Подвійна антитромбоцитарна терапія хворих на гострий інфаркт міокарда після стентування коронарних артерій

Автор(и)

  • Д. Гангур лікар-інтерн кафедри сімейної медицини Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • Д. Таков кардіохірург відділення інтервенційної кардіології КНП «Хустська районна лікарня ім. О.П. Віцинського» Закарпатської області, м. Хуст, Україна
  • С. Білецький д-р мед. наук, професор кафедри сімейної медицини Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.3.99.2021.5

Ключові слова:

інфаркт міокарда; черезшкірне коронарне втручання; ацетилсаліцилова кислота; тикагрелор

Анотація

Мета роботи – вивчити ефективність подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТТ) у хворих на інфаркт міокарда (ІМ) після екстреного черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ).

Матеріал і методи. У дослідження увійшли 20 хворих на ІМ, які перенесли ЧКВ у відділенні інтервенційної кардіології Хустської Центральної районної лікарні Закарпатської області. Після ЧКВ і стентування коронарних артерій пацієнтам амбулаторно протягом 12 місяців на тлі комплексної терапії (метопролол, розувастатин, раміприл, пантопразол) проводилась подвійна антитромбоцитарна терапія (ПАТТ) ацетилсаліциловою кислотою (АСК) і тикагрелором (Брилінта). Аналізували клінічний перебіг захворювання. Визначалися протромбіновий час, протромбіновий індекс, міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), активність печінкових трансаміназ, концентрація загального білірубіну сироватки крові.

Результати. За 12 місяців після ЧКВ з приводу гострого трансмурального ІМ і стентування коронарних артерій не було повторних шпиталізацій з приводу загострення основного захворювання. Побічну дію ПАТТ у вигляді легкої шлунково-кишкової кровотечі спостерігали в одного пацієнта. Через 12 місяців ПАТТ встановлено достовірне збільшення протромбінового часу з 12,77±0,18 сек до 13,45±0,34 сек (р<0,05) і міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) – з 0,95±0,008 Од. до 1,0±0,026 Од. (р<0,05). Відзначено незначне, але достовірне підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ) з 14,4±1,11 Од/л до 16,67±1,25 Од/л (р<0,05).

Висновки
1. Подвійна антитромбоцитарна терапія ацетилсаліциловою кислотою і тикагрелором добре переноситься пацієнтами після черезшкірного коронарного втручання і стентування коронарних артерій з приводу гострого трансмурального інфаркту міокарда. За 12 місяців не було повторних шпиталізацій з приводу загострення основного захворювання.
2. Зростання показників протромбінового часу та міжнародного нормалізованого відношення у хворих на інфаркт міокарда після черезшкірного коронарного втручання та подвійної антитромбоцитарної терапії свідчить про зменшення коагуляційної активності крові.

Посилання

Townsend N, Wilson L, Bhatnagar P, Wickramasinghe K, Rayner M, Nichols M. Cardiovascular disease in Europe: epidemiological update 2016. Eur Heart J. 2016;37(42):3232-45. DOI: 10.1093/eurheartj/ehw334.

Kovalenko VM, Kornats'kyi VM. Stan zdorov’ia narodu Ukrainy ta medychnoi dopomohy tretynnoho rivnia [The state of health of the people of Ukraine and tertiary care]. Kiev; 2019. 95-6 p. (in Ukrainian).

Knyshov HV, Levchyshyna OV. Prohresuvannia koronarnoho aterosklerozu yak mozhlyvyi naslidok ekzohennykh vtruchan': koronarnoho shuntuvannia ta stentuvannia [Progression of coronary atherosclerosis as a possible consequence of exogenous interventions: coronary artery bypass grafting and stenting]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2010;14(2):72-6. (in Ukrainian).

Ibanez B, James S, Agewall S, Antunes MJ, Bucciarelli-Ducci C, Bueno H, et al. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2018;39(2):119-77. DOI:10.1093/eurheartj/ ehx393.

Vorob'eva NM. Ingibitory R2Y12-retseptorov v lechenii patsientov s ostrym koronarnym sindromom i chreskozhnym koronarnym vmeshatel'stvom: vozmozhnosti prasugrela [Inhibitors of P2Y12 receptors in the treatment of patients with acute coronary syndrome and percutaneous coronary intervention: the possibilities of prasugrel]. Ratsional'naya farmakoterapiya v kardiologii. 2018;14(6):935-43. (in Russian).

Mangieri A, Gallo F, Sticchi A, Khokhar AA, Laricchia A, Giannini F, et al. Dual antiplatelet therapy in coronary artery disease: from the past to the future prospective. Cardiovasc Interv Ther. 2020;35(2):117-29. DOI: 10.1007/s12928-020-00642-w.

Sabouret P, Taiel-Sartral M. New antiplatelet agents in the treatment of acute coronary syndromes. Arch Cardiovasc Dis. 2014;107(3):178-87. DOI: 10.1016/j.acvd.2014.01.009.

Ma L, Liu M, Li F-L. Comparison of therapeutic effects of ticagrelor and clopidogrel on patients with acute myocardial infarction and influence of lncRNA BANCR. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2020;24(23):12315-23. DOI: 10.26355/eurrev_202012_24024.

Zhang F, Su S, Hou Y, Zhao L, Wang Z, Liu F, et al. Effects (MACE and bleeding events) of ticagrelor combined with omeprazole on patients with acute myocardial infarction undergoing primary PCI. Hellenic J Cardiol. 2020;61(5):306-10. DOI: 10.1016/j.hjc.2019.06.001.

Neumann FJ, Sousa-Uva M, Ahlsson A, Alfonso F, Banning AP, Benedetto U, et al. 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. Eur Heart J. 2019;40(2):87-165. DOI: 10.1093/eurheartj/ehy394.

Furtado RHM, Nicolau JC, Magnani G, Im K, Bhatt DL, Storey RF, et al. Long-term ticagrelor for secondary prevention in patients with prior myocardial infarction and no history of coronary stenting: insights from PEGASUS-TIMI 54. Eur Heart J. 2020;41(17):1625-32. DOI: 10.1093/eurheartj/ehz821.

Jeong HS, Hong SJ, Cho SA, Kim JH, Cho JY, Lee SH, et al. Comparison of Ticagrelor versus Prasugrel for inflammation, vascular function, and circulating endothelial progenitor cells in diabetic patients with Non-ST-Segment Elevation Acute Coronary syndrome requiring coronary stenting: a prospective, randomized, crossover trial. JACC Cardiovasc Interv. 2017;10(16):1646-58. DOI: 10.1016/j.jcin.2017.05.064.

Rubanenko OA, Kirichenko NA, Fatenkov OV. Optimizatsiya gemostaziologicheskikh pokazateley pod vliyaniem terapii statinami u bol'nykh ishemicheskoy bolezn'yu serdtsa [Optimization of hemostasiological parameters under the influence of statin therapy in patients with ischemic heart disease]. Ateroskleroz i dislipidemii. 2015;2:50-5. (in Russian).

Bubnova MG. Atorvastatin: gipolipidemicheskaya aktivnost', pleyotropnye svoystva i effektivnost' v profilaktike ateroskleroza i koronarnoy bolezni serdtsa [Atorvastatin: hypolipidemic activity, pleiotropic properties and efficacy in the prevention of atherosclerosis and coronary heart disease]. Kardiologiya. 2004;8:96-104. (in Russian).

Corsini A, Bellosta S. Drug-drug interaction with statins. Expert Rev Clin Pharmacol. 2008;1(1):105-13. DOI: 10.1586/17512433.1.1.105.

Maji D, Shaikh S, Solanki D, Gaurav K. Safety of statins. Indian J Endocrinol Metab. 2013;17(4):636-46.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ