Основні збудники внутрішньоутробної, інтранатальної та постанатальної інфекцій у дітей різного віку
Ключові слова:
діти; інфекційні стани; збудникиАнотація
У роботі наведені результати дослідження основних збудників, які зумовлюють виникнення внутрішньоутробної, інтранатальної та постанатальної інфекцій у дітей різного віку. Встановлені провідні групи збудників для кожного з перерахованих інфекційних процесів.
Посилання
Adasevich VP. Infektsii peredavaemye polovym putem [Sexually Transmitted Infections]. Nizhny Novgorod: Meditsinskaya kniga; 1999. 416 p. (in Russian).
Beloborodov SM, Ankirskaya AS, Leonov BV, Fursova SA. Mikroekologiya vlagalishcha i chastota beremennosti posle ekstrakorporal'nogo oplodotvoreniya i perenosa embriona [Microecology of the vagina and pregnancy rate after in vitro fertilization and embryo transfer]. Akusherstvo i ginekologiya. 2001;3:29-33. (in Russian).
Budanov PV, Baeva OR, Pashkov VM. Narusheniya mikrotsenoza vlagalishcha [Violations of the microcenosis of the vagina]. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii. 2005;4(2):78-88. (in Russian).
Zabolotnaya VI, Aniskova IN, Glomberg MA. Retsidiviruyushchiy vaginal'nyy kandidoz [Recurrent vaginal candidiasis]. Vrach i apteka 21-go veka. 2000;4:23-7. (in Russian).
Zaporozhan VM, Soboliev RV. Osnovni komponenty mul'tyfaktornoi bezplidnosti u zhinok [The main components of multifactorial infertility in women]. Pediatriia, akusherstvo i hinekolohiia. 2003;1:101-3. (in Ukrainian).
Savicheva AM, Bashmakova MA, Arzhanova ON. Infektsiya u beremennykh (diagnostika, lechenie, profilaktika) [Infection in pregnant women (diagnosis, treatment, prevention)]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney. 2005;1:71-7. (in Russian).
Lefkovits I, Pernis B, editors. Immunologicheskie metody issledovaniy [Immunological research methods]. Moscow: Mir; 1988. 530 p. (in Russian).
Romaschenko OV, Rudenko AV, Lebid' LO. Kliniko-mikrobiolohichna kharakterystyka zapal'nykh zakhvoriuvan' orhaniv reproduktyvnoi ta sechovoi systemy [Clinical and microbiological characteristics of inflammatory diseases of the reproductive and urinary systems]. Pediatriia, akusherstvo i hinekolohiia. 2004;1:80-3. (in Ukrainian).
Lebediuk MM, Sheremeta VV, Fedchuk VP. Metody laboratornoi diahnostyky urohenital'noho khlamidiozu [Methods of laboratory diagnosis of urogenital chlamydia]. Ukrains'kyi zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii. 2002;1:92-5. (in Ukrainian).
Pol'ova SP, Sydorchuk IY, Berbets' AM, Hatezh IV. Vydovyi sklad mikroflory pikhvy u vahitnykh, khvorykh na tuberkul'oz [Species composition of vaginal microflora in pregnant women with tuberculosis]. Klinichna ta eksperymental'na patolohiia. 2008;7(3):94-6. (in Ukrainian).
Prilepskaya VN, Bayramova GR. Sovremennye predstavleniya o vaginal'nom kandidoze [Modern views on vaginal candidiasis]. Russkiy meditsinskiy zhurnal. 1998;6(5):5-11. (in Russian).
Sidorova IS, Vorob'eva AA, Boronkova EI. Mikrobiotsenoz polovykh putey zhenshchin reproduktivnogo vozrasta [Microbiocenosis of the genital tract of women of reproductive age]. Akusherstvo i ginekologiya. 2005;2:7-9. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Н. Гребенюк, В. Мислицький
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
