Результати сероепідеміологічних досліджень населення Львівської області та професійної групи ризику щодо лептоспірозу
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.2.94.2020.41Ключові слова:
лептоспіроз, сероепідеміологія, IgG, ІФААнотація
Мета роботи – вивчити результати сероепідеміологічних досліджень із визначенням протилептоспірозних антитіл IgG серед населення та професійної групи ризику.
Матеріал і методи. За допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) проводилось визначення антитіл IgG до лептоспір у крові здорових донорів обласного центру служби крові та робітників Львівводоканалу. Статистичний аналіз проводився за допомогою програмного забезпечення Epitools.
Результати. Обстежено зразки крові 124 осіб, з яких 90 були донорами Львівського обласного центру служби крові і 34 – працівниками різних підрозділів Львівводоканалу. Серед донорів крові 70 (77,8%) осіб були мешканцями районів області і 20 (22,2%) проживали у місті Львові. Серед мешканців Львівської області (без врахування м. Львова) частка серопозитивних осіб становила 8,57%. Найвищий відсоток серопозитивних осіб виявлений у Старосамбірському районі (20%) і зовсім не виявлено серопозитивних у Жовківському і Радехівському районах. Попри наші очікування, у жодного працівника Львівводоканалу IgG до лептоспір не виявлені. Також жодного позитивного результату щодо наявності антитіл IgG до лептоспір не виявлено у мешканців Львова.
Висновок. Частка осіб із позитивним рівнем IgG до лептоспір у Львівській області становить 8,57% (за винятком м. Львова), що є свідченням інфікування лептоспірами в минулому. Потребує подальшого вивчення інформативність імуноферментного аналізу тест-систем для визначення протилептоспірозних IgG із метою використання в сероепідеміологічних дослідженнях.
Посилання
Rodríguez-Vidigal FF, Vera-Tomé A, Nogales-Muñoz N, Muñoz-García-Borruel M, Muñoz-Sanz A. Leptospirosis in South-western Spain. Rev Clin Esp (Barc). 2014;214(5):247-52. doi: 10.1016/j.rce.2014.02.009.
Costa F, Hagan JE, Calcagno J, Kane M, Torgerson P, Martinez-Silveira MS, et al. Global morbidity and mortality of leptospirosis: A systematic review. PLoS Negl Trop Dis. 2015;9(9):e0003898. doi: 10.1371/journal.pntd.0003898.
National Guidelines on Management of Leptospirosis. Epidemiology Unit, Ministry of Health, Nutrition and Indigenous Medicine. Sri Lanka; 2016. 45 p.
McBride AJ, Athanazio DA, Reis MG, Ko AI. Leptospirosis. Curr Opin Infect Dis. 2005;18(5):376-86.
Haake DA, Levett PN. Leptospirosis in humans. Curr Top Microbiol Immunol. 2015;387:65-97. doi: 10.1007/978-3-662-45059-8_5.
Vasyl'ieva NA, Andreichyn MA. Leptospiroz [Leptospirosis]. Ternopil: Ukrmedknyha; 2016. 275 p. (in Ukrainian).
Reis RB, Ribeiro GS, Felzemburgh RD, Santana FS, Mohr S, Melendez AX, et al. Impact of environment and social gradient on Leptospira infection in urban slums. PLoS Negl Trop Dis. 2008;2(4):e228. doi: 10.1371/journal.pntd.0000228.
Thayaparan S, Robertson ID, Fairuz A, Suut L, Gunasekera UC, Abdullah MT. Seroepidemiological study of leptospirosis among the communities living in periurban areas of Sarawak, Malaysia. Med J Malaysia. 2015;70(5):288-94.
9. Costa F, Hagan JE, Calcagno J, Kane M, Torgerson P, Martinez-Silveira MS,et al. Global Morbidity and Mortality of Leptospirosis: A Systematic Review. PLoS Negl Trop Dis. 2015;9(9):e0003898.doi: 10.1371/journal.pntd.0003898. eCollection 2015.
Sofia Andalib Safiullah, Ahmed Abu Saleh, Shaila Munwar. Laboratory Methods for Diagnosing Leptospirosis: A Review. Bangladesh J Med Microbiol. 2009;3(1):39-43.
Bajani MD, Ashford DA, Bragg SL, Woods CW, Aye T, Spiegel RA, et al. Evaluation of four commercially available rapid serologic tests for diagnosis of leptospirosis. J Clin Microbiol. 2003;41(2):803-9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 О. О. Zubach, L. S. Vasyunets, Ya. M. Dyakiv, I. M. Gorbal, I. M. Kulish, O. B. Semenyshyn
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
