Клінічно-інструментальні особливості формування постінфарктного серця за наявності артеріальної гіпертензії та корекція стану ренін-ангіотензин-альдостеронової системи
Ключові слова:
ренін-ангіотензин-альдостеронова система; артеріальна гіпертензія; інфаркт міокарда; лікуванняАнотація
Вивчено показники систолічної і діастолічної функції серця, метричних параметрів лівого шлуночка та показників добового моніторингу артеріального тиску з метою аналізу гемодинамічної функції системи кровотоку у хворих у відновному періоді після інфаркту міокарда за наявності артеріальної гіпертензії в процесі комбінованого інгібування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Визначено гемодинамічні умови для оптимального постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка.
Посилання
Babak OYa, Nemtsova VD, Shaposhnikova YuN. Apoptoz i ego rol' v patogeneze serdechno-sosudistykh zabolevaniy. Sovremennoe sostoyanie voprosa [Apoptosis and its role in the pathogenesis of cardiovascular diseases. Current status of the issue]. Ukrains'kyi terapevtychnyi zhurnal. 2004;2:4-11. (in Russian).
Dzyak GV, Vasil'eva LI. Blokada renin-angiotenzinal'dosteronovoy sistemy kak kraeugol'nyy kamen' lecheniya khronicheskoy serdechnoy nedostatochnosti [Blockade of the renin-angiotensinaldosterone system as a cornerstone of the treatment of chronic heart failure]. Sertseva nedostatnist'. 2009;1:18-30. (in Russian).
Irkin OI. Prediktory razvitiya i vozmozhnosti profilaktiki ranney postinfarktnoy dilatatsii polosti levogo zheludochka serdtsa [Predictors of development and the possibility of preventing early post-infarction dilatation of the cavity of the left ventricle of the heart]. Ukrains'kyi medychnyi chasopys. 2004;4:100-4. (in Russian).
Kovalenko VM. Profilaktyka ta likuvannia infarktu miokarda v Ukraini [Prevention and treatment of myocardial infarction in Ukraine]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2009;4:21-4. (in Ukrainian).
Konsensus schodo zastosuvannia inhibitoriv anhiotenzynu-peretvoriuiuchoho fermentu pry sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvanniakh. Robocha hrupa Yevropeis'koho tovarystva kardiolohiv [Consensus on the use of angiotensin-converting enzyme inhibitors in cardiovascular disease. Working group of the European Society of Cardiology]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2005;2:16-29. (in Ukrainian).
Natsional'na prohrama «Poperedzhennia smertnosti ta invalidnosti naselennia vnaslidok sertsevo-sudynnykh ta sudynno-mozkovykh zakhvoriuvan'» [National Program "Prevention of mortality and disability due to cardiovascular and cerebrovascular diseases"]. Nova medytsyna. 2005;3:4. (in Ukrainian).
Ferrario CM. Role of angiotensin II in cardiovascular disease – therapeutic implication of more than a century of research. J Rennin Angiotensin Aldosteron System. 2006;7:3-14.
Greenberg BH, Hosenpud JD. The renin-angiotensin system. Congestive heart failure. 2007;167-77.
Weber MA, Giles TD. Inhibiting the rennin-angiotensin system to prevent cardiovascular diseases: do we need a more comprehensive strategy? Rev Cardiovasc Med. 2006;7(2):45-54.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 О. Стасюк
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
