Сучасні можливості та перспективи дослідження рідин та середовищ організму людини для діагностики часу настання смерті
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.3.95.2020.90Ключові слова:
давність настання смерті, склисте тіло, спинномозкова рідинаАнотація
Питання встановлення часу настання смерті завжди було актуальним серед судових медиків, оскільки визначення точного моменту смерті дозволяє судово-слідчим органам прояснити обставини та виявити осіб, які причетні до скоєння злочину.
Мета роботи – провести аналіз методів, що використовуються у практичній роботі в обласних бюро судово-медичної експертизи України та поза її межами з метою виявлення їх ефективності для встановлення давності настання смерті шляхом дослідження біологічних рідин та середовищ організму людини, а також для виявлення їх проблемних моментів для подальшої розробки нових методів чи модернізації існуючих.
За останні десятиліття учені в галузі судової медицини розробили значну кількість різноманітних методів для встановлення давності настання смерті. Особливо актуальною є можливість дослідження біологічних рідин та середовищ організму людини, таких як спинномозкова рідина, склисте тіло, синовіальна рідина, оскільки вони є практично ізольованими від зовнішнього середовища та впливу зовнішніх чинників. Для їх дослідження в основному застосовують біохімічні методи. Одним із найбільш вивчених та таких, які застосовують у своїй практичній діяльності лікарі-судово-медичні експерти, є визначення показників вмісту калію у склистому тілі людини. Динаміка зміни його концентрації із збільшенням часу після смерті також характерна і для інших біологічних рідин організму людини.
Висновок. Триває активний пошук новітніх методів, які могли б спростити проведення дослідження біологічних рідин та середовищ людини для встановлення часу смерті, а також підвищити їх точність. Такими методами можуть бути лазерна томографія.
Посилання
Botezatu GA, Teterchev VV, Unguryan SV. Diagnostika davnosti smerti v sudebnoy meditsine [Diagnostics of the prescription of death in forensic medicine]. Kishinev: Shtiintsa; 1987. 133 p. (in Russian).
Ol'khovs'kyi VO, Holubovych LL, Khyzhniak VV, Konoval NS, Dmytrenko YuO. Vyznachennia tryvalosti posmertnoho periodu v sudovo-medychnii ekspertnii praktytsi: suchasnyi stan i perspektyvy [Determining the duration of the posthumous period in forensic expert practice: current status and prospects]. Eksperymental'na i klinichna medytsyna. 2016;4:27-33. (in Ukrainian).
Hurov OM. Suchasnyi alhorytm sudovo-medychnoi diahnostyky davnosti nastannia smerti u rannii postmortalnyi period [Modern algorithm of forensic diagnosis of the age of death in the early postmortem period]. Kiev; 2017. 36 p. (in Ukrainian).
Knight B, editor. The estimation of the time since death in the early postmortem period. 2nd ed. London: Arnold; New York: Distributed in the USA by Oxford University Press; 2002. 271 p.
Ol'khovs'kyi VO, Holubovych LL, Tahaiev MM, Khyzhniak VV, Holubovych PL. Vyznachennia davnosti nastannia smerti [Determining the statute of limitations for death]. Kharkiv: Brovin OV; 2017. 167 p. (in Ukrainian).
Prikhod'ko AN, Lavrukova OS. K voprosu ob ispol'zovanii biologicheskikh ob"ektov dlya opredeleniya davnosti nastupleniya smerti [On the question of using biological objects to determine the prescription of death]. Uchenye zap. Petrozavod. gos. un-ta. 2017;2:85-8. (in Russian).
Mardanly SG, Pervushin YuV, Ivanova VN. Spinnomozgovaya zhidkost', laboratornye metody issledovaniya i ikh kliniko-diagnosticheskoe znachenie [Cerebrospinal fluid, laboratory research methods and their clinical and diagnostic value]. Elektrogorsk: ZAO “EKOlab”; 2011. 72 p. (in Russian).
Madea B. Is there recent progress in the estimation of the postmortem interval by means of thanatochemistry? Forensic Sci Int. 2005;151(2/3):139-49.
Madea B, Musshoff F. Postmortem biochemistry. Forensic Sci Int. 2007;165(2/3):165-71.
Wyler D, Marty W, Bar W. Correlation between the post-mortem cell content of cerebrospinal fluid and time of death. Int J Legal Med. 1994;106(4):194-9.
Harazdiuk MS, Bachynskyi VT, Vladkovska NI, Harazdiuk OI. Sudovo-medychna efektyvnist metodu tsytolohichnoho doslidzhennia tserebrospinalnoi ridyny dlia vyznachennia davnosti nastannia smerti [Forensic efficacy of the method of cytological examination of cerebrospinal fluid to determine the age of death]. Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2017;21(3):22-8. (in Ukrainian).
Tse R, Garland J, Kesha K, Morrow P, Lam L, Elstub H, et al. Post mortem vitreous magnesium in adult population. Forensic Sci Int. 2018;284:46-52. DOI: 10.1016/j.forsciint.2017.12.038.
Xu XM, Gong ZQ, Sun YG. Study on the relationship between PMI and the concentration of magnesium and iron in the vitreous humor of rabbit after death. Fa Yi Xue Za Zhi. 2002;18(2):65-6.
Swain R, Kumar A, Sahoo J, Lakshmy R, Gupta SK, Bhardwaj DN, et al. Estimation of post-mortem interval: A comparison between cerebrospinal fluid and vitreous humour chemistry. J Forensic Leg Med. 2015;36:144-8. DOI: 10.1016/j.jflm.2015.09.017.
Madea B, Hermann N, Henssge C. Calcium concentration in vitreous humor – a means for determining time of death? Beitr Gerichtl Med. 1990;48:489-99.
Zilg B, Bernard S, Alkass K, Berg S, Druid H. A new model for the estimation of time of death from vitreous potassium levels corrected for age and temperature. Forensic Sci Int. 2015;254:158-66.
Foster SN, Smith PR, Biggs M, Rutty GN, Hollingbury FE, Morley SR. Estimation of postmortem interval using vitreous potassium levels in cases of fatal road traffic collision. Arch Med Sadowej Kryminol. 2016;66(2):71-82.
Thierauf A, Musshoff F, Madea B. Post-mortem biochemical investigations of vitreous humor. Forensic Sci Int. 2009;192(1-3):78-82.
Tumram NK, Bardale RV, Dongre AP. Postmortem analysis of synovial fluid and vitreous humour for determination of death interval: A comparative study. Forensic Sci Int. 2011;204(1-3):186-90.
Bortolotti F, Pascali JP, Davis GG, Smith FP, Brissie RM, Tagliaro F. Study of vitreous potassium correlation with time since death in the postmortem range from 2 to 110 hours using capillary ion analysis. Med Sci Law. 2011;51 Suppl 1:S20-3.
Go A, Shim G, Park J, Hwang J, Nam M, Jeong H, et al. Analysis of hypoxanthine and lactic acid levels in vitreous humor for the estimation of post-mortem interval (PMI) using LC-MS/MS. Forensic Sci Int. 2019;299:135-41. DOI: 10.1016/j.forsciint.2019.03.024.
Santos Júnior JC, Mollo Filho PC, Felice Guidugli RB, Eberlin MN, Pessôa Gde S, da Silva EG, et al. Metals and (metallo)proteins identification in vitreous humor focusing on post-mortem biochemistry. Metallomics. 2014;6(10):1801-7. DOI: 10.1039/c3mt00373f.
Harazdiuk MS, Bachyns'kyi VT, Harazdiuk OI, Ushenko OH. Vykorystannia spektrofotometrychnoho metodu doslidzhennia spynnomozkovoi ridyny dlia sudovo-medychnoho vyznachennia davnosti nastannia smerti [The use of spectrophotometric method of examination of cerebrospinal fluid for forensic determination of the age of death]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2017;21(4):42-7. (in Ukrainian).
Bachinskiy VT, Boichuk TM, Ushenko AG. Laser polarimetry of biological tissues and fluids. LAP LAMBERT Academic Publishing; 2017. 204 p.
Bachynskyi V, Garazdiuk M, Vanchuliak O, Bezhenar I, Garazdiuk O. Post mortem interval estimation: features of cerebrospinal fluid films autofluorescent laser polarimetry. Fol Soc Med Leg Slov. 2016;6(2):67-72.
Garazdyuk MS, Bachinskyi VT, Vanchulyak OY, Ushenko AG, Dubolazov OV, Gorsky MP. Polarization-phase images of liquor polycrystalline films in determining time of death. Appl Opt. 2016;55(12):67-71.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 I. H. Savka, V. V. Kryvetskyi, N. M. Kozan
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
