Вплив генітального ендометріозу та супутніх захворювань на безпліддя за даними ретроспективного аналізу історій хвороби

Автор(и)

  • O. V. Bakun
  • A. I. Tkachuk

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.4.92.2019.83

Ключові слова:

ендометріоз, аденоміоз, безпліддя

Анотація

Актуальність дослідження. Проблема безпліддя має важливе соціально-медичне значення, що зумовлено різким падінням народжуваності в умовах сучасної кризи. Незважаючи на багаторічні дослідження, ендометріоз залишається захворюванням із невизначеною етіологією. Його розповсюдженість постійно зростає і становить 15–50% усієї популяції жінок репродуктивного віку. Висока соціальна значущість пролеми ендометріозу визначається тим, що 30 40% жінок з ендометріозом страждають на безпліддя. Мета роботи — провести ретроспективний аналіз історій хвороби у пацієнток з ендометріозом, асоційованим із безпліддям. Матеріал і методи. Нами проведено аналіз історій хвороб пацієнтів із діагнозом — зовнішній генітальний ендометріоз та аденоміоз, які перебували на лікуванні в медичному центрі безпліддя за період 2017–2018 рр. Результати. Встановлено, що в жінок із безпліддям, асоційованим із ендометріозом, больовий синдром відзначено в 43 пацієнток (61,16%). Відзначено залежність больового синдрому від менструації (94% випадків). За даними історій хвороби виявлено, що 42 жінки в минулому вагітностей не мали, у них відповідно був виставлений діагноз Безпліддя I, що становило 66,6%. За результатами цитологічного дослідження виявлено, що переважає тип II — 28 жінок (73,6%), що свідчить про запальний процес. За неодноразовими даними УЗД не запідозрено внутрішнього генітального ендометріозу, тому недоцільно ґрунтуватись на дані УЗД як додаткового методу дослідження, і це потребує виявлення нових методик діагностики. Висновки. Таким чином, сучасна медицина повинна продовжувати детальне вивчення захворювань, які викликають безпліддя. Науковцям слід досліджувати причини формування безпліддя з метою подальшої їх профілактики та успішного лікування.

Посилання

Ueda Y, Enomoto T, Miyatake T, Fujita M, Yamamoto R, Kanagawa T, et al. A retrospective analysis of ovarian endometriosis during pregnancy. Fertil Steril. 2010;94(1):78-84.

Santos TM, Pereira AM, Lopes RG, Depes Dde B. Lag time between onset of symptoms and diagnosis of endometriosis. Einstein (Sao Paulo). 2012;10(1):39-43.

Giudice LC, Evers JLH, Healy DL, editors. Endometrisis: Science and Practice. John Wley & Sons; 2012. 600 p.

Brosens I, Brosens JJ, Fusi L, Al-Sabbagh M, Kuroda K, Benagiano G. Risks of adverse pregnancy outcome in endometriosis. Fertil Steril. 2012;98(1):30-5.

Yuz'ko OM, Yuz'ko TA, Rudenko NH. Stan ta perspektyvy vykorystannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii pry likuvanni bezpliddia v Ukraini [Status and prospects of using assisted reproductive technologies in the treatment of infertility in Ukraine]. Zdorov'e zhenshchiny. 2013;8:26-30. (in Ukrainian).

Marchenko LA, Il'ina LM. Sovremennyy vzglyad na otdel'nye aspekty patogeneza endometrioza (obzor literatury) [A modern view on separate aspects of the pathogenesis of endometriosis (review of literature)]. Problemy reproduktsii. 2011;17(1):61-6. (in Russian).

McLeod BS, Retzolff MG. Epidemiology of endometriosis: an assessment of risk factors. Clin Obstet Gynecol. 2010;53(2):389-96. doi: 10.1097/GRF.0b013e3181db7bde.

Dakhno FV. Bezpliddia v Ukraini: analiz sytuatsii [Infertility in Ukraine: analysis of situation]. Zdorov'ia Ukrainy. 2011;4:10-1. (in Ukrainian).

Macer ML, Taylor HS. Endometriosis and infertility: a review of the pathogenesis and treatment of endometriosis-associated infertility. Obstet Gynecol Clin North Am. 2012;39(4):535-49. doi: 10.1016/j.ogc.2012.10.002.

Giudice LC. Clinical practice. Endometriosis. N Engl J Med. 2010;362(25):2389-98. doi: 10.1056/ NEJMcp1000274.

Robboy SJ, Bean SM. Pathogenesis of endometriosis. Reprod Biomed Online. 2010;21(1):4-5. doi: 10.1016/j.rbmo.2010.03.031.

Shafik A, Ratcliffe N, Wright JT. The importance of histological diagnosis in patients with chronic pelvic pain and laparoscopic evidence of endometriosis. Gynaecol Endosc. 2000;9(5):301-304. doi: 10.1046/j.1365-2508.2000.00366.x.

Bouquet De Jolinière J, Ayoubi JM, Gianaroli L, Dubuisson JB, Gogusev J, et al. Endometriosis: a new cellular and molecular genetic approach for understanding the pathogenesis and evolutivity. Front Surg. 2014;1:16. doi: 10.3389/fsurg.2014.00016.

Acién P, Velasco I. Endometriosis: a disease that remains enigmatic. ISRN Obstet Gynecol. 2013;2013:242149. doi: 10.1155/2013/242149.

Khan KN, Kitajima M, Inoue T, Fujishita A, Nakashima M, Masuzaki H. 17β-estradiol and lipopolysaccharide additively promote pelvic inflammation and growth of endometriosis. Reprod Sci. 2015;22(5):585-94. doi: 10.1177/1933719114556487.

Cakmak H, Guzeloglu-Kayisli O, Kayisli UA, Arici A. Immune-endocrine interactions in endometriosis. Front Biosci (Elite Ed). 2009;1:429-43.

Khan KN, Kitajima M, Hiraki K, Fujishita A, Sekine I, Ishimaru T, et al. Changes in tissue inflammation, angiogenesis and apoptosis in endometriosis, adenomyosis and uterine myoma after GnRH agonist therapy. Hum Reprod. 2010;25(3):642-53. doi: 10.1093/humrep/dep437.

Young VJ, Brown JK, Saunders PT, Horne AW. The role of the peritoneum in the pathogenesis of endometriosis. Hum Reprod Update. 2013;19(5):558-69. doi: 10.1093/humupd/dmt024.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-28

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ