Проблемні питання спонтанного (атравматичного) розриву селезінки, як ускладнення гострого геморагічного панкреатиту та панкреонекрозу у судово-медичній практиці
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.2.90.2019.53Ключові слова:
селезінка, спонтанні (атравматичні) розриви селезінки, геморагічний панкреатит з панкреонекрозом, травматичні розриви, судово-медична експертизаАнотація
Як відомо, розриви селезінки з розвитком масивної внутрішньої крововтрати є частою «знахідкою» лікарів судово‑медичних експертів при проведенні судово‑медичних експертиз трупів. У переважній більшості випадків це стосується травматичних розривів з наявністю відповідних обставин справи (дорожньо-транспортні пригоди, падіння з висоти і т. д.), що супроводжується наявністю на тілі більшої чи меншої кількості тілесних ушкоджень, у тому числі в проекції анатомічного розташування селезінки. Поряд із вказаними випадками травматичного характеру рідко трапляються розриви селезінки без наявності в анамнезі чи обставинах справи даних за травму, за відсутності на тілі, у тому числі в проекції розміщення селезінки, тілесних ушкоджень.
Мета роботи — опрацювати проблемні питання спонтанного (атравматичного) розриву селезінки, як рідкісного ускладнення гострого геморагічного панкреатиту та панкреонекрозу, що трапляються в судово‑медичній практиці, з ціллю розробки в подальшому алгоритму диференційної діагностики з травматичними розривами селезінки.
Матеріал і методи. Проведено аналіз та опрацьовано сучасні дані та наукові досягнення за даною темою в джерелах літератури зарубіжної медичної літератури.
Результати. У даній роботі наведені основні морфологічні та мікроскопічні ознаки спонтанного (атравматичного) розриву селезінки, як ускладнення гострого геморагічного панкреатиту та панкреонекрозу в судово‑медичній практиці, включаючи генез даної патології, діагностичні критерії та особливості постмортальної діагностики.
Висновок. У результаті опрацьованого матеріалу висвітлені основні проблемні питання спонтанного (атравматичного) розриву селезінки, як ускладнення гострого геморагічного панкреатиту та панкреонекрозу, які трапляються при проведенні судово‑медичної експертизи трупів.
Посилання
Gandhi V, Philip S, Maydeo A, Doctor N. Ruptured subcapsular giant haematoma of the spleen-a rare complication of acute pancreatitis. Trop Gastroenterol. 2010:31(2):123-4.
Heider R, Behrns KE. Pancreatic pseudocysts complicated by splenic parenchymal involvement: results of operative and percutaneous management. Pancreas. 2001:23(1):20-5.
Lankisch PG. The spleen in inflammatory pancreatic disease. Gastroenterology. 1990;98(2):509-16.
Mortele KJ, Mergo PJ, Taylor HM, Ernst MD, Ros PR. Splenic and perisplenic involvement in acute pancreatitis: determination of prevalence and morphologic helical CT features. J Comput Assist Tomogr. 2001;25(1):50-4.
Mujtaba G, Josmi J, Arya M, Anand S. Spontaneous splenic rupture: a rare complication of acute pancreatitis in a patient with Crohn’s disease. Case Rep Gastroenterol. 2011;5(1):179-82.
Patil PV, Khalil A, Thaha MA. Splenic parenchymal complications in pancreatitis. JOP. 2011:12(3):287-91.
Renzulli P, Hostettler A, Schoepfer AM, Gloor B, Candinas D. Systematic review of atraumatic splenic rupture. Br J Surg. 2009:96(10):1114-21.
Toussi HR, Cross KS, Sheehan SJ, Bouchier-Hayes D, Leahy AL. Spontaneous splenic rupture: a rare complication of acute pancreatitis. Br J Surg. 1996:83(5):632.
Tseng CW, Chen CC, Chiang JH, Chang FY, Lin HC, Lee SD. Percutaneous drainage of large subcapsular hematoma of the spleen complicating acute pancreatitis. J Chin Med Assoc. 2008;71(2):92-5.
Werner J, Hartwig W, Hackert T, Buchler MW. Surgery in the treatment of acute pancreatitis-open pancreatic necrosectomy. Scand J Surg. 2005:94(2):130-4.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 M. M. Shevchuk, V. I. Hryhoriichuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
