Результати комбінованого лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку

Анотація

Мета дослідження – вивчити ефективність комбінованого лікування лейоміоми матки (ЛМ) з огляду на можливість реалізації репродуктивної функції.
Матеріал і методи. Обстежено 94 жінки репродуктивного віку з ЛМ великих розмірів (домінантний вузол більше 50 мм у діаметрі). На першому етапі всі хворі отримували передопераційну підготовку. Тридцять п’ять хворих із супутньою гіперплазією ендометрія та/або наявністю поліморфізму гена рецептора прогестерону PGR progins отримували аГн-РГ у середньотерапевтичній дозі раз на 28 днів 3 ін’єкції. П’ятдесят дев’ять хворих із референтним генотипом без патології ендометрія отримували міфепристон по 50 мг на добу три місяці. Після передопераційної підготовки хворим проведена консервативна міомектомія шляхом лапаротомії. Оцінювали менструальну функцію, синдром тазового болю, розміри лейоматозних вузлів, переносимість препаратів, частоту вагітності і рецидивів. Статистична обробка даних проводилася з допомогою програми Microsoft Excel. Враховували основні статистичні показники – частоту, середню величину і стандартне відхилення. Достовірними вважали результати при р<0,05.
Результати. Надмірні менструації та АМК мали місце у 81,9 % жінок. Через місяць терапії аменорея настала у 79,8 %, а після трьох - у всіх пацієнток. Відновлення менструації через один місяць після операції відзначали 10,6 %, через два - 59,6 % і на третій цикл менструації відновилися у всіх пацієнток. Частота больового синдрому, не пов’язаного з менструальним циклом, знизилася з 52,1 % до 9,6 %, диспареунії – з 12,8 % до 4,3 %, дисменореї – з 47,9 % до 8,5 %. За даними УЗД, через місяць у групі жінок, що отримували аГн-РГ, розміри вузлів зменшилися в середньому на 22,9 %, а після прийому міфепристону - на 16,9 %, через три місяці - на 51,4 % і 45,8 %. Об’єм матки - на 28,6 % і 30,5 %. З другого місяця терапії симптоми, викликані недостатністю естрогенів, відзначали 39,4 % хворих, які отримували аГн-РГ, і 20,3 % у групі міфепристону. У цілому лікування визначено як ефективне у 88,6 % жінок, що отримували аГн-РГ, і 93,2 % хворих, яким призначали міфепристон. Рецидив захворювання мав місце в 11,4 % жінок після аГн-Рг і 5,1 % у групі міфепристону. Вагітність настала у 69,2 % пацієнток і у 90,8 % випадків закінчилася пологами.
Висновки. Застосування гормональної передопераційної підготовки та диференційований підхід до вибору препарату призводить до нормалізації стану хворої та зменшення розмірів вузлів, що дає змогу провести органозберігаюче хірургічне лікування з мінімальною травматизацією матки. Перевагу слід надавати антигестагенам, оскільки при однаковій ефективності, порівняно з аГн-РГ, вони краще переносяться пацієнтками і мають більш виражений позитивний вплив на стабілізацію процесу і рецидив захворювання. Такий комбінований підхід дозволяє підвищити ефективність лікування до 91,5 %, зберегти матку у жінок репродуктивного віку і сприяє настанню вагітності у 69,2 % випадків.