Корелятивні взаємозв’язки адипоцитокінів резистину та адипонектину з критеріями інсулінорезистентності та порушенням обміну речовин у хворих на метаболічний синдром із цукровим діабетом типу 2 у Карпатському регіоні
Ключові слова:
метаболічний синдром; інсулінорезистентність; цукровий діабет типу 2; резистин; адипонектинАнотація
Обстеженно 69 хворих на метаболічний синдром (МС) із цукровим діабетом (ЦД) типу 2. Доведено, що активація системи цитокінів відіграє важливу роль у формуванні синдрому інсулінорезистентності (ІР). У хворих на МС із ЦД типу 2 ІР асоціюється зі зниженим рівнем адипонектину та підвищеним рівнем резистину. Низький рівень адипонектину та підвищений рівень резистину в сироватці крові можуть розглядатись як маркери МС. Вміст адипонектину в сироватці крові негативно корелює з показником ІР індексом HOMA IR, із тяжкістю діабетичної дисліпідемії, ступенем вісцерального ожиріння (за окружністю талії) та рівнем тиреотропного гормону (ТТГ), прозапальним цитокіном чинника некрозу пухлин-α (TNF-α) та кортизолом. Концентрація резистину в периферичній крові також збільшена, проте пов'язана з даним цитокіном ІР не носить системного характеру, що може свідчити про зниження чутливості до інсуліну печінкової тканини.
Посилання
Horshuns'ka MYu, Karachentsev YuI, Krasova NS. Rivni rezystynu v tsyrkuliatsii khvorykh na tsukrovyi diabet 2 typu: vidnoshennia do skladovykh metabolichnoho syndromu [Resistin levels in the circulation of patients with type 2 diabetes mellitus: attitudes to the components of the metabolic syndrome]. Problemy endokrinnoy patologii. 2007;1:5-14. (in Russian).
Han SH, Quon MJ, Kim JA. Adiponectin and cardiovascular disease response to therapeutic interventions. Coll Cardial. 2007;49:531-8.
Kumada M, Kihara S, Sumitsuji S, Kawamoto T, Matsumoto S, Ouchi N, et al. Association of hypoadiponectinemia with coronary artery disease in men. Arterioscler Thromb Vase Biol. 2003;23(1):85-9.
Medina J, Fernández-Salazar LI, García-Buey L. Approach to the pathogenesis and treatment of nonalcoholic steatohepatiti. Diabetes Care. 2004;27(8):2057-66.
Tietge UJ, Boker KH, Manns MP. Elevated circulating adiponectin levels in liver cirrhosis are associated with reduced liver function and altered hepatic hemodynamics. Am J Physiol Endocrinol Metab. 2004;287(1):82-9.
Lindmark S, Buren J, Eriksson JW. Lindmark S. Insulin resistance, endocrine function and adipokines in type 2 diabetes patients at different glycaemic levels: potential impact for glucotoxicity in vivo. Clinical Endocrinology. 2006;65:301-9.
Schneider JG, Eynattane M, Schiekofer S. Low plasma adiponectin levels are associated with increased hepatic lipase activity in vivo. Diabetes Care. 2005;28(9):2181-6.
Pittas AG, Joseph NA, Greenberg AS. Adipocytokines and insulin resistance. J Clin Endocrinol Metab. 2004;89(2):447-52.
Mc Ternan CL, Mc Ternan PG, Harte AL. Resistin, central obesity, and type 2 diabetes. Lancet. 2002;359:46-7.
Schulze MB, Rimm EB, Ritai N. Relationship between adiponectin and glycemic control. Blood lipides, and inflammatory markers in men with type 2 diabetes. Diabetes Care. 2004;27:1680-7.
Shuldiner A, Yang R, Gong D. Resistin, obesity, and insulin resistance – the emerging role of the adipocyte as an endocrine organ. N Engl J Med. 2001;345:1345-6.
Bahceci M, Gokalp D, Bahceci S, Tuzcu A, Atmaca S, Arikan S. The correlation between adiposity and adiponectin, tumor necrosis factor alpha, interleukin-6 and high sensitivity C-reactive protein levels. Is adipocyte size associated with inflammation in adults? Endocrinol Invest. 2007;30(3):210-4.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Н. Скрипник
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
