Десятирічна летальність у жінок після переломів проксимального відділу стегнової кістки
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.3.95.2020.68Ключові слова:
переломи проксимального відділу стегнової кістки, жінки, короткотермінова летальність, довготермінова летальністьАнотація
Мета роботи – дослідити показники коротко- та довгострокової летальності у жінок після переломів проксимального відділу стегнової кістки (ППВСК).
Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 146 жінок віком 50 років і старших (середній вік (Ме [25Q-75Q]): 77,7 [68,1-81,9] років), що були госпіталізовані із ППВСК у 2005-2007 роках. У подальшому дослідником тричі збиралися дані (2015, 2016 і 2017 роки) щодо життєвого статусу хворих при телефонному контакті з пацієнтами чи їх родичами. Аналіз даних проводили залежно від віку, виду перелому, наявності супутньої патології. Середній період спостереження за хворими склав 144,0 [131,5-152,5] міс. для виживших пацієнтів і 20,2 [6,7-55,0] міс. для померлих.
Результати. На момент завершення дослідження 94 жінки (64,4 % серед усіх 146 обстежених) померли, а 52 – залишались живими. Середній вік на момент смерті для померлих [84,5 (76,9-91,3) років] не відрізнявся від показника виживших на момент закінчення дослідження [82,0 (72,9-86,8) років]. Показники госпітальної летальності становили 1,6 %, 6-місячної, 1-, 5- і 10-річної летальності, відповідно, – 12,7 %, 23,0 %, 43,7 % і 54,0 %.
Висновки. Показники виживання у жінок з ППВСК не відрізняються залежно від виду перелому і достовірно вищі (р < 0,01) в осіб старших 70 років порівняно з більш молодими пацієнтами.
Посилання
Povoroznyuk VV, Grygorieva NV, Kanis JA, Ev M, Johansson H, Harvey NC, et al. Epidemiology of hip fracture and the development of FRAX in Ukraine. Arch Osteoporos. 2017;12(1):53. DOI: 10.1007/s11657-017-0343.
Mattisson L, Bojan A, Enocson A. Epidemiology, treatment and mortality of trochanteric and subtrochanteric hip fractures: data from the Swedish fracture register. BMC Musculoskelet Disord. 2018;19(1):369. DOI: 10.1186/s12891-018-2276-3.
Veronese N, Maggi S. Epidemiology and social costs of hip fracture. Injury. 2018;49(8):1458-60. DOI: 10.1016/j.injury.2018.04.015.
Babalian VO. Analiz koreliatsii hospital'noi letal'nosti postrazhdalykh iz perelomamy proksymal'noho viddilu stehnovoi kistky z otsinkoiu fizychnoho stanu za klasyfikatsiieiu ASA [Analysis of the correlation of hospital mortality of victims with fractures of the proximal femur with the assessment of physical condition according to the ASA classification]. Suchasni problemy medytsyny. 2019;34(2):57-60. DOI: 10.31071/promedosvity2019.02.057. (in Ukrainian).
Povorozniuk VV, Forosenko VS. Epidemiolohiia osteoporotychnykh perelomiv stehnovoi kistky [Epidemiology of osteoporotic fractures of thigh]. Problemy osteologii. 2004;7(3/4):14-22. (in Ukrainian).
Cenzer IS, Tang V, Boscardin WJ, Smith AK, Ritchie C, Wallhagen MI, et al. One-Year Mortality After Hip Fracture: Development and Validation of a Prognostic Index. J Am Geriatr Soc. 2016;64(9):1863-68. DOI: 10.1111/jgs.14237.
Gurger M. Factors impacting 1-year mortality after hip fractures in elderly patients: A retrospective clinical study. Niger J Clin Pract. 2019;22(5):648-51. DOI: 10.4103/njcp.njcp_327_18.
Guzon-Illescas O, Perez Fernandez E, Crespí Villarias N, Quirós Donate FJ, Peña M, Alonso-Blas C, et al. Mortality after osteoporotic hip fracture: incidence, trends, and associated factors. J Orthop Surg Res. 2019;14(1):203. DOI: 10.1186/s13018-019-1226-6.
Khan MA, Hossain FS, Ahmed I, Muthukumar N, Mohsen A. Predictors of early mortality after hip fracture surgery. Int Orthop. 2013;37(11):2119-24. https://doi.org/10.1007/s00264-013-2068-1.
Mariconda M, Costa GG, Cerbasi S, Recano P, Aitanti E, Gambacorta M, et al. The determinants of mortality and morbidity during the year following fracture of the hip. Bone Joint J. 2015;97-B(3):383-90. DOI: 10.1302/0301-620x.97b3.34504.
Morri M, Ambrosi E, Chiari P, Orlandi Magli A, Gazineo D, D’Alessandro F, et al. One-year mortality after hip fracture surgery and prognostic factors: a prospective cohort study. Sci Rep. 2019;9:18718. DOI: 10.1038/s41598-019-55196-6.
Katsoulis M, Benetou V, Karapetyan T, Feskanich D, Grodstein F, Pettersson-Kymmer U, et al. Excess mortality after hip fracture in elderly persons from Europe and the USA: the CHANCES project. J Intern Med. 2017;281(3):300-10. DOI: 10.1111/joim.12586.
Von Friesendorff M, McGuigan FE, Wizert A, Rogmark C, Holmberg AH, Woolf AD, et al. Hip fracture, mortality risk, and cause of death over two decades. Osteoporos Int. 2016;27(10):2945-53. DOI: 10.1007/s00198-016-3616-5.
Sheehan KJ, Sobolev B, Chudyk A, Stephens T, Guy P. Patient and system factors of mortality after hip fracture: a scoping review. BMC Musculoskelet Disord. 2016;17:166. DOI: 10.1186/s12891-016-1018-7.
Civinini R, Paoli T, Cianferotti L, Cartei A, Boccaccini А, Peris А, et al. Functional outcomes and mortality in geriatric and fragility hip fractures - results of an integrated, multidisciplinary model experienced by the “Florence hip fracture unit”. Int Orthop. 2019;43(1):187-92. DOI: 10.1007/s00264-018-4132-3.
Kiriakopoulos E, McCormick F, Nwachukwu BU, Erickson BJ, Caravella J. In-hospital mortality risk of intertrochanteric hip fractures: a comprehensive review of the US Medicare database from 2005 to 2010. Musculoskelet Surg. 2017;101(3):213-18. DOI: 10.1007/s12306-017-0470-3.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 O. B. Zubach, N. V. Grygorieva
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
