Оцінка ефективності хірургічного лікування стоматологічних хворих шляхом порівняння класичного хірургічного методу з електрозварюванням живих тканин

Анотація

У роботі наведений порівняльний аналіз класичного шовного хірургічного методу та методу біологічного зварювання живих тканин. На підставі клінічних досліджень встановлено, що біологічне зварювання живих тканин є більш ефективним, що підтверджують отримані результати. Мета дослідження — дослідити перевагу методу високочастотного електрозварювання живих тканин над іншими методами з’єднання тканин, при оперативних втручаннях у ротовій порожнині, шляхом порівняння з класичним хірургічним методом. Матеріал і методи. Нами проведено обстеження і лікування двадцяти пацієнтів з кістами щелеп, які звернулися до стоматологічного відділення Навчально-лікувального центру «Університетська клініка». Всі пацієнти були віком від 25 до 45 років без супутніх захворювань за нормальних умов праці і харчування та без патології ротової порожнини. У всіх випадках зміни охоплювали ділянку не більше двох зубів, кісти не поширювались на носову порожнину, верхньощелепну пазуху та нижньощелепний канал. Дванадцять з двадцяти пацієнтів склали групу порівняння і були проліковані класичним хірургічним методом. Пацієнти, що не ввійшли до групи порівняння, склали основну групу, де замість шовного матеріалу нами використано метод електрозварювання тканин. Результати. Встановлено, що метод з використанням апарата для високочастотного електрозварювання живих тканин ЕКВЗ-300 «ПАТОНМЕД» забезпечує повне, щільне та герметичне закриття ран. Застосування електротермоадгезії при хірургічному лікуванні хворих на рак не погіршує імунологічної резистентності організму, а сприяє активації механізмів протиракового імунітету, а саме — посиленню деструктивної здатності природних цитотоксичних клітин майже у 2 рази. Виконання оперативних втручань із застосуванням електрозварювального апарата створює оптимальні умови для швидшого загоєння рани внаслідок меншої травматизації тканин, відсутності чужорідного шовного матеріалу в рані, зменшення тривалості оперативного втручання та часу перебування під дією наркотичних засобів. Висновки. Використання методу високочастотного електрозварювання тканин при цистектомії в ротовій порожнині дозволяє суттєво скоротити час операції порівняно з хірургічним, зменшує травмування тканин, забезпечує герметичність рани, знижує витрати на шовні матеріали, на 90% скорочує ризик інфікування рани. У рані відсутні чужорідні тіла (шви, скоби, клей тощо), що дозволяє уникнути таких ускладнень, як кровотеча та гнійні запалення рани. Після загоєння спостерігаємо відсутність шва, за рахунок проростань судин та відновлення кровопостачання.