Фактори, що зумовлюють зв’язок між прихильністю до лікування та якістю життя у хворих літнього віку на хронічну серцеву недостатність на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок: кореляційний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.3.99.2021.21Ключові слова:
якість життя; прихильність до лікування; хронічна серцева недостатність; літній вікАнотація
Мета дослідження – визначити фактори, що зумовлюють зв’язок між прихильністю до лікування та якістю життя у хворих літнього віку на хронічну серцеву недостатність на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок, та оцінити можливості застосування отриманих даних у клінічній практиці.
Матеріал і методи. У дослідження включено 93 хворих віком від 60 до 74 років на ХСН на фоні АГ та ХХН. Пацієнтам проводилися клініко-лабораторні дослідження, анкетування щодо наявності побічних ефектів, оцінка якості життя за Міннесотським опитувальником та прихильності до лікування за шкалою Моріскі-Грін.
Результати. При проведенні кореляційного аналізу виявлено такі зв’язки: для прихильності з ЯЖ – -0,57 (-0,69; -0,42); для систолічного артеріального тиску з ЯЖ – 0,46 (0,28; 0,61) та з прихильністю – -0,35 (-0,52; -0,16;); для креатиніну з ЯЖ – 0,35 (0,16; 0,52) та з прихильністю – -0,3 (- 0,47; -0,1); для ШКФ EPI з ЯЖ – -0,46 (-0,61; -0,28) та з прихильністю – 0,33 (0,14; 0,5); для тесту з 6-хвилинною ходьбою з ЯЖ – -0,65 (-0,78; -0,52) та з прихильністю – 0,49 (0,32; 0,63). Для усіх виявлених зав’язків р<0,05.
Висновки. У хворих літнього віку на хронічну серцеву недостатність на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок виявлені кореляційні зв’язки середньої сили між клініко-лабораторними показниками цих захворювань, якістю життя та прихильністю до терапії. Виявлені патогенетичні ланки можна використовувати для пояснення пацієнту необхідності слідування рекомендаціям лікаря. Зміна якості життя може слугувати маркером того, що у веденні пацієнта потрібні зміни.
Посилання
McMurray JJ. Improving outcomes in heart failure: a personal perspective. Eur Heart J. 2015 Dec 21;36(48):3467-70. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv565.
Murray CJ, Aravkin AY, Zheng P, Abbafati C, Abbas KM, Abbasi-Kangevari M, et al. Global burden of 87 risk factors in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. The Lancet. 2020 Oct;396(10258):1223-49. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30752-2.
Alpert CM, Smith MA, Hummel SL, Hummel EK. Symptom burden in heart failure: assessment, impact on outcomes, and management. Heart Fail Rev. 2017 Jan;22(1):25-39. DOI: https://doi.org/10.1007/s10741-016-9581-4.
Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, Bueno H, Cleland JGF, Coats AJ, et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2016 Jul;37(27):2129-200. DOI: https://doi.org/10.1002/ejhf.592.
Kraai IH, Vermeulen KM, Luttik ML, Hoekstra T, Jaarsma T, Hillege HL. Preferences of heart failure patients in daily clinical practice: quality of life or longevity? Eur J Heart Fail. 2013 Oct;15(10):1113-21. DOI: https://doi.org/10.1093/eurjhf/hft071.
Wu JR, Moser DK. Medication adherence mediates the relationship between heart failure symptoms and cardiac event-free survival in patients with heart failure. J Cardiovasc Nurs. 2018 Feb;33(1):40-6. DOI: https://doi.org/10.1097/JCN.0000000000000427.
Silavanich V, Nathisuwan S, Phrommintikul A, Permsuwan U. Relationship of medication adherence and quality of life among heart failure patients. Heart Lung. 2019 Mar;48(2):105-10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hrtlng.2018.09.009.
Gilstrap LG, Stevenson LW, Small R, Parambi R, Hamershock R, Greenberg J, et al. Reasons for guideline nonadherence at heart failure discharge. JAHA. 2018 Aug 7;7(15):e008789. DOI: https://doi.org/10.1161/JAHA.118.008789.
van der Laan DM, Elders PJ, Boons CC, Nijpels G, Hugtenburg JG. Factors associated with nonadherence to cardiovascular medications: a cross-sectional study. J Cardiovasc Nurs. 2019 Jul;34(4):344-52. DOI: https://doi.org/10.1097/JCN.0000000000000582.
Preeti J, Alexandre M, Pupalan I, Merlin TC, Claudio R. Chronic heart failure and comorbid renal dysfunction - a focus on type 2 cardiorenal syndrome. Curr Cardiol Rev. 2016;12(3):186-94. DOI: https://doi.org/10.2174/1573403X12666160606120958.
Riffenburgh R, Gillen D. Statistics in Medicine. London: Elsevier Inc.; 2020. Available from: https://www.elsevier.com/books/statistics-in-medicine/riffenburgh/978-0-12-815328-4.
Garofalo C, Borrelli S, Pacilio M, Minutolo R, Chiodini P, De Nicola L, et al. Hypertension and prehypertension and prediction of development of decreased estimated GFR in the general population: a meta-analysis of cohort studies. Am J Kidney Dis. 2016 Jan;67(1):89-97. DOI: https://doi.org/10.1053/j.ajkd.2015.08.027.
George LK, Koshy SK, Molnar MZ, Thomas F, Lu JL, Kalantar-Zadeh K, et al. Heart failure increases the risk of adverse renal outcomes in patients with normal kidney function. Circ Heart Fail. 2017 Aug;10(8):e003825. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCHEARTFAILURE.116.003825.
Uszko-Lencer N, Mesquita R, Janssen E, Werter C, Brunner-La Rocca H-P, Pitta F, et al. Reliability, construct validity and determinants of 6-minute walk test performance in patients with chronic heart failure. Int J Cardiol. 2017 Aug;240:285-90. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2017.02.109.
Yang Q, Chang A, Ritchey MD, Loustalot F. Antihypertensive medication adherence and risk of cardiovascular disease among older adults: a population-based cohort study. J Am Heart Assoc. 2017 Jun 24;6(6):e006056. DOI: https://doi.org/10.1161/JAHA.117.006056.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 О. Ханюков, О. Смольянова
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).