоподібних залоз та тимуса щурів свідчить про високу реактивність органів у відповідь на введення імунотропних препаратів.
Посилання
Ricevuto E, Bruera G, Marchetti P. General principles of chemotherapy. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2010;14(4):269-71.
Mitchison TJ. The proliferation rate paradox in antimitotic chemotherapy. Mol Biol Cell. 2012;23(1):1-6.
Avilova O, Shyian D, Marakushin D, Erokhina V, Gargin V. Ultrustructural changes in the organs of the immune system under the influence of xenobiotics. Georgian Med News. 2018;279:132-7.
Descotes J. Immunotoxicology of drugs and chemicals: an experimental and clinical approach. 3rd ed. Vol. 1. Principles and methods of immunotoxicology. Amsterdam; Boston: Elsevier; 2004. 398 p.
Elmore SA. Enhanced Histopathology Evaluation of Lymphoid Organs. Methods Mol Biol. 2018;1803:147-168. doi:10.1007/978–1-4939–8549–4_10.
Mtyauchi A, Hiramine C, Tanaka S, Hojo K. Differential effects of a singl dose of cyclophosphamide on T cell subsets of the thymus and spleen in mice: flow cytofluometry analysis. Tohoku J Exp Med. 1990;162(2):147-67.
Strauss G, Osem W, Debatin KM. Induction of apoptosis and modulation of activation an effector function in T cells by immunosuppressive drugs. Clin Exp Immunol. 2002;128(2):255-56.
López AA, Iarosz BK, Batistac AM, Seoanea JM, Viana RL, Sanjuána MAF. The dose-dense principle in chemotherapy. Journal of Theoretical Biology. 2017;430:169-76.
Chen H, Senda T, Emura S, Kubo K. An Update on the Structure of the Parathyroid Gland. The Open Anatomy Journal. 2013;5:1-9.
Emura S, Shoumura S, Utsumi M, Yamahira T, Chen HY, Arakawa M, et al. Ultrastructure of a water–clear cell in the golden hamster parathyroid gland. J Electron Microsc. 1990;39(3):172-7.
Haynes JI. Parathyroid morphology of the brush–tail possum, Trichosurus vulpecula. Anat Rec. 1995;241(3):401-10.
Toneto MG, Prill S, Debon LM, Furlan FZ, Steffen N. The history of the parathyroid surgery. Revista do Colégio Brasileiro de Cirurgiões. 2016;43(3):214-22.
Basile C, Lomonte C. The function of the parathyroid oxyphil cells in uremia: still a mystery? Kidney Int. 2017;92(5):1046-48.
Arrangoiz R, Cordera F, Caba D, Juárez M, Moreno E, Luque E. Parathyroid Embryology, Anatomy, and Pathophysiology of Primary Hyperparathyroidism. International Journal of Otolaryngology and Head & Neck Surgery. 2017;6:39-58.
Cesta MF, Malarkey DE, Herber TR, Brix A, Sills RC, editors. Nonneoplastic lesion atlas: a guide for standardizing terminology in toxicologic pathology for rodents [Internet]. Research Triangle Park: National Toxicology Program. [2014 cited 2018 Apr 28]. Available from: https://ntp.niehs.nih.gov/index.cfm.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 V. V. Erokhina, O. V. Avilova
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
