Особливості атопічної реактивності у дітей, хворих на бронхіальну астму

Автор(и)

  • Г. Мислицька аспірант кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
  • О. Колоскова д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
  • У. Марусик канд. мед. наук, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
  • О. Ставничук заступник директора з медичної частини міської дитячої поліклініки м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.3.99.2021.11

Ключові слова:

бронхіальна астма; атопія; алергени; IgE; діти

Анотація

Бронхіальна астма - хронічне захворювання, яке характеризується зворотною обструкцією дихальних шляхів із клінічними проявами епізодів свистячих хрипів, що повторюються, запаленням дихальних шляхів, їхнього гіперреактивністю. Своєчасна діагностика бронхіальної астми в ранньому дитячому віці дозволить призначити адекватну терапію і контрольоване ведення хворих, що в майбутньому зменшить ризики розвитку серйозних ускладнень та покращить якість життя пацієнтів.
Мета дослідження. Виявити впливові чинники на прояви атопічної реактивності у дітей, хворих на бронхіальну астму залежно від вмісту специфічних до антигенів домашнього пилу IgE в сироватці крові, для оптимізації менеджменту захворювання.
Матеріал і методи. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 79 дітей шкільного віку, хворих на атопічну бронхіальну астму, в Обласній дитячій клінічній лікарні та Міській дитячій поліклініці м. Чернівці. За концентрацією специфічного IgE до алергену домашнього пилу пацієнтів було розподілено на дві клінічні групи. До першої (І) клінічної групи увійшло 55 дітей, у яких концентрація даних антитіл у крові перевищувала 3,5 kU/l, до другої групи (ІІ) увійшли 24 пацієнти, у яких рівень специфічного IgE був нижче зазначеного показника. За основними клінічними ознаками групи порівняння були зіставленими.
Результати. Виявлено, що частка пацієнтів першої групи, які мали контакт із тютюнопалінням батьків, переважала стосовно групи порівняння. Постійний контакт із тютюновим димом, коли в родині дану шкідливу звичку мають обидва батьки, збільшує ймовірність розвитку гіперчутливості до домашнього пилу хворих на астму дітей практично у 9 разів. Водночас у даних хворих бронхіальна астма частіше поєднувалась із атопічним дерматитом, натомість, низька концентрація специфічного IgE до домашнього пилу асоціювалася з коморбідністю астми з алергічним ринітом. Ризик середньотяжкого перебігу бронхіальної астми відносно тяжкого у пацієнтів із низькою концентрацією IgE значно зростає. Імовірність розвитку фенотипів астми пізнього початку та астми фізичної напруги у дітей із низькою концентрацією специфічного IgE до домашнього пилу зростає у 3 та 2 рази відповідно. Кількість школярів, у яких виявлено надзвичайно високу концентрацію IgE (більше 100 kU/l) до антигенів кліща D. Pteronissinus, вдвічі переважала таку в групі порівняння, а в кожного другого пацієнта також реєструвався дуже високий рівень антитіл до кліща D. Farinae.
Висновок. У дітей із атопічною гіперчутливістю до алергенів домашнього пилу зростають шанси коморбідного перебігу бронхіальної астми та атопічного дерматиту, розвитку астми пізнього початку та фізичної напруги, перебіг астми значно тяжчий, що необхідно враховувати при персоналізації специфічної терапії захворювання.

Посилання

Okhotnikova OM. Pomylky diahnostyky bronkhial'noi astmy u ditei ta suchasni pidkhody do vyznachennia tiazhkosti zahostrennia khvoroby [Errors in the diagnosis of bronchial asthma in children and modern approaches to determining the severity of exacerbations]. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2016;3:10-6. (in Ukrainian).

Besh LV, Lasytsia TS, Besh OM. Bronkhial'na astma v praktytsi simeinoho likaria: suchasni standarty bazysnoi farmakoterapii [Bronchial asthma in the practice of a family doctor: modern standards of basic pharmacotherapy]. Alerhiia u dytyny. 2017;19(20):8-10. (in Ukrainian).

Hryshylo PV, Hryshylo AP. Efektyvnist' alerhen-spetsyfichnoi imunoterapii pry bronkhial'nii astmi ta inshykh alerhichnykh zakhvoriuvanniakh [Efficacy of allergen-specific immunotherapy in bronchial asthma and other allergic diseases]. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2015;3:40-4. (in Ukrainian).

Martinez FD. Genes, environments, development and asthma: a reappraisal. Eur Respir J. 2007;29(1):179-84. DOI: 10.1183/09031936.00087906.

Besh LV. Bronkhial'na astma u ditei rann'oho viku [Bronchial asthma in young children]. Farmatsevt praktyk. 2017;7-8:16-7. (in Ukrainian).

Lazic N, Roberts G, Custovic A, Belgrave D, Bishop CM, Winn J, et al. Multiple atopy phenotypes and their associations with asthma: similar findings from two birth cohorts. Allergy. 2013;68(6):764-70. DOI: 10.1111/all.12134.

Sinisgalli S, Collins MS, Schramm CM. Clinical features cannot distin-guish allergic from non-allergic asthma in children. J Asthma. 2012;49(1):51-6. DOI: 10.3109/02770903.2011.631244.

Patelis A, Janson C, Borres MP, Nordvall L, Alving K, Malinovschi A. Aeroallergen and food IgE sensitization and local and systemic inflammation in asthma. Allergy. 2014;69(3):380-7. DOI: 10.1111/all.12345.

Froidure A, Mouthuy J, Durham SR, Chanez P, Sibille Y, Pilette C. Asthma phenotypes and IgE responses. Eur Respir J. 2016;47(1):304-19. DOI: 10.1183/13993003.01824-2014.

Frith J, Fleming L, Bossley C, Ullmann N, Bush A. The complexities of defining atopy in severe childhood asthma. Clin Exp Allergy. 2011;41(7):948-53. DOI: 10.1111/j.1365-2222.2011.03729.x.

Shim E, Lee E, Yang SI, Jung YH, Park GM, Kim HY, et al. The association of lung function, bronchial hyperresponsiveness, and exhaled nitric oxide differs between atopic and non-atopic asthma in children. Allergy Asthma Immunol Res. 2015;7(4):339-45. DOI: 10.4168/aair.2015.7.4.339.

Kelly FJ, Fussell JC. Air pollution and airway disease. Clin Exp Allergy. 2011;41(8):1059-71. DOI: 10.1111/j.1365-2222.2011.03776.x.

Tan DJ, Walters EH, Perret JL, Lodge CJ, Lowe AJ, Matheson MC, et al. Age-of-asthma onset as a determinant of different asthma phenotypes in adults: a systematic review and meta-analysis of the literature. Expert Rev Respir Med. 2015;9(1):109-23. DOI: 10.1586/17476348.2015.1000311.

Tsolakis N, Malinovschi A, Nordvall L, Janson C, Borres MP, Alving K. The absence of serum IgE antibodies indicates non-type 2 disease in young asthmatics. Clin Exp Allergy. 2018;48(6):722-30. DOI: 10.1111/cea.13103.

Zubchenko S, Chop’iak V. Rol' molekuliarnykh doslidzhen' u diahnostytsi patsiientiv z pylkovoiu alerhiieiu [The role of molecular research in the diagnosis of patients with pollen allergy]. Medychni nauky. 2018;52(1):39-45. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ