Фактори ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза з урахуванням мікробного чинника
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.2.94.2020.39Ключові слова:
гнійно-запальні захворювання органів малого таза, фактори ризику, мікробний спектрАнотація
Мета роботи – визначення факторів ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза, враховуючи мікробний чинник.
Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 47 хворих, які перенесли ургентне хірургічне лікування, з приводу гнійно-запальних захворювань органів малого таза в гінекологічному відділенні міської клінічної лікарні №1 міста Одеси за 2014-2019 роки.
Результати. Середній вік пацієнтів склав (38,3±1,5) років. Хворі перебували в стаціонарі в середньому 10,5±0,5 доби. З'ясовано, що початок статевого життя у пацієнток склав (14,6±1,66) років. Післяопераційні гнійно-септичні ускладнення (ГСУ) спостерігалися у 18 жінок (38,3%), з яких 13 жінок мали штучне переривання вагітності в анамнезі, тобто 72,2% (RR = 1,22). Із 30 випадків (63,8%) позитивного інтраопераційного бактеріального засіву 22 жінки (73,3%) мали в анамнезі штучне переривання вагітності (OR = 1,93). Монокультура визначалася у 24 пацієнток (80,0%), а мікробні асоціації –у шести жінок (20,0%). Виявлено залежність між наявністю мікробної асоціації і наявністю в анамнезі жінки штучних абортів (RR = 1,67). При зборі анамнезу захворювання, яке передавалося статевим шляхом, відзначали 19 жінок, що становило 40,4%. З них післяопераційні ГСУ спостерігалися у 12 пацієнток (RR = 2,94).
Висновки. 1. При оцінці відносного ризику встановлено, що найбільше значення для розвитку гнійно-запальних захворювань органів малого таза мають раніше перенесені інфекції статевим шляхом передачі, артифіціальні аборти, ранній дебют статевого життя, низький рівень контрацепційної культури і проміскуїтет. 2. Показано, що наявність в анамнезі жінки штучних абортів підвищує ризики виникнення гнійно-запального процесу. Так, з 18 хворих, в яких спостерігався розвиток післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, 13 жінок в анамнезі мали штучне переривання вагітності, тобто 72,2% (RR = 1,22). 3. Частота гнійно-септичних ускладнень залежить від тяжкості стану хворого і ознак загальної інтоксикації. У хворих, які перенесли позалікарняний аборт, частота розвитку гнійно-септичних ускладнень становила 100%, а середня кількість лейкоцитів - 22,0±3,0 (RR = 3,3, p <0,05).
Посилання
Kornats'ka AH, Vovk IB, Chubei HV. Zapal'ni zakhvoriuvannia orhaniv maloho taza, sprychyneni infektsiiamy, scho peredaiut'sia statevym shliakhom [Inflammatory diseases of the pelvic organs caused by sexually transmitted infections]. Zdorov'ia Ukrainy. 2012;12:38-9. (in Ukrainian).
Yakovleva NV. Organosokhranyayushchie printsipy lecheniya gnoynykh vospalitel'nykh zabolevaniy organov malogo taza u zhenshchin reproduktivnogo vozrasta [Organ-saving principles for the treatment of purulent inflammatory diseases of the pelvic organs in women of reproductive age]. Politravma. 2009;3:29-34. (in Russian).
Bugg CW, Taira T. Pelvic Inflammatory Disease: Diagnosis And Treatment In The Emergency Department. Emerg Med Pract. 2016;18(12):1-24.
Sytnik PO. Stan mikrobiotsenozu statevoi systemy u zhinok z hniinymy zapal'nymy protsesamy orhaniv maloho taza [The state of the microbiocenosis of the reproductive system in women with purulent inflammatory processes of the pelvic organs]. Zdorov'e zhenshchiny. 2016;6:127-30. doi 10.15574/HW.2016.112.127. (in Ukrainian).
Pelvic Inflammatory Disease: Medscape Reference [Internet]. [Citen 2019 Apr 7]. Available from: http://emedicine.medscape.com/article/256448-overview.
Farah Naaz, Noman Khan, Adnan Mastan. Risk factors of pelvic inflammatory disease: A prospective study. International Journal of Herbal Medicine. 2016;4(4):129-33.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 E. O. Grygoriev, P. O. Sytnik, A. V. Diakov, O. G. Sytnik
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
