Особливості клініко-лабораторних показників при алкогольній хворобі печінки у поєднанні з артеріальною гіпертензією залежно від поліморфізму Т786С гена ендотеліальної NO-синтази

Анотація

Мета роботи. Оцінити взаємозв’язок між генотипами гена eNOS (T786C) та деякими клініко-лабораторними показниками у хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ).

Матеріал і методи. Обстежено 97 пацієнтів із встановленим діагнозом АХП: 62 хворих на АХП з АГ (група А) та 35 пацієнтів на АХП (група Б). Визначали вміст у сироватці крові С-реактивного білка, фактора некрозу пухлин-α (ФНПα), трансформуючого фактора росту-β1 (ТФРβ1), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), 8-ізопростану, Д-димеру - за допомогою імуноферментного аналізу. Функціональний стан ендотелію оцінювали за вмістом у крові стабільних метаболітів монооксиду нітрогену (нітритів/ нітратів), ендотеліну-1 (ЕТ-1), молекул міжклітинної адгезії-1 (ICAM1). Загальний коагуляційний потенціал крові (час рекальцифікації плазми (ЧРП), протромбіновий час (ПЧ), тромбіновий час (ТЧ), активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ)), рівень фібриногену в плазмі крові, активність антитромбіну ІІІ (АТІІІ), активність фактора ХІІІ (Ф ХІІІ) визначали за традиційними методиками. Досліджували також спонтанну агрегацію тромбоцитів. Для визначення мутації eNOS (T786C), rs2070744 використовували протокол з олігонуклеотидними праймерами із застосуванням методу алельспецифічної ПЛР.

Результати. При вивченні частоти генотипів за поліморфним варіантом гена eNOS (T786C) встановлено, що частота ТТ генотипу серед хворих на АХП із АГ становила – 46,8%, СТ - 57,1% та СС – 17,2%. Серед хворих на АХП виявлений такий розподіл генотипів: ТТ – 25,7%, СТ – 57,1% та СС – 17,2%. Нами виявлена достовірна різниця між групою хворих на АХП з АГ та ізольованою групою АХП за генотипом ТТ. Встановлено, що рівень EТ-1 та молекула міжклітинної адгезії ICAM-1 були істотно вищими у хворих на АХП з АГ за ТТ генотипу порівняно з ізольованим перебігом АХП. Проте рівень загального оксиду азоту за поєднаного перебігу АХП з АГ був нижчим, ніж у хворих на АХП без АГ при наявності даного генотипу. Водночас за поєднаного перебігу АХП та АГ рівень системного запалення та оксидативного стресу асоціюється із ТТ генотипом гена eNOS (T786C). При вивченні стану гемостазу за поєднаного перебігу АХП та АГ виявлено, що АЧТВ за генотипу ТТ на 17,7% була вищою, ніж у групі Б. Даний показник мав різницю також і в середині групи між генотипами ТТ і СТ (на 13,1%) та ТТ і СС (на 28,3%). Рівень Д-димеру між групою А та Б мав також достовірну різницю за ТТ генотипу (вищий на 14,7% за поєднання АХП та АГ). Спонтанна агрегація тромбоцитів була достовірно вищою на 7,7% у хворих на АХП з АГ за генотипу ТТ. В останній групі пацієнтів XIII фактор виявився достовірно нижчим на 12,6% порівняно з групою хворих на АХП. Такі показники, як час рекальцифікації плазми, протромбіновий індекс та час, тромбіновий час достовірно не відрізнялися між групами пацієнтів.

Висновок. Розвиток артеріальної гіпертензії у хворих на алкогольну хворобу печінки асоційований із наявністю гомозиготного генотипу ТТ заполіморфним варіантом гена eNOS (T786C). Встановлено, що у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією за ТТ генотипу спостерігаються вищий рівень ЕТ-1 та молекули міжклітинної адгезії ICAM-I при нижчому рівні загального оксиду азоту порівняно із хворими на алкогольну хворобу печінки. Максимально вірогідні відмінності показників системного запалення (ІЛ-10, СРБ, ТФРβ1) та маркеру оксидативного стресу (8-ізопростан) характерні для ТТ генотипу за поліморфним варіантом гена eNOS (T-786C) у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією порівняно із ізольованим перебігом алкогольної хвороби печінки. Такі показники системи гемостазу як АЧТВ, антитромбін ІІІ, Д-димер, спонтанна агрегація тромбоцитів та фактор XIII були асоційовані із ТТ генотипом у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією за поліморфним варіантом гена eNOS (T-786C).