Порівняльна оцінка ефективності різних методів хірургічного лікування варикозної хвороби

Анотація

Актуальність. У деяких регіонах на варикозну хворобу вен гомілок (ВХ) страждає до ¼ населення, а основними методами лікування є ендоваскулярна лазерна коагуляція (ЕВЛК) і традиційна флебектомія за Бебкокком, хоча оптимізація таких хірургічних заходів вимагає досконалості. Мета роботи — оцінити результати ЕВЛК і флебектомії при ВХ на різних етапах після виконаного хірургічного втручання і виділити чинники, що визначають ефективність операції. Матеріал і методи. Під наглядом перебували 302 хворих на ВХ нижніх кінцівок (¼ чоловіків і ¾ жінок віком від 29 до 72 років). С2, С3, С4, С5 і С6 класи ВХ відповідно встановлено в 10%, 14%, 37%, 16% і 23% випадків. ЕВЛК здійснювали за допомогою апарата «Фотоніка-Ліка-Хірург» (Україна). Пацієнти спостерігалися через 2, 4 і 24 тижні після операції. Результати. ЕВЛК у хворих на ВХ статистично достовірно перевищує ефективність флебектомії як через 2,4, так і 24 тижні після виконаної операції, причому, на перший метод хірургічного лікування чинить негативний вплив наявність коморбідного гонартрозу, а результати другого залежать від ступеня тяжкості захворювання. Лазерна абляція щільно пов'язана з початковими показниками простациклінемії та рівнем поверхневих в'язких властивостей сироватки венозної крові, тоді як ефективність флебектомії визначає модуль в`язкоеластичності. При цьому за паралельним використанням медикаментозних препаратів обидві групи хворих не відрізняються, але значно різняться за характером ускладнень (розвиток флебіту, парестезій, тромбозу глибоких вен після дії променями лазера й виникнення сером, гематом і гіперпігментації шкіри в інших випадках). Для представників першої групи впродовж місяця від моменту операції показано призначення ривароксабану та низькомолекулярних гепаринів, а для другої — цикло-3-форту. Висновок. У виборі методу оперативного лікування варикозної хвороби вен гомілок перевагу слід надавати ендоваскулярній лазерній коагуляції.