Аналіз даних анкетування лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.2.94.2020.49Ключові слова:
серцево-легенева реанімація, дефібриляція, фібриляція шлуночків, адреналін, аміодарон, тренінгАнотація
Мета роботи. Оцінити рівень знань лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); визначити ключові питання, що потребують більш детального відпрацювання під час проведення тренінгів із СЛР.
Матеріал і методи. Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова спільно з лікарями Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології ініційовано проведення семінарів-тренінгів для лікарів лікувально-профілактичних закладів Вінницької області на тему «Гострий коронарний синдром: тактика ведення пацієнтів. Серцево-легенева реанімація». Вінницької області. В анонімному анкетуванні за оригінальним опитувальником ,що включав 10 питань щодо основ проведення СЛР, взяли участь 165 лікарів з 11 районів.
Результати. Переважна більшість лікарів вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої частоти компресій грудної клітки − 120 (72,7%), глибини компресій грудної клітки − 147 (89,1%), співвідношення частоти компресій та частоти дихання без протекції дихальних шляхів − 123 (74,5%), початкової дози адреналіну − 138 (83,6%), недоцільності введення аміодарону у випадку асистолії − 121 (73,3%). Близько половини проанкетованих лікарів вірно відповіли на запитання щодо допустимих пауз − 84 (51%), рекомендованої частоти вентиляції легень у випадку проведення СЛР інтубованого пацієнта − 86 (52,1%), початкової дози аміодарону − 79 (47,8%), періодичності оцінки ритму та пульсу під час СЛР − 73 (44,3%). Менше третини лікарів − 38 (23%) вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої етапності введення адреналіну у випадку фібриляції шлуночків/шлуночковій тахікардії без пульсу.
Результати аналізу свідчили, що частка лікарів, які невірно відповіли на 40% та більше запитань, була вищою у групах лікарів молодше 35 років i старше 60 років (р = 0,006), та у групах лікарів зі стажем роботи за спеціальністю менше 5 років, (р = 0,001).
Висновки 1. Установлено, що переважна більшість лікарів медичних закладів Вінницької області володіють достатнім рівнем знань щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. 2. Серед лікарів, які допустили значну кількість помилок під час анкетування (4-6), найбільша частка спостерігалася у групах старшого віку, молодше 35 років та стажем роботи за спеціальністю менше 5 років. 3. Найбільші труднощі виникають у лікарів при виборі відповіді щодо медикаментозного супроводу серцево-легеневої реанімації, тактики ведення пацієнта залежно від ритму та респіраторної підтримки. Такі дані свідчать про необхідність проведення розширених циклів серцево-легеневої реанімації для медичних працівників.
Посилання
Bhandari S, Doan J, Blackwood J, Coult J, Kudenchuk P, Sherman L, et al. Rhythm profiles and survival after out-of-hospital ventricular fibrillation cardiac arrest. Resuscitation. 2018;125:22-27. doi: 10.1016/j.resuscitation.2018.01.037.
Berdowski J, Blom MT, Bardai A, Tan HL, Tijssen JG, Koster RW, et al. Impact of onsite or dispatched automated external defibrillator use on survival after out-of-hospital cardiac arrest. Circulation. 2011;124(20):2225-32. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.110.015545.
Weisfeldt ML, Sitlani CM, Ornato JP, Rea T, Aufderheide TP, Davis D, et al. Survival after application of automatic external defibrillators before arrival of the emergency medical system: evaluation in the resuscitation outcomes consortium population of 21 million. J Am Coll Cardiol 2010;55(16):1713-20. doi: 10.1016/j.jacc.2009.11.077.
Taheri А, Azizkhani R, Maracy MR. Time Indices of Emergency Medical Services. Trauma Mon. 2017;22(6):40102. DOI: 10.5812/traumamon.40102.
Blom MT, Beesems SG, Homma PC, Zijlstra JA, Hulleman M, van Hoeijen DA, et al. Improved survival after out-of-hospital cardiac arrest and use of automated external defibrillators. Circulation. 2014;130(21):1868-75. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.114.010905.
Wissenberg M, Lippert FK, Folke F, Weeke P, Hansen CM, Christensen EF, et al. Association of national initiatives to improve cardiac arrest management with rates of bystander intervention and patient survival after out-of-hospital cardiac arrest. JAMA. 2013;310(13):1377-84. doi: 10.1001/jama.2013.278483.
Neumar RW, Shuster M, Callaway CW, Gent LM, Atkins DL, Bhanji F, et al. Part 1: executive summary: 2015 American Heart Association Guidelines Update for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care. Circulation. 2015;132(18)(suppl 2):S315-67. doi: 10.1161/CIR.0000000000000252.
Perkins GD, Handley AJ, Koster RW, Castrén M, Smyth MA, Olasveengen T, et al. European Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation 2015. Adult basic life support and automated external defibrillation. Resuscitation. 2015;95:81-99. doi: 10.1016/j.resuscitation.2015.07.015.
Idris AH, Guffey D, Pepe PE, Brown SP, Brooks SC, Callaway CW, et al. Chest compression rates and survival following out-of-hospital cardiac arrest. Crit Care Med. 2015;43(4):840-8. doi: 10.1097/CCM.0000000000000824.
Beesems SG, Wijmans L, Tijssen JG, Koster RW. Duration of ventilations during cardiopulmonary resuscitation by lay rescuers and first responders: relationship between delivering chest compressions and outcomes. Circulation. 2013;127(15):1585-90. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.112.000841.
Cheskes S, Schmicker RH, Verbeek PR, Salcido DD, Brown SP, Brooks S, et al. The impact of peri-shock pause on survival from out-of-hospital shockable cardiac arrest during the Resuscitation Outcomes Consortium PRIMED trial. Resuscitation. 2014;85(3):336-42. doi: 10.1016/j.resuscitation.2013.10.014.
Vaillancourt C, Everson-Stewart S, Christenson J, Andrusiek D, Powell J, Nichol G, et al. The impact of increased chest compression fraction on return of spontaneous circulation for out-of-hospital cardiac arrest patients not in ventricular fibrillation. Resuscitation. 2011;82(12):1501-7. doi: 10.1016/j.resuscitation.2011.07.011.
Hellevuo H, Sainio M, Nevalainen R, Huhtala H, Olkkola KT, Tenhunen J, et al. Deeper chest compression — more complications for cardiac arrest patients? Resuscitation. 2013;84(6):760-5. doi: 10.1016/j.resuscitation.2013.02.015.
Stiell IG, Brown SP, Nichol G, Cheskes S, Vaillancourt C, Callaway CW, et al. What is the optimal chest compression depth during out-of-hospital cardiac arrest resuscitation of adult patients? Circulation. 2014;130(22):1962-70. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.114.008671.
Vadeboncoeur T, Stolz U, Panchal A, Silver A, Venuti M, Tobin J, et al. Chest compression depth and survival in out-of-hospital cardiac arrest. Resuscitation. 2014;85(2):182-8. doi: 10.1016/j.resuscitation.2013.10.002.
Morrison LJ, Eby D, Veigas PV, Zhan C, Kiss A, Arcieri V, et al. Implementation trial of the basic life support termination of resuscitation rule: reducing the transport of futile out-of-hospital cardiac arrests. Resuscitation. 2014;85(4):486-91. doi: 10.1016/j.resuscitation.2013.12.013.
Vriesendorp PA, Schinkel AF, Liebregts M, Theuns DA, van Cleemput J, Ten Cate FJ, et al. Validation of the 2014 ESC Guidelines Risk Prediction Model for the Primary Prevention of Sudden Cardiac Death in Hypertrophic Cardiomyopathy. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2015;8(4):829-35. doi: 10.1161/CIRCEP.114.002553.
Olasveengen TM, Vik E, Kuzovlev A, Sunde K. Effect of implementation of new resuscitation guidelines on quality of cardiopulmonary resuscitation and survival. Resuscitation. 2009;80(4):407-11. doi: 10.1016/j.resuscitation.2008.12.005.
Skrifvars MB, Vayrynen T, Kuisma M, Castren M, Parr MJ, Silfverstople J, et al. Comparison of Helsinki and European Resuscitation Council «do not attempt to resuscitate» guidelines, and a termination of resuscitation clinical prediction rule for out of hospital cardiac arrest patients found in asystole or pulseless electrical activity. Resuscitation. 2010;81(6):679-84. doi: 10.1016/j.resuscitation.2010.01.033.
Basso C, Carturan E, Pilichou K, Rizzo S, Corrado D, Thiene G. Sudden cardiac death with normal heart: molecular autopsy. Cardiovasc Pathol. 2010;19(6):321-5. doi: 10.1016/j.resuscitation.2010.01.033.
Fukuda T, Ohashi N, Matsubara T, Doi K, Gunshin M, Ishii T, et al. Applicability of the prehospital termination of resuscitation rule in an area dense with hospitals in Tokyo: a single-center, retrospective, observational study: is the pre hospital TOR rule applicable in Tokyo? Am J Emerg Med. 2014;32(2):144-9. doi: 10.1016/j.ajem.2013.10.032.
Bellomo R, Ackerman M, Bailey M, Beale R, Clancy G, Danesh V, et al. A controlled trial of electronic automated advisory vital signs monitoring in general hospital wards. Crit Care Med. 2012;40(8):2349-61. doi: 10.1097/CCM.0b013e318255d9a0.
Chiang WC, Ko PC, Chang AM, Liu SS, Wang HC, Yang CW, et al. Predictive performance of universal termination of resuscitation rules in an Asian community: are they accurate enough? Emerg Med J. 2015;32(4):318-23. doi: 10.1136/emermed-2013-203289.
Diskin FJ, Camp Rogers T, Peberdy MA, Ornato JP, Kurz MC. External validation of termination of resuscitation guidelines in the setting of intra-arrest cold saline, mechanical CPR, and comprehensive post resuscitation care. Resuscitation. 2014;85(7):910-4. doi: 10.1016/j.resuscitation.2014.02.028.
Yeung J, Chilwan M, Field R, Davies R, Gao F, Perkins GD. The impact of airway management on quality of cardiopulmonary resuscitation: an observational study in patients during cardiac arrest. Resuscitation. 2014;85(7):898-904. doi: 10.1016/j.resuscitation.2014.02.018.
Karlis G, Iacovidou N, Lelovas P, Niforopoulou P, Zacharioudaki A, Papalois A, et al. Effects of early amiodarone administration during and immediately after cardiopulmonary resuscitation in a swine model. Acta Anaesthesiol Scand. 2014;58(1):114-22. doi: 10.1111/aas.12226.
Dorian P, Cass D, Schwartz B, Cooper R, Gelaznikas R, Barr A. Amiodarone as compared with lidocaine for shock-resistant ventricular fibrillation. N Engl J Med. 2002;346(12):884-90. doi: 10.1056/NEJMoa013029.
Skrifvars MB, Kuisma M, Boyd J, Määttä T, Repo J, Rosenberg PH, et al. The use of undiluted amiodarone in the management of out-of-hospital cardiac arrest. Acta Anaesthesiol Scand. 2004;48(5):582-7. doi: 10.1111/j.0001-5172.2004.00386.x.
Somberg JC, Bailin SJ, Haffajee CI, Paladino WP, Kerin NZ, Bridges D, et al. Intravenous lidocaine versus intravenous amiodarone (in a new aqueous formulation) for incessant ventricular tachycardia. Am J Cardiol. 2002;90(8):853-9. doi: 10.1016/s0002-9149(02)02707-8.
Somberg JC, Timar S, Bailin SJ, Lakatos F, Haffajee CI, Tarjan J, et al. Lack of a hypotensive effect with rapid administration of a new aqueous formulation of intravenous amiodarone. Am J Cardiol. 2004;93(5):576-81. doi: 10.1016/j.amjcard.2003.11.021.
Nakaz MOZ Ukrainy vid 05.06.2019 № 1269 "Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii ekstrenoi medychnoi dopomohy" [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 05.06.2019 No. 1269 "On approval and introduction of medical and technological documents on standardization of emergency medical care"]. (in Ukrainian).
Pytte M, Kramer-Johansen J, Eilevstjonn J, Eriksen M, Strømme TA, Godang K, et al. Haemodynamic effects of adrenaline (epinephrine) depend on chest compression quality during cardiopulmonary resuscitation in pigs. Resuscitation. 2006;71(3):369-78. doi: 10.1016/j.resuscitation.2006.05.003.
Cheskes S, Schmicker RH, Christenson J, Salcido DD, Rea T, Powell J, et al. Perishock pause: an independent predictor of survival from out-of-hospital shockable cardiac arrest. Circulation. 2011;124(1):58-66. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.110.010736.
Conover Z, Kern KB, Silver AE, Bobrow BJ, Spaite DW, Indik JH. Resumption of chest compressions after successful defibrillation and risk for recurrence of ventricular fibrillation in out-of-hospital cardiac arrest. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2014;7(4):633-9. doi: 10.1161/CIRCEP.114.001506.
Van Alem AP, Sanou BT, Koster RW. Interruption of cardiopulmonary resuscitation with the use of the automated external defibrillator in out-of-hospital cardiac arrest. Ann Emerg Med. 2003;42(4):449-57. doi: 10.1067/s0196-0644(03)00383-4.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 L. V. Rasputina, Yu. M. Mostovoy, T. D. Danilevych, D. V. Didenko, A. V. Belinskyi, A. V. Solomonchuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
