Роль асоціацій мікроорганізмів у розвитку хронічного гнійного верхньощелепного синуситу у хворих на цукровий діабет 1-го типу
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.3.99.2021.10Ключові слова:
синусит; дисбіоз; асоціації мікроорганізмів; цукровий діабетАнотація
Мета роботи – вивчити видовий склад та популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух та роль асоціацій мікроорганізмів у розвитку і перебігу хронічного гнійного верхньощелепного синуcиту (ХГВС) у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу.
Матеріал і методи. Проведено мікробіологічне обстеження 97 зразків вмісту порожнини верхньощелепних пазух. Основну групу склали 50 хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу віком 20-67 років (10 хворих віком 20-31 рік, 14 пацієнтів - 31-45 років і 26 – віком 45-67 років). Серед пацієнтів основної групи ендокринологи встановили у 39 осіб перебіг ЦД 1-го типу середньої тяжкості, в 11 – тяжкий ступінь перебігу. Контрольну групу склали 47 хворих на ХГВС такого ж віку без ЦД 1-го типу.
Результати. Бактеріологічними та мікологічними методами у вмісті порожнини верхньощелепних пазух хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу виділено та ідентифіковано 175 штамів різних видів мікроорганізмів, що відносяться до 24 різних таксономічних груп, які в біотопі формують різні за якісним складом мікробні асоціації, що складаються із трьох різних видів - у 58% хворих, із чотирьох видів - у 34,0% та із п’яти різних таксонів - у 8,0% хворих. ХГВС у пацієнтів із ЦД 1-го типу формує мікробні асоціації. У хворих на ХГВС із ЦД 1 порівняно з хворими контрольної групи зростає кількість асоціацій, що складаються з трьох видів - у 2,7 раза, але зменшується на 11,76% кількість асоціацій, що складаються із чотирьох видів мікроорганізмів. Кількість асоціацій, що складаються з п’яти видів у хворих зменшується в 3,5 раза. Перераховане вище може свідчити про вплив не тільки етіологічного агента, а також і певної асоціації мікроорганізмів на тяжкість перебігу ХГВС, поєднаного із ЦД 1-го типу, що необхідно враховувати при виборі лікувальної тактики.
Висновки. Хронічний гнійний верхньощелепний синусит у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу формує мікробні асоціації. У вмісті порожнини верхньощелепних пазух хворих на ХГВС, поєднаний із цукровим діабетом 1-го типу, виділено та ідентифіковано 175 штамів різних видів мікроорганізмів, що відносяться до 24 різних таксономічних груп, які в біотопі формують різні за якісним складом мікробні асоціації, що складаються із трьох різних видів - у 58% хворих, із чотирьох видів - у 34,0% та із п’яти різних таксонів - у 8,0% хворих. Серед найбільш численних асоціацій, що складаються із трьох видів патогенних та умовно-патогенних автохтонних факультативних мікроорганізмів, частіше трапляються асоціації таких представників: M. catarrhalis, S. aureus і Bacteroides spp.; Prevotella spp., S. viridans і S. salivarius; M. catarrhalis, Prevotella spp. і S. epidermitidis; H. influenzae, Prevotella spp. і S. epidermitidis. Асоціації, що складаються із чотирьох видів, виявлені у 34% хворих і складаються з S. pneumoniae, M. catarrhalis, S. pyogenes, Fusobacterium spp; S. pneumoniae, E. coli, S. aureus і Candida spp.; S. pneumoniae, E. coli Hly+, S. viridans і Candida spp. У хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, поєднаний із цукровим діабетом 1-го типу з тяжким перебігом, були наявними асоціації, що складалися із S. pneumoniae, M. catarrhalis, Candida spp. і S. epidermitidis; S. pneumoniae, M. catarrhalis, S. pyogenes, S. epidermitidis; Bacteroides spp., H. influenzae, S. pyogenes, Enterobacter freundii; Bacteroides spp., H. influenzae, S. pyogenes, Candida spp. У хворих на ХГСВ, поєднаний з тяжким перебігом ЦД 1-го типу, виявлені асоціації мікроорганізмів, що складалися із п’яти видів. Їхній склад був різним, але у всіх був виділений та ідентифікований збудник S. pneumoniae у високому популяційному рівні, умовно-патогенні облігатні анаеробні бактерії роду Bacteroides і Prevotella, Fusobacterium, стрептококи і золотистий стафілокок. Всі провідні збудники персистують у біотопі в асоціації, що необхідно враховувати при виборі лікувальної тактики.
Посилання
Zabolotnaya DD. Primenenie probioticheskikh preparatov pri lechenii patsientov s khronicheskimi zabolevaniyami LOR-organov [The use of probiotic drugs in the treatment of patients with chronic diseases of the ENT organs]. Zhurnal vushnikh, nosovikh і gorlovikh khvorob. 2005;3:99. (in Russian).
Zabolotna DD. Kliniko-eksperymental'ne obgruntuvannia zastosuvannia probiotykiv v kompleksnii terapii khronichnykh nespetsyfichnykh zapal'nykh ta alerhichnykh zakhvoriuvan' verkhnikh dykhal'nykh shliakhiv [Clinical and experimental substantiation of probiotics use in complex therapy of chronic nonspecific inflammatory and allergic diseases of the upper respiratory tract] [dissertation abstract]. Kiev; 2010. 36 p. (in Ukrainian).
Brook I. Microbiology of sinusitis. Proc Am Thorac Soc. 2011;8(1):90-100. DOI: 10.1513/pats.201006-038RN.
Lewenza S, Charron-Mazenod L, Cho JJW, Mechor B. Identification of bacterial contaminants in sinus irrigation bottles from chronic rhinosinusitis patiets. J Otolaryngol Head Neck Surg. 2010;39(4):458-63.
Cohen M, Kofonow J, Nayak JV, Palmer JN, Chiu AG, Leid JG, et al. Biofilms in chronic rhinosinusitis: a review. Am J Rhinol Allergy. 2009;23(3):255-60. DOI: 10.2500/ajra.2009.23.3319.
Stressmann FA, Rogers GB, Chan SW, Howarth PH, Harries PG, Bruce KD, et al. Characterization of bacterial community diversity in chronic rhinosinusitis infections using novel culture-independent techniques. Am J Rhinol Allergy [Internet]. 2011[cited 2021 Jun 23];25(4):e133-40. Available from: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.2500/ajra.2011.25.3628 DOI: 10.2500/ajra.2011.25.3628.
Zabolotnyy DI, Volosevich LI, Vol'skaya OG, Zaritskaya IS, Zabolotnaya DD. Primenenie novykh probioticheskikh preparatov pri lechenii khronicheskikh vospalitel'nykh zabolevaniy verkhnikh dykhatel'nykh putey [The use of new probiotic drugs in the treatment of chronic inflammatory diseases of the upper respiratory tract]. In: Proceedings of the IX Congress of Otorhinolaryngologists of Ukraine; 2000 Sep 5-8; Kiev. Kiev; 2000. 59 p. (in Russian).
Kaspruk NM, Sydorchuk LI, Levyts'ka SA, Mykhalko AIu, Yakovets' KI, Dovbush NM, et al. Providni zbudnyky nehospital'noi pnevmonii ta yikh imunosupresyvni vlastyvosti [Leading causative agents of community-acquired pneumonia and their immunosuppressive properties]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2013;17(3):22-7. DOI: https://doi.org/10.24061/185594 (in Ukrainian).
Boone DR, Gastenhdz RW, George M, editors. Bergey Manual of Systemic Bacterology. 2th ed. New York: Springer-Ververiag; 2001. Vol 1, The Archaea and the Deeply Branching and Phototrophic Bacteria; 722 р.
Murray PR, Baron EI, Jorgersen IH, Pfaller MA, Yolken RH, editors. Manuel of clinical microbiology. 8th ed. Washington: American Society for Microbiology Press; 2003. 2322 р.
Mintser OP, Ugarov BN, Vlasov VV. Metody obrabotki meditsinskoy informatsii [Methods for processing medical information]. Kiev; Vyscha shkola; 1991. 270 p. (in Russian).
Sydorchuk II, Liashuk RP, Pashkovs'ka NV, Liashuk PM, Maslianko VA, Pavlovych LB, et al. Dysbioz kyshechnyku v diabetolohii [Intestinal dysbiosis in diabetology]. 2 ed. Chernivtsi; 2007. 120 p. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 О. Мазур, О. Плаксивий, І. Калуцький, К. Яковець
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).