Видовий склад і популяційний рівень мікробіоти вмісту гайморових пазух та ротоглотки у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, асоційований із цукровим діабетом 1-го типу

Анотація

Мета роботи – вивчити видовий склад та популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух та ротоглотки у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит (ХГВС), що виник на фоні цукрового діабету (ЦД) 1-го типу.
Матеріал і методи. Проведено мікробіологічне обстеження 97 зразків вмісту порожнини верхньощелепних пазух. Основну групу склали 50 хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу віком 20-67років (10 хворих віком 20-31 рік, 14 пацієнтів 31-45 років і 26 – віком 45-67 років). Серед хворих основної групи ендокринологи верифікували у 39 осіб перебіг ЦД 1-го типу середньої тяжкості, в 11 – тяжкий ступінь перебігу. Контрольну групу склали 47 осіб такого ж віку, які протягом останніх шести місяців не хворіли жодними захворюваннями і вважали себе практично здоровими.
Результати. Визначено провідні збудники при ХГВС у хворих на ЦД 1-го типу: S.pneumoniae (у 34% хворих), H. influenzae (24%), M. catarrhalis (24%), S. aureus (10,0%), S.pyogenes (6,0%), E.coli Hly+ (2,0%). Гнійно-запальний процес у верхньощелепних пазухах у хворих на ЦД 1-го типу розвивається на фоні сформованого дисбіозу ротоглотки: І ступеня- у 6,0%, ІІ ступеня – у 28% хворих та ІІІ ступеня – у 66% пацієнтів, який характеризується вираженим дефіцитом автохтонних облігатних анаеробних та аеробних бактерій і контамінацією біотопу патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами.
Висновки. Провідними збудниками хронічного гнійного верхньощелепного синуситу у хворих на цукровий діабет 1-го типу на сучасному етапі являються: S.pneumoniae (32,0%), H.influenzae (26,0%), M.catarrhalis (24,0%), S.pyogenes(10,0%), S.aureus(6,0%) та E.coli Hly+ (2,0%). У хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, що розвинувся на фоні цукрового діабету 1- го типу, настає елімінація із біотопу важливих за мультифункціональною роллю у мікробіоценозі бактерій роду Bifidobacterium, Lactococcus і S. mutans; суттєво, на два порядки, знижується кількість фізіологічно корисних лактобактерій, слинних стрептококів – на 92,91%, S.viridans - на 25,17%, S.sanguis - на 86,17%, S.mitis - на 45,33%, M. luteus - 25,35%. На цьому фоні суттєво зростає кількість умовно-патогенних превотел на 84,59%, фузобактерій - на 69,33%, піогенного стрептокока – на 50,5%, гемофільних бактерій – на 55,71%, мораксел - на 74,01%, дріжджоподібних грибів роду Candida - на 25,63%. Бактерії, що контамінують ротоглотку і вміст порожнин верхньощелепних пазух, досягають високого популяційного рівня (від 4,33±0,14 до 5,69±0,09 lg KУO\мл). За хронічних гнійних синуситів у хворих на ЦД 1-го типу у вмісті порожнини ротоглотки виявляються асоціації автохтонних облігатних і факультативних умовно-патогенних та алохтонних мікроорганізмів, які складаються із трьох видів мікроорганізмів у 3 (6%) хворих, із чотирьох – у 41(82%) та із п’яти – у 6 (12%) пацієнтів. Хронічний гнійний процес у верхньощелепній пазусі у пацієнтів із ЦД 1-го типу розвивається на фоні сформованого дисбактеріозу / дисбіозу ротоглотки I ступеня у 6,0%, II ступеня - у 28,0% хворих і III ступеня – у 66,0% хворих на ХГВС, що характеризується елімінацією або вираженим дефіцитом автохтонних облігатних анаеробних та аеробних бактерій (бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Streptococcus (S.salivarius, S.sanguis, S.mitis, S.mutans, L.lactis, M.luteus) і контамінацією біотопу патогенними та умовно-патогенними S.pneumoniae, S.pyogenes, H.influenzae, M.catarrhalis, E.coli, E.coli
Hly+, Enterobacter freundii, Klebsiella oxytoca, S.aureus та ін.