Роль асоціацій мікроорганізмів у розвитку хронічного гнійного верхньощелепного синуситу у хворих на цукровий діабет 1-го типу

Автор(и)

  • О. Мазур канд. мед. наук, асистент кафедри дитячої хірургії та отоларингології Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • О. Плаксивий канд. мед. наук, доцент кафедри дитячої хірургії та отоларингології Буковинського державного медичного університету, завідувач курсу отоларингології, м. Чернівці, Україна
  • І. Калуцький канд. мед. наук, доцент кафедри дитячої хірургії та отоларингології Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • К. Яковець канд. мед. наук, доцент кафедри дитячої хірургії та отоларингології Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.3.99.2021.10

Ключові слова:

синусит; дисбіоз; асоціації мікроорганізмів; цукровий діабет

Анотація

Мета роботи – вивчити видовий склад та популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух та роль асоціацій мікроорганізмів у розвитку і перебігу хронічного гнійного верхньощелепного синуcиту (ХГВС) у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу.
Матеріал і методи. Проведено мікробіологічне обстеження 97 зразків вмісту порожнини верхньощелепних пазух. Основну групу склали 50 хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу віком 20-67 років (10 хворих віком 20-31 рік, 14 пацієнтів - 31-45 років і 26 – віком 45-67 років). Серед пацієнтів основної групи ендокринологи встановили у 39 осіб перебіг ЦД 1-го типу середньої тяжкості, в 11 – тяжкий ступінь перебігу. Контрольну групу склали 47 хворих на ХГВС такого ж віку без ЦД 1-го типу.
Результати. Бактеріологічними та мікологічними методами у вмісті порожнини верхньощелепних пазух хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу виділено та ідентифіковано 175 штамів різних видів мікроорганізмів, що відносяться до 24 різних таксономічних груп, які в біотопі формують різні за якісним складом мікробні асоціації, що складаються із трьох різних видів - у 58% хворих, із чотирьох видів - у 34,0% та із п’яти різних таксонів - у 8,0% хворих. ХГВС у пацієнтів із ЦД 1-го типу формує мікробні асоціації. У хворих на ХГВС із ЦД 1 порівняно з хворими контрольної групи зростає кількість асоціацій, що складаються з трьох видів - у 2,7 раза, але зменшується на 11,76% кількість асоціацій, що складаються із чотирьох видів мікроорганізмів. Кількість асоціацій, що складаються з п’яти видів у хворих зменшується в 3,5 раза. Перераховане вище може свідчити про вплив не тільки етіологічного агента, а також і певної асоціації мікроорганізмів на тяжкість перебігу ХГВС, поєднаного із ЦД 1-го типу, що необхідно враховувати при виборі лікувальної тактики.
Висновки. Хронічний гнійний верхньощелепний синусит у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу формує мікробні асоціації. У вмісті порожнини верхньощелепних пазух хворих на ХГВС, поєднаний із цукровим діабетом 1-го типу, виділено та ідентифіковано 175 штамів різних видів мікроорганізмів, що відносяться до 24 різних таксономічних груп, які в біотопі формують різні за якісним складом мікробні асоціації, що складаються із трьох різних видів - у 58% хворих, із чотирьох видів - у 34,0% та із п’яти різних таксонів - у 8,0% хворих. Серед найбільш численних асоціацій, що складаються із трьох видів патогенних та умовно-патогенних автохтонних факультативних мікроорганізмів, частіше трапляються асоціації таких представників: M. catarrhalis, S. aureus і Bacteroides spp.; Prevotella spp., S. viridans і S. salivarius; M. catarrhalis, Prevotella spp. і S. epidermitidis; H. influenzae, Prevotella spp. і S. epidermitidis. Асоціації, що складаються із чотирьох видів, виявлені у 34% хворих і складаються з S. pneumoniae, M. catarrhalis, S. pyogenes, Fusobacterium spp; S. pneumoniae, E. coli, S. aureus і Candida spp.; S. pneumoniae, E. coli Hly+, S. viridans і Candida spp. У хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, поєднаний із цукровим діабетом 1-го типу з тяжким перебігом, були наявними асоціації, що складалися із S. pneumoniae, M. catarrhalis, Candida spp. і S. epidermitidis; S. pneumoniae, M. catarrhalis, S. pyogenes, S. epidermitidis; Bacteroides spp., H. influenzae, S. pyogenes, Enterobacter freundii; Bacteroides spp., H. influenzae, S. pyogenes, Candida spp. У хворих на ХГСВ, поєднаний з тяжким перебігом ЦД 1-го типу, виявлені асоціації мікроорганізмів, що складалися із п’яти видів. Їхній склад був різним, але у всіх був виділений та ідентифікований збудник S. pneumoniae у високому популяційному рівні, умовно-патогенні облігатні анаеробні бактерії роду Bacteroides і Prevotella, Fusobacterium, стрептококи і золотистий стафілокок. Всі провідні збудники персистують у біотопі в асоціації, що необхідно враховувати при виборі лікувальної тактики.

Посилання

Zabolotnaya DD. Primenenie probioticheskikh preparatov pri lechenii patsientov s khronicheskimi zabolevaniyami LOR-organov [The use of probiotic drugs in the treatment of patients with chronic diseases of the ENT organs]. Zhurnal vushnikh, nosovikh і gorlovikh khvorob. 2005;3:99. (in Russian).

Zabolotna DD. Kliniko-eksperymental'ne obgruntuvannia zastosuvannia probiotykiv v kompleksnii terapii khronichnykh nespetsyfichnykh zapal'nykh ta alerhichnykh zakhvoriuvan' verkhnikh dykhal'nykh shliakhiv [Clinical and experimental substantiation of probiotics use in complex therapy of chronic nonspecific inflammatory and allergic diseases of the upper respiratory tract] [dissertation abstract]. Kiev; 2010. 36 p. (in Ukrainian).

Brook I. Microbiology of sinusitis. Proc Am Thorac Soc. 2011;8(1):90-100. DOI: 10.1513/pats.201006-038RN.

Lewenza S, Charron-Mazenod L, Cho JJW, Mechor B. Identification of bacterial contaminants in sinus irrigation bottles from chronic rhinosinusitis patiets. J Otolaryngol Head Neck Surg. 2010;39(4):458-63.

Cohen M, Kofonow J, Nayak JV, Palmer JN, Chiu AG, Leid JG, et al. Biofilms in chronic rhinosinusitis: a review. Am J Rhinol Allergy. 2009;23(3):255-60. DOI: 10.2500/ajra.2009.23.3319.

Stressmann FA, Rogers GB, Chan SW, Howarth PH, Harries PG, Bruce KD, et al. Characterization of bacterial community diversity in chronic rhinosinusitis infections using novel culture-independent techniques. Am J Rhinol Allergy [Internet]. 2011[cited 2021 Jun 23];25(4):e133-40. Available from: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.2500/ajra.2011.25.3628 DOI: 10.2500/ajra.2011.25.3628.

Zabolotnyy DI, Volosevich LI, Vol'skaya OG, Zaritskaya IS, Zabolotnaya DD. Primenenie novykh probioticheskikh preparatov pri lechenii khronicheskikh vospalitel'nykh zabolevaniy verkhnikh dykhatel'nykh putey [The use of new probiotic drugs in the treatment of chronic inflammatory diseases of the upper respiratory tract]. In: Proceedings of the IX Congress of Otorhinolaryngologists of Ukraine; 2000 Sep 5-8; Kiev. Kiev; 2000. 59 p. (in Russian).

Kaspruk NM, Sydorchuk LI, Levyts'ka SA, Mykhalko AIu, Yakovets' KI, Dovbush NM, et al. Providni zbudnyky nehospital'noi pnevmonii ta yikh imunosupresyvni vlastyvosti [Leading causative agents of community-acquired pneumonia and their immunosuppressive properties]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2013;17(3):22-7. DOI: https://doi.org/10.24061/185594 (in Ukrainian).

Boone DR, Gastenhdz RW, George M, editors. Bergey Manual of Systemic Bacterology. 2th ed. New York: Springer-Ververiag; 2001. Vol 1, The Archaea and the Deeply Branching and Phototrophic Bacteria; 722 р.

Murray PR, Baron EI, Jorgersen IH, Pfaller MA, Yolken RH, editors. Manuel of clinical microbiology. 8th ed. Washington: American Society for Microbiology Press; 2003. 2322 р.

Mintser OP, Ugarov BN, Vlasov VV. Metody obrabotki meditsinskoy informatsii [Methods for processing medical information]. Kiev; Vyscha shkola; 1991. 270 p. (in Russian).

Sydorchuk II, Liashuk RP, Pashkovs'ka NV, Liashuk PM, Maslianko VA, Pavlovych LB, et al. Dysbioz kyshechnyku v diabetolohii [Intestinal dysbiosis in diabetology]. 2 ed. Chernivtsi; 2007. 120 p. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ