Тимус і адаптивні зміни функцій імунної системи при старінні: роль чинників шишкоподібної залози
Ключові слова:
тимус; імунна система; біоритми; вік; шишкоподібна залозаАнотація
Біологічно активні чинники тимуса впливають на клітинний склад лімфоїдних органів і активність макрофагів у тварин в окремі пори року, що значною мірою зв’язано із підвищенням вмісту в крові тимічного сироваткового чинника (ТСЧ). У дорослих тварин шишкоподібна залоза впливає на сезонні особливості відносин вмісту ТСЧ у крові та числа активованих Т-лімфоцитів в селезінці, а також на взаємодію секреторного компонента тимуса з глюкокортикоїдами. Чинники шишкоподібної залози поліпшують порушені внутрішньосистемні та міжсистемні циркадні взаємодії у старих тварин.
Посилання
Labunets' IF. Vikovi zminy melatoninutvoriuval'noi funktsii epifiza u imunizovanykh T-zalezhnym antyhenom myshei linii SVA [Age-related changes in melatonin-producing function of the pineal gland in mice immunized with T-dependent antigen of the CBA line]. Fiziolohichnyi zhurnal. 2005;51(4):45-50. (in Ukrainian).
Labunets' IF, Drahunova VO, Mahdych LV, Kopylova HV. Vplyv moduliatsii funktsii tymusa na tsyrkanual'nyi rytm funktsional'noho stanu kistkovoho mozku u myshei linii SVA riznoho viku [Influence of thymus function modulation on circanal rhythm of bone marrow functional state in CBA mice of different ages]. Problemy starenija i dolgoletija. 2005;14(1):22-33. (in Ukrainian).
Anisimov VN. Jepifiz, bioritmy i starenie organizma [Epiphysis, biorhythms and aging]. Uspehi fiziologicheskih nauk. 2008;39(4):40-65. (in Russian).
Labunec IF. Vlijanie melatonina na bioritmy funkcional'nogo sostojanija timusa, immunnoj sistemy i kory nadpochechnikov u pozhilyh ljudej [The effect of melatonin on biorhythms of the functional state of the thymus, immune system and adrenal cortex in the elderly]. Problemy starenija i dolgoletija. 2005;14(4):313-22. (in Russian).
Labunec IF, Butenko GM. Vlijanie peptidnyh faktorov jepifiza na vozrastnye izmenenija cirkannual'nyh ritmov funkcional'nogo sostojanija timusa, immunnoj sistemy i kory nadpochechnikov u zhivotnyh [The effect of peptide factors of the pineal gland on age-related changes in circadian functional rhythms thymus, immune system and adrenal cortex in animals]. Immunologija. 2007;28(3):183-86. (in Russian).
Trufakin VA, Shurlygina AI, Dergacheva TI, Litvinenko GI, Verbitskaya LV. Khronobiologiya immunnoy sistemy [Chronobiology of the immune system]. Vestnik Rossiyskoy Akademii meditsinskikh nauk. 1999;4:40-3. (in Russian).
Jarilin AA. Starenie immunnoj sistemy i timus [Immune System Aging and Thymus]. Klinicheskaja gerontologija. 2003;9(3):8-17. (in Russian).
Anisimov VN, Khavinson VKh. Pineal peptides as modulators of aging. Aging interventions and therapies. 2005. 127-46 p.
Arendt J. Melatonin: characteristics, concerns and prospects. J Biol Rhythms. 2005;20(4):291-303.
Barthlott Th, Kassiotis G, Stockinger B. T cell regulation as a side effect of homeostasis and competition. J Exp Med. 2003;197(4):451-60.
Srinivasan V. Melatonin, immune function and aging. Immunity&Ageing. 2005;17(2):1-10.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 І. Лабунець, Г. Бутенко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
