Атрезія і кишкова непрохідність
Ключові слова:
кишкова непрохідність; атрезія; ембріологія; людинаАнотація
Узагальнено дані літератури, присвячені особливостям виникнення атрезії кишок і кишкової непрохідності, які в ранньому періоді онтогенезу пов’язані з первинними порушеннями розвитку епітелію, затримки процесів обертання кишечнику, завороту кишкової трубки, реканалізації її отвору, формуванні кровоносних судин і нейрогенезу. У пренатальному періоді онтогенезу людини недостатньо макро- мікрометричних даних для з'ясування механізмів вад шлунково-кишкового тракту, досі залишаються невивчені питання про терміни їх появи та джерела, що зумовлює подальше дослідження.
Посилання
Isakov YuF. Detskaya khirurgiya [Pediatric Surgery]. Moscow: Meditsina; 1996. 758 p. (in Russian).
Davydenko VB, V’iun VV, V’iun NR. Efektyvnist' ta diahnostychne znachennia prenatal'noho doslidzhennia ploda u pokraschenni naslidkiv likuvannia urodzhenoi patolohii travnoho traktu v periodi novonarodzhenosti [Efficacy and diagnostic value of prenatal examination of the fetus in improving the consequences of treatment of congenital pathology of the digestive tract in the neonatal period]. Ul'trazvukova perynatolohiia diahnostyka. 2005;20:127. (in Ukrainian).
Dimmick JE, Kalousek DK. Developmental Pathology of the Embryo and Fetus. Saunders; 1994. 787 p.
Benachi A, Sonigo P, Jouannic JM. Determination of the anatomical location of an antenatal intestinal occlusion toy magnetic resonance imaging. Ultrasound Obster Gynecol. 2001;18(2):163-5.
Sai Prasad TR, Bajpai M. Intestinal atresia. In J Pediatr Surg. 2000;67(9):671-8.
Bairov GA. Neotlozhnaya khirurgiya detey. Rukovodstvo dlya vrachey [Emergency surgery for children. Guide for doctors]. Leningrad: Meditsina; 1983. 407 p. (in Russian).
Kornev MA, Nad"yarnaya TN. Anatomiya cheloveka ot embriogeneza do zrelosti. Izbrannye razdely splankhnologii [Human anatomy from embryogenesis to maturity. Selected sections of splanchnology]. St. Petersburg: OOO “Izdatel'stvovo FOLIANT”; 2002. 232 p. (in Russian).
Grona VN, Zhurilo IP, Perunskiy VP. Narusheniya fiksatsii i rotatsii kishechnika u novorozhdennykh [Disorders of fixation and rotation of the intestine in newborns]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2007;6(3):29-32. (in Russian).
Langer JE. Bowel abnormalities in the fetus. Correlation of prenatal ultrasonographic findings with outcome. AJR Am J Obster Gynecol. 1996;175:724-9.
Berrocal T, Lamas M, Gutieérrez J, Torres I, Prieto C, Del Hoyo ML. Congenital Anomalies of the Small Intestine, Colon and Rectum. Radio Graphics. 1999;19:1219-36.
Moldavskaya AA, Asfandiyarov RI. Vaskulyarizatsiya kishechnoy trubki na etapakh prenatal'nogo ontogeneza cheloveka [Vascularization of the intestinal tube at the stages of human prenatal ontogenesis]. Moscow: VINITI; 1990. 1-15 p. (in Russian).
Moldavskaya AA. Strukturnye preobrazovaniya proizvodnykh pishchevaritel'noy trubki na etapakh prenatal'nogo i rannego postnatal'nogo ontogeneza cheloveka [Structural transformations of digestive tube derivatives at the stages of prenatal and early postnatal human ontogenesis]. Astrakhan; 1999. 211 p. (in Russian).
Kozlov VA, Mushchinin VA, Tereshchenko SV. Formoobrazovanie tolstoy kishki v prenatal'nom ontogeneze [Colon formation in prenatal ontogenesis]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2004;3(3):68-9. (in Russian).
Moldavskaya AA. Sensitivnye periody v protsesse formirovaniya tolstoy kishki na etapakh prenatal'nogo ontogeneza [Sensitive periods in the process of colon formation at the stages of prenatal ontogenesis]. Astrakhan; 1991. 101-2 p. (in Russian).
Sahu S, Dhavala SS. “Apple-Peel Syndrome” a case of malrotation with atresia of proximal small bowel. In J Pediatr Surg. 2006;16(2):189-90.
Park JS, Cha SJ, Kim BG. Intrauterine midgut volvulus without malrotation: Diagnosis from the “coggee bean sign”. World J Gastroenterol. 2008;14(9):1456-8.
Akhtemiichuk YuT. Narysy embriolohii [Essays on embryology]. Chernivtsi: Vydavnychyi dim “Bukrek”; 2008. 200 p. (in Ukrainian).
Boyden EA, Cope JG, Bill AH. Anatomy and embryology of congenital intrinsic obstruction of the duodenum. Am J Surgery. 1967;114(2):190-202.
Louw JH. Congenital intestinal atresia and severe stenosis in the newborn. South Africal J Clinical Science. 1952;33:109-29.
Louw JH, Barnard CN. Congenital intestinal atresia. Observations on its origin. Lancet. 1955;2:1065-7.
Koval's'kyi MP, Danyn TI, Yershov VYu. Dosvid vyvchennia morfolohii atrezii kyshechnyku [Experience in studying the morphology of intestinal atresia]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2004;2:39-43. (in Ukrainian).
Yershov VYu, Koval's'kyi MP. Morfometrychna kharakterystyka kyshky pry atreziiakh u novonarodzhenykh [Morphometric characteristics of the intestine in atresia in newborns]. Naukovyi visnyk Natsional'noho medychnoho universytetu O.O Bohomol'tsia. 2007;4:40-7. (in Ukrainian).
Yershov VIu. Otsinka prydatnosti kyshky do anastomozuvannia pry edohichnomu likuvanni atrezii kyshky u novonarodzhenykh [Assessment of the suitability of the intestine for anastomosis in the edogic treatment of intestinal atresia in newborns]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2007;6(4):53-7. (in Ukrainian).
Merei JM. Notochordgut failure of detachment and intestinal atresia. J Pediatr Surg Int. 2004;20:439-43.
Hayashida Y. Pathogenesis of intestinal atresia and stenosis: an ед.остик-tal study using fetal rabbits. Fukuoka Igaku Zasshi. 1982;73(8):462-75.
Robb A, Lander A. Oesophageal atresia and tracheooesophageal fistula. Surgery (Oxford). 2007;25(7):283-6.
Fairbanks TJ, Kanard RC, de Langhe SP. A genetic mechanism for cecal atresia: the role of the Fgf10 signaling pathway. J Surg Res. 2004;120(2):201-9.
Fairbanks TJ, Kanard RC, de Moral PM. Colonic atresia without mesenteric vascular occlusion. The role of the fibro-blast growth factor 10 signaling pathway. J Pediatr Surg. 2005;40(2):390-6.
Schaart MW, Yamanouchi T, van Nispen DJ. Does small intestinal atresia affect epithelial protein expression in human newborns? J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2006;43(5):576-83.
Khen N, Jaubert F, Sauvat F, Fourcade L, Jan D, Martinovic J, et al. Fetal intestinal obstruction induces alteration of enteric nervous system development in human intestinal atresia. J Pediatr Res. 2004;56(6):575-980.
Werler MM, Sheehan JE, Mitchell AA. Association of vasoconstrictive exposures with risks of gastro-schisis and small intestinal atresia. J Epidemiology. 2003;14(3):349-54.
Kothari PG, Rastogi A, Dipali R, Kulkarni B. Congenital segmental dilatation of colon with atresia. In J Gastroenterol. 2005;24(3):123-4.
Draus JM, Maxfield CM, Bond SJ. Hirschsprung’s disease in an infant with colonic atresia and normal fixation of the distal colon. J Pediatr Surg. 2007;42(2):5-8.
Wales PW, Dutta S. Serial transverse enteroplasty as primary therapy for neonates with proximal jejunal atresia. J Pediatr Surg. 2005;40(3):31-4.
Cho FN, Yang TL, Kan YY, Sung PK. Prenatal Sonographic Findings in a Fetus with Congenital Isolated Ileal Atresia. J Clin Med Assoc. 2004;67(7):366-8.
Pykov MI, Vatolin KV, editors. Detskaya ul'trazvukovaya diagnostika [Pediatric ultrasound diagnostics]. Moscow: Vidar; 2001. 680 p. (in Russian).
Ozcan U, Yazici Z, Savci G. Foetal intestinal atresia: diagnosis with MRI. Eur J Radiol Extra. 2004;51(3):125-7.
Vaclav S, Jiri L. Meconium pseudocyst secondary to ileal atresia complicated by volvulus: antenatal MR demonstration. J Pediatr Radiol. 2007;37(3):305-9.
Veyrac C, Couture A, Saguintaah M, Baud С. MRI of fetal GI tract ab-normalities. Abdom Imaging. 2004;29:411-20.
Nikapota VL, Loman C. Gray scale sonographic demonstration of fetal small-bowel atresia. J Clin Ultrasound. 1979;7(4):307-10.
Estroff JA, Parad RB, Benacerraf BR. Prevalence of cystic in fetuses with dilated bowel. J Radiology. 1992;183(3):677-80.
Bromley B, Doubilet P, Frigoletto FD. Is fetal hyperechoic bowel on second-trimester sonogram an indication for amniocentesis? Obstet Gynecol. 1994;83(1):647-51.
Bergmans MG, Merkus JM, Baars AM. Obstetrical and neonatological aspects of a child with atresia of small bowel. J Perinat Med. 1984;12(6):325-32.
Lin DS, Wang NL, Huang FY, Shih SL. Sigmoid adhesion caused by a congenital mesocolic band. J Gastroenterol. 1999;34:626-8.
Fourcade L, Shima H, Miyazaki E. Multi gastrointestinal atresias result from disturbed morphogenesis. J Pediatr Surg Int. 2001;17:361-4.
Pohl-Schickinger A, Henrich W, Degenhardt P, Bassir C, Hüseman D. Echogenic foci in the dilated fetal colon may be associated with the presence of a rectourinary fistula. Ultrasound Obstet Gynecol. 2006;28(3):341-4.
Wax JR, Hamilton T, Cartin A. Congenital jejunal and ileal atresia: natural prenatal sonographic history and association with neonatal outcome. J Ultrasound Med. 2006;25(3):337-42.
Shorter N, Georges A, Perenyi A, Garrow E. A proposed classification system for familial intestinal atresia and its relevance to the understanding of jejunoideal atresia. J Pediatr Surg. 2006;41(11):1822-5.
Gul A, Tekoglu G, Aslan H, Cebeci A, Erol O, Unal M, et al. Prenatal sonographic features of esophageal and ileal duplications at 18 week of gestation. J Prenat Diagn. 2004;24(12):969-71.
Goulet O, Ruemmele F. Causes and Management of Intenstinal Failure in Children. Gastroenterology. 2006;130(2):516-28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Б. Макар, О. Антонюк, Л. Швигар
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).