Роль внутрішньочеревної гіпертензії у розвитку післяопераційної евентрації в онкохворих
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.2.94.2020.47Ключові слова:
післяопераційна евентрація, внутрішньочеревний тиск, абдомінальний перфузійний тискАнотація
Незважаючи на розвиток сучасної хірургії, післяопераційна евентрація продовжує залишатися одним із найбільш небезпечних ускладнень, особливо у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини, де мають місце явища вторинного імунодефіциту, кахексії, анемії тощо. Одним із багатьох чинників, який безпосередньо призводить до виникнення післяопераційної евентрації, є гостре підвищення рівня внутрішньочеревного тиску, що досить часто має місце в онкологічних пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді. Вивчення частоти розвитку післяопераційної евентрації, залежно від рівня внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків у хворих на онкологічну патологію органів черевної порожнини, дасть змогу визначити роль останніх у розвитку даного післяопераційного ускладнення.
Мета дослідження – вивчити частоту розвитку післяопераційної евентрації у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини, залежно від рівня внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків.
Матеріал і методи. Обстежено 122 прооперованих хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини, яким виконано серединну лапаротомію. Залежно від середнього рівня ВЧТ пацієнтів розподілено на три групи. До першої групи увійшли 57 (46,7%) осіб, у яких середній рівень ВЧТ становив нижче 12 mmHg. До другої групи - 40 (32,8%) осіб із середнім рівнем ВЧТ – 12 - 17 mmHg. До третьої групи - 25 (20,5%) осіб, у яких середній рівень ВЧТ становив понад 18 mmHg. Залежно від середнього рівня АПТ першу групу склали 48 (39,3%) осіб, у яких середній рівень АПТ становив понад 90 mmHg. Другу групу склали 43 (35,3%) особи із середнім рівнем АПТ – 89 - 56 mmHg. Третю групу склали 31 (25,4%), у яких середній рівень АПТ становив менше 55 mmHg.
Результати. Отримані результати дослідження вказують на вірогідну різницю частоти розвитку післяопераційної евентрації у групах пацієнтів з вищим рівнем ВЧТ та відповідно нижчим рівнем АПТ (2-га та 3-тя дослідні групи). Це доводить певну залежність між рівнями ВЧТ, АПТ та частотою розвитку післяопераційної евентрації.
Висновок. Частота розвитку післяопераційної евентрації безпосередньо залежить від рівнів внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків у ранньому післяопераційному періоді, що дозволяє вважати останні одними із чинників розвитку даного ускладнення та маркерами його прогнозування.
Посилання
Morar IK, Ivashuk OI, Bodyaka VYu, Hushul IIa, Hnatiuk MH, Postevka ID. Pislyaoperacijna eventraciya [Postoperative eventration]. Klinichna ta eksperimentalna patologiya. 2017;16(1):177-81. (in Ukrainian).
Saenko VF, Belyanskiy LS. Eventratsiya, prichiny, profilaktika, lechenie [Eventration, causes, prevention, treatment]. Klinichna khirurhiia. 2005;2:47-51. (in Russian).
Ivaschuk OI, Bodiaka VIu, Morar IK, Hlihor SF. Syndrom abdominal'noi kompresii yak klinichna problema suchasnoi nevidkladnoi khirurhii [Abdominal compression syndrome as a clinical problem of modern emergency surgery]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2011;10(4):81-6. (in Ukrainian).
Pol'ovyi VP, Sydorchuk RI, Vozniuk SM, Palianytsia AS. Otsinka ta prohnozuvannia stupenia tiazhkosti perebihu rann'oho pisliaoperatsiinoho periodu u khvorykh na hostri khirurhichni zakhvoriuvannia cherevnoi porozhnyny, uskladneni perytonitom [Assessment and prediction of the severity of the early postoperative period in patients with acute surgical diseases of the abdominal cavity complicated by peritonitis]. Ukrains'kyi zhurnal khirurhii. 2013;2:80-4. (in Ukrainian).
Sovtsov SA, Shestopalov SS, Mikhaylova SA. Dinamika izmereniya vnutribryushnogo davleniya u bol'nykh posle operatsii na organakh bryushnoy polosti [Dynamics of measuring abdominal pressure in patients after surgery on the abdominal organs]. Permskiy meditsinskiy zhurnal. 2005;22(3):89-93. (in Russian).
Korik VE, Klyuyko DA, But-Gusaim GV, Bogdan VG. Abdominal'nyy kompartment sindrom: sovremennye aspekty diagnostiki i lecheniya [Abdominal compartment syndrome: current aspects of diagnosis and treatment]. Voennaya meditsina. 2016;3:127-33. (in Russian).
Gol'braykh VA, Fedulova IB, Golub VA, Kosivtsov OA. Kliniko-diagnosticheskie aspekty intraabdominal'noy gipertenzii i abdominal'nogo kompartment-sindroma (Obzor literatury) [Clinical and diagnostic aspects of intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome (Literature review)]. Byulleten' Volgogradskogo nauchnogo tsentra RAMN. 2010;2:17-9. (in Russian).
Bodiaka VIu. Porivnial'na kharakterystyka sposobiv vymiriuvannia vnutrishn'ocherevnoho tysku [Comparative characteristics of methods of measuring intra-abdominal pressure]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2010;9(4):73-6. (in Ukrainian).
Savelev VS, editors. Sindrom intraabdominal'noy gipertenzii [Syndrome of intra-abdominal hypertension]. Novosibirsk: Sibirskiy uspekh; 2008. 32 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 I. K. Morar
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).