Видовий склад і популяційний рівень мікробіоти вмісту гайморових пазух та ротоглотки у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, асоційований із цукровим діабетом 1-го типу

Автор(и)

  • О. Мазур канд. мед. наук, асистент кафедри дитячої хірургії та отоларингології Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.3.99.2021.9

Ключові слова:

синусит; ротоглотка; мікробіота; дисбіоз; цукровий діабет 1-го типу

Анотація

Мета роботи – вивчити видовий склад та популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух та ротоглотки у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит (ХГВС), що виник на фоні цукрового діабету (ЦД) 1-го типу.
Матеріал і методи. Проведено мікробіологічне обстеження 97 зразків вмісту порожнини верхньощелепних пазух. Основну групу склали 50 хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу віком 20-67років (10 хворих віком 20-31 рік, 14 пацієнтів 31-45 років і 26 – віком 45-67 років). Серед хворих основної групи ендокринологи верифікували у 39 осіб перебіг ЦД 1-го типу середньої тяжкості, в 11 – тяжкий ступінь перебігу. Контрольну групу склали 47 осіб такого ж віку, які протягом останніх шести місяців не хворіли жодними захворюваннями і вважали себе практично здоровими.
Результати. Визначено провідні збудники при ХГВС у хворих на ЦД 1-го типу: S.pneumoniae (у 34% хворих), H. influenzae (24%), M. catarrhalis (24%), S. aureus (10,0%), S.pyogenes (6,0%), E.coli Hly+ (2,0%). Гнійно-запальний процес у верхньощелепних пазухах у хворих на ЦД 1-го типу розвивається на фоні сформованого дисбіозу ротоглотки: І ступеня- у 6,0%, ІІ ступеня – у 28% хворих та ІІІ ступеня – у 66% пацієнтів, який характеризується вираженим дефіцитом автохтонних облігатних анаеробних та аеробних бактерій і контамінацією біотопу патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами.
Висновки. Провідними збудниками хронічного гнійного верхньощелепного синуситу у хворих на цукровий діабет 1-го типу на сучасному етапі являються: S.pneumoniae (32,0%), H.influenzae (26,0%), M.catarrhalis (24,0%), S.pyogenes(10,0%), S.aureus(6,0%) та E.coli Hly+ (2,0%). У хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, що розвинувся на фоні цукрового діабету 1- го типу, настає елімінація із біотопу важливих за мультифункціональною роллю у мікробіоценозі бактерій роду Bifidobacterium, Lactococcus і S. mutans; суттєво, на два порядки, знижується кількість фізіологічно корисних лактобактерій, слинних стрептококів – на 92,91%, S.viridans - на 25,17%, S.sanguis - на 86,17%, S.mitis - на 45,33%, M. luteus - 25,35%. На цьому фоні суттєво зростає кількість умовно-патогенних превотел на 84,59%, фузобактерій - на 69,33%, піогенного стрептокока – на 50,5%, гемофільних бактерій – на 55,71%, мораксел - на 74,01%, дріжджоподібних грибів роду Candida - на 25,63%. Бактерії, що контамінують ротоглотку і вміст порожнин верхньощелепних пазух, досягають високого популяційного рівня (від 4,33±0,14 до 5,69±0,09 lg KУO\мл). За хронічних гнійних синуситів у хворих на ЦД 1-го типу у вмісті порожнини ротоглотки виявляються асоціації автохтонних облігатних і факультативних умовно-патогенних та алохтонних мікроорганізмів, які складаються із трьох видів мікроорганізмів у 3 (6%) хворих, із чотирьох – у 41(82%) та із п’яти – у 6 (12%) пацієнтів. Хронічний гнійний процес у верхньощелепній пазусі у пацієнтів із ЦД 1-го типу розвивається на фоні сформованого дисбактеріозу / дисбіозу ротоглотки I ступеня у 6,0%, II ступеня - у 28,0% хворих і III ступеня – у 66,0% хворих на ХГВС, що характеризується елімінацією або вираженим дефіцитом автохтонних облігатних анаеробних та аеробних бактерій (бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Streptococcus (S.salivarius, S.sanguis, S.mitis, S.mutans, L.lactis, M.luteus) і контамінацією біотопу патогенними та умовно-патогенними S.pneumoniae, S.pyogenes, H.influenzae, M.catarrhalis, E.coli, E.coli
Hly+, Enterobacter freundii, Klebsiella oxytoca, S.aureus та ін.

Посилання

Zabolotna DD. Kliniko-eksperymental'ne obgruntuvannia zastosuvannia probiotykiv v kompleksnii terapii khronichnykh nespetsyfichnykh zapal'nykh ta alerhichnykh zakhvoriuvan' verkhnikh dykhal'nykh shliakhiv [Clinical and experimental substantiation of probiotics use in complex therapy of chronic nonspecific inflammatory and allergic diseases of the upper respiratory tract] [dissertation abstract]. Kiev; 2010. 36 p. (in Ukrainian).

Zabolotnaya DD. Primenenie probioticheskikh preparatov pri lechenii patsientov s khronicheskimi zabolevaniyami LOR-organov [The use of probiotic drugs in the treatment of patients with chronic diseases of the ENT organs]. Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob. 2005;3:99. (in Russian).

Kaspruk NM, Sydorchuk LI, Levyts'ka SA, Mykhalko AIu, Yakovets' KI, Dovbush NM, et al. Providni zbudnyky nehospital'noi pnevmonii ta yikh imunosupresyvni vlastyvosti [Leading causative agents of community-acquired pneumonia and their immunosuppressive properties]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2013;17(3):22-7. DOI: https://doi.org/10.24061/185594. (in Ukrainian).

Zabolotnyy DI, Volosevich LI, Vol'skaya OG, Zaritskaya IS, Zabolotnaya DD. Primenenie novykh probioticheskikh preparatov pri lechenii khronicheskikh vospalitel'nykh zabolevaniy verkhnikh dykhatel'nykh putey [The use of new probiotic drugs in the treatment of chronic inflammatory diseases of the upper respiratory tract]. In: Proceedings of the IX Congress of Otorhinolaryngologists of Ukraine; 2000 Sep 5-8; Kiev. Kiev; 2000. 59 p. (in Russian).

Boone DR, Gastenhdz RW, George M, editors. Bergey Manual of Systemic Bacterology. 2th ed. New York: Springer-Ververiag; 2001. Vol 1, The Archaea and the Deeply Branching and Phototrophic Bacteria; 722 р.

Murray PR, Baron EI, Jorgersen IH, Pfaller MA, Yolken RH, editors. Manual of clinical microbiology. 8th ed. Washington: American Society for Microbiology Press; 2003. 2322 р.

Mintser OP, Ugarov BN, Vlasov VV. Metody obrabotki meditsinskoy informatsii [Methods for processing medical information]. Kiev: Vyscha shkola; 1991. 270 p. (in Russian).

Sydorchuk II, Liashuk RP, Pashkovs'ka NV, Liashuk PM, Maslianko VA, Pavlovych LB, et al. Dysbioz kyshechnyku v diabetolohii [Intestinal dysbiosis in diabetology]. 2 ed. Chernivtsi; 2007. 120 p. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ