DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.4.92.2019.94

Особливості функціональних проб серцево-судинної системи у дітей з підвищеним рівнем артеріального тиску

D. Yu. Nechytailo, T. M. Miheeva, N. I. Kovtyuk

Анотація


Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи у дітей та підлітків представляє один із найважливіших напрямків у педіатрії, оскільки його критерії є базовими в плані визначення та прогнозування соматичного здоров'я, фізичного статусу, а також можливих обмежень тих чи інших видів рухової активності. Функціональні розлади серцево-судинної системи здебільшого представлені коливанням рівня артеріального тиску, порушенням процесів реполяризації та провідності серця тощо. Для оцінки стану серцево-судинної системи в школярів, зазвичай, використовують скринінгові дослідження: вимірюють рівень артеріального тиску, записують електрокардіографію, проводять функціональні проби (Руф’є, Штанге, Генча та ін.). Мета роботи — оцінити особливості функціональних проб у дітей із підвищеним рівнем артеріального тиску. Матеріал і методи. Обстежено 90 дітей шкільного віку жителів Чернівецької області та м. Чернівці. Дітей розподілено на дві групи: до основної групи (45 осіб) увійшли діти із підвищеним рівнем артеріального тиску, контрольну групу (45 осіб) складали клінічно здорові діти. Вимірювання артеріального тиску проводилося тричі з інтервалом 3 хв на плечовій артерії лівої руки за допомогою автоматичного тонометра. Результати вимірів оцінювалися за перцентильними номограмами відносно віку, статі та зросту дітей. Для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи дітям проводили проби Руф’є, Штанге та Генча. Результати. Оцінивши рівень артеріального тиску у школярів основної групи, отримано такі результати: у 33 дітей рівень артеріального тиску був у межах коридору 90–95%, що оцінено як артеріальну передгіпертензію; у 12 — перевищував 95% і знаходився в межах між 95% та 95% +12 мм рт.ст., що розцінено як артеріальну гіпертензію 1 ступеня. В усіх дітей контрольної групи показники артеріального тиску відповідали перцентильним коридорам 25–75%, 75–90% (до 90-го перцентиля), що розцінено як нормальний рівень артеріального тиску. Оцінивши індекс Руф’є, виявлено, що в більшої кількісті дітей з артеріальною гіпертензією резервні можливості серцево-судинної системи та толерантність до фізичного навантаження вірогідно нижчі, ніж у їхніх однолітків із нормальними показниками артеріального тиску. Проаналізувавши отримані дані проб Штанге та Генча, відзначалися вірогідно гірші результати у дітей із артеріальною гіпертензією, ніж у групі порівняння. Це вказує на нижчу стійкість до гіпоксії у цих дітей, що зумовлено патофізіологічними механізмами, які відбуваються в мікроциркуляторному руслі легень, серця та головного мозку. Висновки. 1. За результатами функціональних проб у дітей із артеріальною гіпертензією відзначається вірогідно нижча толерантність до фізичного навантаження та стійкість до гіпоксії, ніж у їх однолітків із нормальними показниками артеріального тиску.      2. Дані особливості у дітей із артеріальною гіпертензією можуть бути результатом патофізіологічних порушень як на рівні центральної гемодинаміки, так і в мікроциркуляторному руслі.


Ключові слова


діти; серцево-судинна система; функціональні проби; артеріальна гіпертензія

Повний текст:

PDF

Посилання


Ivan'ko OH, Mykhaliuk YeL, Pidkova VIa, Nedel's'ka YeV, Malakhova SM, Kyzyma NV. Dosvid orhanizatsii fizychnoi reabilitatsii pidlitkiv 16-17 rokiv z arterial'noiu hipertenziieiu v umovakh navchal'noho zakladu [Experience in the organization of physical rehabilitation of adolescents 16-17 years of age with arterial hypertension in an educational setting]. Sovremennaya pediatriya. 2014;3:89-93. (in Ukrainian).

Korenev NM, Bogmat LF, Nosova EM, Yakovleva IM, Nikonova VV, Bessonova IN. Arterial'naya gipertenziya u podrostkov: factory stabilizatsii i progresirovaniya [Hypertension in adolescents: factors of stabilization and progression]. Zdorov'e rebenka. 2014;3:6-11. (in Russian).

Logacheva OS, Kozhevnikova OV, Pal'tseva AE, Namazova-Baranova LS, Gevorkyan AK. Sovremennye metody rannego vyyavleniya prediktorov razvitiya serdechno-sosudistykh zabolevaniy u detey [Modern methods for early detection of predictors of cardiovascular disease in children]. Pediatricheskaya farmakologiya. 2013;10(2):117-20. (in Russian).

Marushko YuV, Hyschak TV. Osoblyvosti funktsional'nykh rezerviv sertsevo-sudynnoi systemy za rezul'tatamy veloerhometrii u ditei z pervynnoiu arterial'noiu hipertenziieiu i defitsytom mahniiu ta korektsiia vyiavlenykh porushen' [Features of functional reserves of the cardiovascular system according to the results of bicycle ergometry in children with primary arterial hypertension and magnesium deficiency and correction of the detected disorders]. Sovremennaya pediatriya. 2017;1:92-8. (in Ukrainian).

Marushko YuV, Hyschak TV. Analiz i perspektyvy klinichnykh rekomendatsii AAR (2017) skryninhu i kontroliu vysokoho arterial'noho tysku u ditei ta pidlitkiv [Analysis and Prospects of Clinical Recommendations of AAP (2017) Screening and Control of High Blood Pressure in Children and Adolescents]. Sovremennaya pediatriya. 2018;4:27-39. (in Ukrainian).

Goncharov SV, Gurianova VL, Stroy DO, Drevytska TI, Kaplinskii SP, Nastenko EA, et al. Genetic predisposition to essential hypertension in children: analysis of 17 single nucleotide polymorphisms. Fiziolohichnyi zhurnal. 2013;59(6):12-24.

Mozaffarian D, Benjamin EJ, Go AS, Arnett DK, Blaha MJ, Cushman M, et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2016 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2016;133(4):38-360.

Salles GF, Reboldi G, Fagard RH, Cardoso CR, Pierdomenico SD, Verdecchia P, et al. Prognostic effect of the nocturnal blood pressure fall in hypertensive patients: the ambulatory blood pressure collaboration in patients with hypertension (ABC-H) meta-analysis. Hypertension. 2016;67(4):693-700.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2020 D. Yu. Nechytailo, T. M. Miheeva, N. I. Kovtyuk

Технічний редактор журналу, Кривецький І.В., 2019