Порівняльна характеристика пацієнток із безпліддям при застосуванні мелатоніну в комплексній підготовці до програм допоміжних репродуктивних технологій
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.3.99.2021.23Ключові слова:
допоміжні репродуктивні технології; мелатонін; безпліддяАнотація
Мета роботи – провести ретроспективну порівняльну характеристику в пацієнток із безпліддям, які приймали або не приймали мелатонін при допоміжних репродуктивних технологіях (ДРТ).
Матеріал і методи. Обстежено 89 жінок. До першої (контрольної) групи увійшли 13 здорових жінок-донорів ооцитів, які самостійно вагітніли та народжували власних здорових дітей, до другої групи – 33 пацієнтки з безпліддям, які за два тижні до та під час стимуляції овуляції приймали одномоментно в один і той же час перед сном по 3 мг препарату «Віта-мелатонін» виробництва «Київський вітамінний завод», до третьої групи – 43 пацієнтки з безпліддям, які до та під час стимуляції овуляції не приймали препарату мелатонін. Серед пацієнток не було жінок, які працювали в нічну зміну. Проаналізовано медичну документацію в жінок контрольної групи та з безпліддям, дані гінекологічного, ультразвукового дослідження, рівня гормонів у крові. Ультразвукове дослідження органів малого таза проводилось усім пацієнткам апаратом «Mindray DC-80 X-Insight», а виміри здійснювали за допомогою трансвагінального датчика. Оцінювали товщину та структуру ендометрія, а також у кожному яєчнику підраховували кількість антральних фолікулів (КАФ) розміром від 2 до 10 мм. Всім пацієнткам проводили дослідження в сироватці крові рівня антимюллерового гормону (АМГ), фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), естрадіолу (Е2), пролактину (Прл), прогестерону (П), тиреотропного гормону (ТТГ), трийодтироніну (Т4).
Результати. Середній вік жінок першої (контрольної) групи становив (27,08 ± 12,38) років, другої (приймали мелатонін) – (33,12 ± 8,18) років, третьої (не приймали мелатонін) – (30,95 ± 7,07) років (р > 0,05), тобто, за віком пацієнтки обстежених груп були паритетні. Слід відзначити, що в обстежених нами пацієнток обох груп частота первинного безпліддя перевищувала вторинне в 2,7 раза в другій групі (р < 0,05) та в 1,7 раза – у третій (р < 0,05). Такі чинники безпліддя, як знижений оваріальний резерв, звичне невиношування вагітності та безпліддя неясного генезу частіше траплялись у пацієнток другої групи, а ендометріоз, трубний фактор та чоловічий фактор – у третій, хоча різниця не була достовірною. Не відрізнялась у пацієнток обстежених груп наявна екстрагенітальна патологія. Кількість антральних фолікулів була достовірно більшою в обох яєчниках жінок контрольної групи порівняно з пацієнтками другої та третьої груп. У той час як товщина ендометрія достовірно по групах не відрізнялась, хоча в жінок контрольної групи була дещо меншою. Щодо вивчення гормонального стану слід відзначити, що суттєвої різниці в показниках вмісту гормонів у крові обстежених нами жінок ми не виявили. За винятком, була достовірна різниця (р < 0,001) щодо вмісту прогестерону між другою (0,62 ± 0,052 нмоль/л) та третьою (181,63 ±13,87 нмоль/л) групами. Також у третій групі пацієнток був достовірно (р < 0,05) підвищений рівень ФСГ у крові (8,25 ± 0,63 мОд/мл) порівняно з контролем (4,93 ± 0,69 мОд/мл).
Висновки. Обстежені нами жінки контрольної групи, а також пацієнтки з безпліддям, які за два тижні до очікуваної менструації та під час стимуляцї овуляції отримували препарат мелатонін, та пацієнтки з безпліддям, які в аналогічних програмах не отримували даного препарату, не відрізнялись за віком, частотою первинного та вторинного безпліддя, за чинником, що призвів до безпліддя, супутньої екстрагенітальної патології, показниками оваріального резерву та рівнем гормонів репродуктивної панелі. Тобто, були паритетними в проведеному нами дослідженні.
Посилання
Khazhylenko K. Ovarial'nyi rezerv: vyznachennia, markery ta sens testuvannia [Ovarian reserve: definitions, markers and meaning of testing]. Ob&Gyn Ultrasound and Fetal Medicine. ZIMA'18-19. 2018;3:6. (in Ukrainian).
Yuz'ko OM, Yuz'ko TA, Rudenko NH. Schodo statystyky bezpliddia v Ukraini [Regarding infertility statistics in Ukraine]. Zhinochyi likar. 2021;2:8-13. (in Ukrainian).
Kapustin EV, Herevych HI. Mistse ta rol' dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii (DRT) u likuvanni nepliddia ta zberezhenni fertyl'nosti [The place and role of assisted reproductive technologies (ART) in the treatment of infertility and fertility]. Akusherstvo. Hinekolohiia. Henetyka. 2016;2(2):30-3. (in Ukrainian).
Kropyvnyts'ka LP, Yaremchuk TP, Marchenko NIe. Hemorahichni uskladnennia ekstrakorporal'noho zaplidnennia v praktytsi hinekoloha [Hemorrhagic complications of in vitro fertilization in the practice of gynecology]. Zhinochyi likar. 2018;2:41-3. (in Ukrainian).
Yuz'ko OM, Yuz'ko TA, Rudenko NH. Dopomizhni reproduktyvni tekhnolohii v Ukraini [Assisted reproductive technologies in Ukraine]. Zhinochyi likar. 2021;3:22-6. (in Ukrainian).
De Geyter C, Calhaz-Jorge C, Kupka MS, Wyns C, Mocanu E, Motrenko T, et al. ART in Europe, 2015: results generated from European registries by ESHRE. Human Reproduction Open. 2020;1:1-17. DOI: 10.1093/hropen/hoz038.
Boichuk OH. Prohnozuvannia neefektyvnosti dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii u zhinok z bezplidnistiu ta patolohiieiu pechinky [Predicting the ineffectiveness of assisted reproductive technologies in women with infertility and liver pathology]. Zdorov'e zhenshchiny. 2016;4:171-74. (in Ukrainian).
Bulavenko OV, Kotsiubs'ka IIu. Klinichna efektyvnist' terapevtychnykh rezhymiv prohesteronu v prohrami EKZ v zhinok iz trubno-perytoneal'nym faktorom bezpliddia [Clinical efficacy of progesterone treatment regimens in IVF in women with tubal-peritoneal infertility]. Reproduktivnaya endokrinologiya. 2016;6:64-8. (in Ukrainian).
Dubinina VH, Nosenko OM, Chuzhyk OI, Hrytsenko HS. Ovarial'nyi rezerv u bezplidnykh zhinok reproduktyvnoho viku z neoperovanymy endometriomamy yaiechnykiv [Ovarian reserve in infertile women of reproductive age with unoperated ovarian endometrioma]. Zdorov'e zhenshchiny. 2016;6:165-68. (in Ukrainian).
Orlova VV, Suslikova LV. Rol' melatoninu u reproduktyvnii realizatsii zhinok z bezplidnistiu [The role of melatonin in the reproductive life of women with infertility]. Zdorov'e zhenshchyny. 2017;8:99-104. (in Ukrainian).
Tamura H, Takasaki A, Taketani T, Tanabe M, Lee L, Tamura I, et al. Melatonin and female reproduction. J Obstet Gynaecol Res. 2014;40(1):1-11. DOI: 10.1111/jog.12177.
Tamura H, Takasaki A, Taketani T, Tanabe M, Kizuka F, Lee L, et al. Melatonin as a free radical scavenger in the ovarian follicle. Endocr J. 2013;60(1):1-13. DOI: 10.1507/endocrj.ej12-0263.
Danilova MV, Usol'tseva EN. Rol' gormona epifiza melatonina v sokhranenii zdorov'ya zhenshchin reproduktivnogo vozrasta (obzor literatury) [The role of the pineal gland hormone melatonin in maintaining the health of women of reproductive age (literature review)]. Akusherstvo, ginekologiya i reproduktsiya. 2019;13(4):337-44. https://doi.org/10.17749/2313-7347.2019.13.4.337-344. (in Russian).
Tamura H, Kawamoto M, Sato S, Tamura I, Maekawa R, Taketani T, et al. Long‐term melatonin treatment delays ovarian aging. J Pineal Res. 2017;62(2):e12381. DOI: 10.1111/jpi.12381.
Orlova VV, Simrok VV, Korobkova OA. Melatonin – universal'nyi hormon zhinochoho orhanizmu [Melatonin is a universal hormone of the female body]. Zdorov'e zhenshchiny. 2013;5:110-6. (in Russian).
Otsuka F. Modulation of bone morphogenetic protein activity by melatonin in ovarian steroidogenesis. Reproductive Medicine and Biology. 2018;17(3)228-33. DOI: 10.1002/rmb2.12089.
He Q, Gu L, Lin Q, Ma Y, Liu C, Pei X, et al. The Immp2l Mutation Causes Ovarian Aging Through ROS-Wnt/β-Catenin-Estrogen Pathway: Preventive Effect of Melatonin. Endocrinology. 2020;161(9):bqaa119. https://doi.org/10.1210/endocr/bqaa119.
Jamilian M, Foroozanfard F, Mirhosseini N, Kavossian E, Aghadavod E, Bahmani F, et al. Effects of melatonin supplementation on hormonal, inflammatory, genetic, and oxidative stress parameters in women with polycystic ovary syndrome. Front Endocrinol. 2019;10:273. DOI: 10.3389/fendo.2019.00273.
Tamura H, Jozaki M, Tanabe M, Shirafuta Y, Mihara Y, Shinagawa M, et al. Importance of Melatonin in Assisted Reproductive Technology and Ovarian Aging. Int J Mol Sci. 2020;21(3):1135.
Yuz'ko VO. Riven' melatoninu v krovi ta folikuliarnii ridyni v zhinok iz bezpliddiam u prohramakh dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii ta efektyvnist' yoho zastosuvannia [The level of melatonin in the blood and follicular fluid in women with infertility in the programs of assisted reproductive technologies and the effectiveness of its use]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2021;25(2):119-24. (in Ukrainian).
Instruktsiia dlia medychnoho zastosuvannia likars'koho zasobu Vita-melatonin® [Instructions for medical use of the drug Vita-melatonin®]. http://likicontrol.com.ua/%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F/?[25873]. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 В. Юзько, О. Юзько
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).