Можливості діагностики давності настання смерті шляхом визначення кількості К+ та NA+ у склистому тілі ока людини
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.2.94.2020.35Ключові слова:
К , Nа , судова медицина, давність настання смерті, склисте тілоАнотація
У даній роботі розглянуто можливості методики визначення кількості електролітів склистого тіла людини для застосування в судово-медичній практиці, зокрема для точного встановлення давності настання смерті. Проведено порівняння отриманих результатів із вже відомими даними наукових праць світових дослідників та із лазерними поляризаційними методиками оцінки зображень препаратів склистого тіла для встановлення посмертного інтервалу.
Мета роботи – дослідити діагностичні можливості методу визначення кількості К+ та Na+ склистого тіла людини для точного встановлення давності настання смерті.
Матеріал і методи. Об’єкт дослідження – зразки склистого тіла 68 біоманекенів із попередньо відомою давністю настання смерті, померлі внаслідок серцево-судинної патології. Забір проводили при змішаному освітленні, температурі повітря +18-22°С і відносній вологості 60-75 %, у різні проміжки після настання смерті: від 1 до 48 год. Дослідження кількості К+ та Nа+ проводили на аналізаторі електролітів та газів ROCHE COBAS B121.
Результати. Під час дослідження спостерігався послідовний підйом рівня К+ у склистому тілі зі збільшенням посмертного періоду. У всіх випадках у середньому в перші 6 год його кількість становила 7,1 ммоль/л, через 6-12 годин – 9,4 ммоль/л, через 12-18 годин – 12,3 ммоль/л, через 18-24 години – 15,8 ммоль/л, через 24-36 годин – 19,6 ммоль/л, через 36-48 годин – 24,7 ммоль/л. Кількість Na+ у середньому коливається між 120 і 200 ммоль/л.
Висновки. Встановлено, що метод визначення кількості К+ у склистому тілі людини є чутливий до визначення часу настання смерті. Зокрема, за кількістю К+ можна встановити давність настання смерті з точністю до 4-6 годин на інтервалі до 18 годин та з точністю 8-12 годин у більш пізні терміни давності настання смерті. Графік результатів кількості Na+ наближається до горизонтального, що не передбачає кореляції між його кількістю та давністю настання смерті, та не є статистично значущим.
Посилання
Palmiere C, Mangin P. Postmortem chemistry update part I. Int J Legal Med. 2012;126(2):187-98. doi: 10.1007/s00414-011-0625-y.
Patel UP, Patel J, Prajapati P, Goveka G. A Study to Evaluate of Time Since Death From Potassium Level of Vitreous Humour. National Journal of Medical Research. 2016;6(3):255-8.
Zilg B, Bernard S, Alkass K, Berg S, Druid H. A new model for the estimation of time of death from vitreous potassium levels corrected for age and temperature. Forensic Sci Int. 2015;254:158-66. doi: 10.1016/j.forsciint.2015.07.020.
Buynov AA. Steklovidnoe telo glaza cheloveka kak ob’ekt dlya sudebno-meditsinskogo issledovaniya [The vitreous body of the human eye as an object for forensic research]. Materials of the international scientific-practical conference. Minsk; 2016. 38-40 p. (in Russian).
Kaliszan M, Wujtewicz M. Eye temperature measured after death in human bodies as an alternative method of time of death estimation in the early post mortem period. A successive study on new series of cases with exactly known time of death. Legal Medicine. 2019;38:10-3. DOI: 10.1016/j.legalmed.2019.03.004.
Akhtar N, Ali R, Anwar W, Iqbal A, Bhatti AM, Malik AR. Postmortem Interval Estimation by Sturner’s Equation Based Upon Vitreous Potassium Level. National Editorial Advisory Board. 2019;30(7):100.
Rathinam R, Singh A, Jayaprakash K, Goyal P, Chikkara P, Khichi S, et al. Vitreous potassium concentration as a predictor of postmortem interval: A cross-sectional study among natural death cases at a tertiary care center in rural Haryana. Muller Journal of Medical Sciences and Research. 2016;7(2):96. DOI: 10.4103/0975-9727.185004.
Ahi RS, Garg V. Role of vitreous potassium level in estimating postmortem interval and the factors affecting it. J Clin Diagn Res. 2011;5(1):13-5.
Agoro ES, Okoye FB, Onyenekwe CC, Azuonwu O, Ebiere NE. Extrapolation of three hourly post-mortem interval using some vitreous chemistry parameters. J Forensic Res. 2017;8(1):360. DOI: 10.4172/2157-7145.1000360.
Ortmann J, Markwerth P, Madea B. Precision of estimating the time since death by vitreous potassium – Comparison of 5 different equations. Forensic Sci Int. 2016;269:1-7. doi: 10.1016/j.forsciint.2016.10.005.
Skeie JM, Roybal CN, Mahajan VB. Proteomic insight into the molecular function of the vitreous. PloS One. 2015;10(5):e0127567. DOI:10.1371/journal.pone.0127567.
Angelsky OV, Polyanskii PV, Mokhun II, Zenkova CYu, Bogatyryova HV, Felde ChV, et al. Optical Measurements: Polarization and Coherence of Light Fields. In the book «Modern Metrology Concerns» edited by Luigi Cocco. 2012. 263-316 p.
Garazdiuk M, Bachynskіy V, Wanchuliak O, Ushenko A, Garazdiuk O. Post-mortem interval estimation by cerebro-spinal fluid films polarization images optical structure changing. CBU International conference proceedings 2016. Innovations in science and education. 2016;4:711-8.
Sarkisova Yu, Bachinskyi VT, Garazdyuk M, Vanchulyak OY, Litvinenko OY, Ushenko OG, et al. Differential Muller-Matrix Microscopy of Protein Fractions of Vitreous Preparations in Diagnostics of the Pressure of Death. International Conference on Nanotechnologies and Biomedical Engineering. Springer, Cham; 2019. 503-7 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 V. T. Bachynskyi, Y. V. Sarkisova
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
