Персоніфіковане лікування хворих на синдром подразненого кишечнику та ожиріння

Ю. Білоока; О. Федів; Г. Ступницька

doi:10.24061/2413-0737.XXV.3.99.2021.2

Автор(и)

Ю. Білоока аспірант кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна, Україна
О. Федів д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна, Україна
Г. Ступницька д-р мед. наук, доцент, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.3.99.2021.2

Ключові слова:

синдром подразненого кишечнику; ожиріння; «Альфлорекс»; месалазин

Анотація

Мета дослідження - оцінити ефективність використання в комплексній терапії пробіотика “Альфлорекс” та месалазину у хворих на синдром подразненого кишечнику (СПК) із діареєю та закрепами, поєднаний із ожирінням, із СТ та ТТ генотипами за поліморфним варіантом С-159Т гена CD14.
Матеріал і методи. Обстежено 48 хворих на СПК, поєднаний із ожирінням. У динаміці лікування пробіотиком “Альфлорекс” та месалазином визначали вміст у сироватці крові С-реактивного білка (СРБ), фактора некрозу пухлин-α (ФНПα), трансформувального фактора росту-β1 (ТФРβ1), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), 8-ізопростану, церулоплазміну (ЦП), середньомолекулярних пептидів та кальпротектину в калі. Поліморфний варіант гена CD 14 (C-159T) був проаналізований методом полімеразної ланцюгової реакції.
Результати дослідження. Використання «Альфлорексу» та месалазину в комплексній терапії хворих на СПК з діареєю, поєднаний із ожирінням, призводить до нормалізації вмісту ІЛ-10, ТФРβ1, середніх молекул та зниження рівня ФНПα (на 37,0%), СРБ (в 1,7 раза), 8-ізопростану (на 35,8%), ЦП (на 44,4%), кальпротектину (на 41,1%). За переваги закрепів у динаміці лікування спостерігалася нормалізація вмісту ІЛ-10, ТФРβ1, середніх молекул, СРБ, 8-ізопростану, ЦП, кальпротектину та зниження ФНПα (в 1,9 раза).
Висновки. Терапія пробіотиком та месалазином упродовж місяця призводить до значного підвищення ефективності лікування хворих на синдром подразненого кишечнику із супутнім ожирінням при наявності СТ та ТТ генотипів за поліморфним варіантом гена CD 14 (C-159T) за переважання як діареї, так і закрепів.

Посилання

Solomentsova TA. Sindrom razdrazhennogo kishechnika. Trudnosti v diagnostike i lechenii [Irritable Bowel Syndrome. Difficulties in diagnosis and treatment]. Suchasna hastroenterolohiia. 2016;88(2):114-20. (in Russian).

Zvyagintseva TD, Gridneva SV. Khronicheskie zapory i metody sovremennoy terapii [Chronic constipation and modern therapy methods]. Suchasna hastroenterolohiia. 2017;5:84-92. (in Russian).

Tkach SM, Dorofeev AE. Effektivnost' “Zafakola” pri funktsional'nykh i vospalitel'nykh zabolevaniyakh kishechnika [The effectiveness of "Zafakol" in functional and inflammatory bowel diseases]. Suchasna hastroenterolohiia. 2017;2:111-19. (in Russian).

Lorenzo-Zúñiga V, Llop E, Suárez C, Álvarez B, Abreu L, Espadaler J, et al. I.31, a new combination of probiotics, improves irritable bowel syndromerelated quality of life. World J Gastroenterol. 2014;20(26):8709-16. DOI: 10.3748/wjg.v20.i26.8709.

Ford AC, Bercik P, Morgan DG, Bolino C, Pintos-Sanchez MI, Moayyedi P. Validation of the Rome III criteria for the diagnosis of irritable bowel syndrome in secondary care. Gastroenterology. 2013;145(6):1262-70.

Dorofeev AE, Rudenko NN, Shvets NI, Snisarevskaya TP. Lechenie sindroma razdrazhennogo kishechnika. Mesto probiotikov [Irritable Bowel Syndrome Treatment. Place of probiotics]. Suchasna hastroenterolohiia. 2018;2:77-82. (in Russian).

Hemarajata P, Versalovic J. Effects of probiotics on gut microbiota: mechanisms of intestinal immunomodulation and neuromodulation. Therap Adv Gastroenterol. 2013 Jan; 6(1):39-51.

Gubergrits NB, Belyaeva NV, Tsys AV, Rakhmetova VS. Disbioz kishechnika, ozhirenie, metabolicheskiy sindrom: kak vybrat'sya iz kovarnogo treugol'nika? [Intestinal dysbiosis, obesity, metabolic syndrome: how to get out of the insidious triangle?]. Suchasna hastroenterolohiia. 2019;4:45-56. (in Russian).

Chereliuk NI. Spivvidnoshennia osnovnykh filotypiv kyshkovoi mikrobioty u khvorykh na nealkohol'nu khvorobu pechinky ta ozhyrinnia [The ratio of the main phylotypes of the intestinal microbiota in patients with non-alcoholic liver disease and obesity]. Suchasna hastroenterolohiia. 2019;5:26-33. (in Ukrainian).

Pflughoeft KJ, Versalovic J. Human microbiome in health and disease. Annu Rev Pathol. 2012;7:99-122. DOI: 10.1146/annurev-pathol-011811-132421.