Топографо-анатомічні особливості шийки сечового міхура ранніх плодів

Автор(и)

  • Д. Проняєв д-р мед. наук, доцент, доцент кафедри анатомії, клінічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • І. Кашперук-Карпюк канд. мед. наук, доцент, доцент кафедри анатомії, клінічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • В. Проняєв аспірант Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • С. Рябий канд. мед. наук, доцент, доцент кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти, Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.3.99.2021.14

Ключові слова:

міхурово-сечівниковий сегмент; сечовий міхур; плід; людина; анатомія

Анотація

Мета роботи – визначити особливості макромікроскопічної анатомії і динаміку становлення топографо-анатомічних взаємовідношень шийки сечового міхура із суміжними органами та структурами на початку плодового періоду.
Матеріал і методи. Дослідження проведено на 70 препаратах плодів. Вік об’єктів дослідження визначали за таблицями Б.М. Пэттена, Б.П. Хватова, Ю.Н. Шаповалова на підставі вимірювань тім’яно-п'яткової довжини (ТПД) з урахуванням Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, затвердженої Наказом МОЗ України № 179 від 29.03.2006 р. Для досягнення мети використовували такі методи анатомічних досліджень: антропометрію – для визначення віку досліджуваних об’єктів; ін’єкцію артеріальних судин з подальшим препаруванням під контролем мікроскопа – для вивчення особливостей кровопостачання міхурово-сечівникового сегмента; рентгенографію – для визначення скелетотопії міхурово-сечівникового сегмента; макромікроскопію – для вивчення анатомічних взаємовідношень компонентів міхурово-сечівникового сегмента, їх будови, форми, положення; гістологічний – для вивчення особливостей будови стінки міхурово-сечівникового сегмента; морфометрію – для з’ясування морфометричних параметрів міхурово-сечівникового сегмента; метод 3-D реконструкції – для вивчення просторової будови міхурово-сечівникового сегмента; статистичний – для аналізу і встановлення вірогідності відмінностей органометричних показників.
Результати. Скелетотопічно проєкція міхурово-сечівникового переходу ранніх плодів розміщена на рівні верхньої третини лобкового симфізу. На початку перинатального періоду в плодів жіночої статі шийка сечового міхура (6,9±2,6 мм) довша, ніж у плодів чоловічої статі (6,4±2,4 мм). На підставі аналізу та узагальнення результатів досліджень обґрунтовано, що на початку плодового періоду внутрішній м’яз-замикач сечівника може бути утворений: а) двома петлями зовнішнього поздовжнього шару; б) кільцем колового шару та передніми пучками зовнішнього поздовжнього шару; в) передніми пучками зовнішнього поздовжнього шару та поперечними пучками внутрішнього поздовжнього шару в межах трикутника сечового міхура; г) кільцем колового шару, потовщеним у передньобокових відділах.
Висновки. Враховуючи топографо-анатомічні особливості ангіо- та міоархітектоніки міхурово-сечівникового сегмента, вважаємо, що його роль, як фізіологічного сфінктера нижніх сечових шляхів забезпечується взаємодією судинного і м'язового компонентів. Судинний компонент сфінктерного апарату міхурово-сечівникового сегмента забезпечується венами, розміщеними в три яруси: 1) кавернозоподібні вени підслизової оболонки; 2) вени м'язової оболонки; 3) вени адвентиційної оболонки. Другий анатомічний компонент сфінктерної функції міхурово-сечівникового сегмента - м'язовий, представлений внутрішнім м’язом-замикачем сечівника.

Посилання

Lametschwandtner A, Minnich B. Microvascular anatomy of the urinary bladder in the adult African clawed toad, Xenopus laevis: A scanning electron microscope study of vascular casts. J Morphol. 2021;282(3):368-77. DOI: 10.1002/jmor.21310.

Shwayder JM. Normal Pelvic Anatomy. Obstet Gynecol Clin North Am. 2019;46(4):563-80. DOI: 10.1016/j.ogc.2019.06.001.

Weledji EP, Eyongeta D, Ngounou E. The anatomy of urination: What every physician should know. Clin Anat. 2019;32(1):60-7. DOI: 10.1002/ca.23296.

Balthazar A, Herndon CDA. Prenatal Urinary Tract Dilatation. Urol Clin North Am. 2018;45(4):641-57. DOI: 10.1016/j.ucl.2018.06.011.

Ajalloueian F, Lemon G, Hilborn J, Chronakis IS, Fossum M. Bladder biomechanics and the use of scaffolds for regenerative medicine in the urinary bladder. Nat Rev Urol. 2018;15(3):155-74. DOI: 10.1038/nrurol.2018.5.

Klingenberg C, Koehler T, Due J. A foreign body in the urinary bladder. Tidsskr Nor Laegeforen. 2019;139(2). DOI: 10.4045/tidsskr.18.0324. Print 2019 Jan 29.

Serrano-Aroca Á, Vera-Donoso CD, Moreno-Manzano V. Bioengineering Approaches for Bladder Regeneration. Int J Mol Sci. 2018;19(6):1796. DOI: 10.3390/ijms19061796.

Pewowaruk R, Rutkowski D, Hernando D, Kumapayi BB, Bushman W, Roldán-Alzate A. A pilot study of bladder voiding with real-time MRI and computational fluid dynamics. PLoS One. 2020 Nov 19;15(11):e0238404. DOI: 10.1371/journal.pone.0238404.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ