Результати комбінованого лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.3.99.2021.20Ключові слова:
лейоміома матки; репродуктивний вік; аГн-РГ; міфепристон; хірургічне лікуванняАнотація
Мета дослідження – вивчити ефективність комбінованого лікування лейоміоми матки (ЛМ) з огляду на можливість реалізації репродуктивної функції.
Матеріал і методи. Обстежено 94 жінки репродуктивного віку з ЛМ великих розмірів (домінантний вузол більше 50 мм у діаметрі). На першому етапі всі хворі отримували передопераційну підготовку. Тридцять п’ять хворих із супутньою гіперплазією ендометрія та/або наявністю поліморфізму гена рецептора прогестерону PGR progins отримували аГн-РГ у середньотерапевтичній дозі раз на 28 днів 3 ін’єкції. П’ятдесят дев’ять хворих із референтним генотипом без патології ендометрія отримували міфепристон по 50 мг на добу три місяці. Після передопераційної підготовки хворим проведена консервативна міомектомія шляхом лапаротомії. Оцінювали менструальну функцію, синдром тазового болю, розміри лейоматозних вузлів, переносимість препаратів, частоту вагітності і рецидивів. Статистична обробка даних проводилася з допомогою програми Microsoft Excel. Враховували основні статистичні показники – частоту, середню величину і стандартне відхилення. Достовірними вважали результати при р<0,05.
Результати. Надмірні менструації та АМК мали місце у 81,9 % жінок. Через місяць терапії аменорея настала у 79,8 %, а після трьох - у всіх пацієнток. Відновлення менструації через один місяць після операції відзначали 10,6 %, через два - 59,6 % і на третій цикл менструації відновилися у всіх пацієнток. Частота больового синдрому, не пов’язаного з менструальним циклом, знизилася з 52,1 % до 9,6 %, диспареунії – з 12,8 % до 4,3 %, дисменореї – з 47,9 % до 8,5 %. За даними УЗД, через місяць у групі жінок, що отримували аГн-РГ, розміри вузлів зменшилися в середньому на 22,9 %, а після прийому міфепристону - на 16,9 %, через три місяці - на 51,4 % і 45,8 %. Об’єм матки - на 28,6 % і 30,5 %. З другого місяця терапії симптоми, викликані недостатністю естрогенів, відзначали 39,4 % хворих, які отримували аГн-РГ, і 20,3 % у групі міфепристону. У цілому лікування визначено як ефективне у 88,6 % жінок, що отримували аГн-РГ, і 93,2 % хворих, яким призначали міфепристон. Рецидив захворювання мав місце в 11,4 % жінок після аГн-Рг і 5,1 % у групі міфепристону. Вагітність настала у 69,2 % пацієнток і у 90,8 % випадків закінчилася пологами.
Висновки. Застосування гормональної передопераційної підготовки та диференційований підхід до вибору препарату призводить до нормалізації стану хворої та зменшення розмірів вузлів, що дає змогу провести органозберігаюче хірургічне лікування з мінімальною травматизацією матки. Перевагу слід надавати антигестагенам, оскільки при однаковій ефективності, порівняно з аГн-РГ, вони краще переносяться пацієнтками і мають більш виражений позитивний вплив на стабілізацію процесу і рецидив захворювання. Такий комбінований підхід дозволяє підвищити ефективність лікування до 91,5 %, зберегти матку у жінок репродуктивного віку і сприяє настанню вагітності у 69,2 % випадків.
Посилання
Soliman AM, Yang H, Du EX, Kelkar SS, Winkel C. The direct and indirect costs of uterine fibroid tumors: a systematic review of the literature between 2000 and 2013. Am J Obstet Gynecol. 2015;213(2):141-60. DOI: 10.1016/j.ajog.2015.03.019.
Lagana AS, Alonso Pacheco L, Tinelli A, Haimovich S, Carugno J, Ghezzi F, et al. Management of asymptomatic submucous myomas in women of reproductive age: a consensus statement from the global congress on Hysteroscopy Scientific Committee. J Minim Invasive Gynecol. 2019;26(3):381-3. DOI: 10.1016/j.jmig.2018.06.020.
Baird DD, Harmon QE, Upson K, Moore KR, Barker-Cummings C, Baker S, et al. A prospective, ultrasound-based study to evaluate risk factors for uterine fibroid incidence and growth: methods and results of Recruitment. J Womens Health (Larchmt). 2015;24(11):907-15. DOI: 10.1089/jwh.2015.5277.
Giuliani E, As-Sanie S, Marsh EE. Epidemiology and management of uterine fibroids. Int J Gynaecol Obstet. 2020;149(1):3-9. DOI: 10.1002/ijgo.13102.
Munro MG, Critchley HO, Broder MS, Fraser IS. FIGO classification system (PALM-COEIN) for causes of abnormal uterine bleeding in nongravid women of reproductive age. Int J Gynaecol Obstet. 2011;113(1):3-13. DOI: 10.1016/j.ijgo.2010.11.011.
Dubenko OD. Stan molochnykh zaloz u zhinok z neplidnistiu ta leiomiomoiu matky na tli zapal'nykh zakhvoriuvan' (aktyvnyi skryninh, chynnyky ryzyku) [The condition of the mammary glands in women with infertility and uterine leiomyoma on the background of inflammatory diseases (active screening, risk factors)]. Zdorov'e zhenshchiny. 2015;2:168-74. (in Ukrainian).
Levakov SA, Borovkova EI. Sovremennye aspekty terapii miomy matki (obzor zarubezhnoy literatury) [Modern aspects of uterine fibroid therapy (review of foreign literature)]. Arkhiv akusherstva i ginekologii im. V.F. Snegireva. 2015;1(2):13-7. (in Russian).
Streuli I, Dubuisson J, Santulli P, de Ziegler D, Batteux F, Chapron C. An update on the pharmacological management of adenomyosis. Expert Opin Pharmacother. 2014;15(16):2347-60. DOI: 10.1517/14656566.2014.953055.
Donnez J, Dolmans MM. Uterine fibroid management: from the present to the future. Hum Reprod Update. 2016;22(6):665-86. DOI: 10.1093/humupd/dmw023.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 М. Флаксемберг
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).