Роль глікокон’югатів у процесах морфогенезу шкіри потомства на тлі гіпотиреозу материнського організму
Ключові слова:
шкіра; гіпотиреоз; лектини; гістохіміяАнотація
Вивчали вплив гіпотиреозу материнського організму на морфофункціональні особливості та цитотопографію рецепторів лектинів у структурних компонентах шкіри потомства. Кусочки шкіри з ділянки спини в потомства на 16-й день ембріогенезу гіпотиреозних та контрольних самок та на 1-й, 10-й день постнатального розвитку фіксували у 4 % розчині нейтрального формаліну. Зрізи фарбували гематоксиліном та еозином, основним коричневим, альдегід-фуксином за методом Гоморі, проводили РАS-реакцію. Глікокон’югати шкіри вивчали методом лектин-пероксидазної техніки з використанням набору наступних лектинів: Con A , PNA, RCA, HPA, WGA, SNA, LABA та LTFA. На фоні гіпотиреозу материнського організму збільшується кількість тканинних базофілів на 10-й день онтогенезу, що вказує на активацію імунних реакцій за даної ситуації. Відбувається “перепрограмування” вуглеводних компонентів шкіри та її похідних, змінюється процес диференціації мозкової речовини з перевагою експресії рецепторів αNАcDGlc-специфічного лектину WGA.
Посилання
Antoniuk VO. Lektyny ta yikh syrovynni dzherela [Lectins and their raw materials]. Lviv: Kvart; 2005. 550 p. (in Ukrainian).
Baranovskiy YuG, Georgievskaya LS, Lazarev KL. Retseptory lektinov soi i vinogradnoy ulitki obuslavlivayut ranniy gistogenez kozhi cheloveka [Soybean and grape snail lectin receptors cause early histogenesis of human skin]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2004;8(3-4):259-62. (in Russian).
Lutay NV, Mashtalir MA, Brazaluk AZ, Tverdokhleb IV. Gistotopografiya retseptorov lektinov v nekotorykh embrional'nykh strukturakh kur i cheloveka [Histotopography of lectin receptors in some embryonic structures of chickens and humans]. Morfolohiia. 2007:1(3);42-9. (in Russian).
Ivanov OL, Lomonosov KM. Izmeneniya kozhi pri patologii vnutrennikh organov (dermatomy) [Skin changes in pathology of internal organs (dermatomes)]. Terapevticheskiy arkhiv. 2003;1:77-80. (in Russian).
Kusch OH, Voloshyn MA. Dynamika klityn Larhenhansa protiahom rann'oho pislianatal'noho periodu v normi ta pislia vnutrishn'o plidnoho uvedennia antyheniv [Dynamics of Largengans cells during the early postnatal period in normal and after intrauterine administration of antigens]. Mater. scientific-practical conf. ”Current. probl. functional morphology and integrative anthropology”. Vinnytsia; 2009. 174-77 p. (in Ukrainian).
Lutsik AD, Detyuk ES, Lutsik MD. Lektiny v gistokhimii [Lectins in histochemistry]. Lviv: Vishcha shkola; 1989. 109 p. (in Russian).
Nazarenko LG, Babadzhanyan EN. Patologiya shchitovidnoy zhelezy – problema sovremennogo akusherstva [Thyroid Pathology - a Problem of Modern Obstetrics]. Problemy meditsiny nauki i obrazovaniya. 2005;3:60-3. (in Russian).
Pritulo OA. Identifikatsiya glikopolimerov epidermisa kozhi cheloveka v norme, pri istinnoy puzyrchatke i dermatoze Dyuringa s pomoshch'yu lektinov [Identification of glycopolymers of the human skin epidermis in normal conditions, with true pemphigus and Duhring's dermatosis using lectins]. Ukrainskiy zhurnal dermatologii, venerologii i kosmetologii. 2001;2-3:32-5. (in Russian).
Heymann WR. Cutaneous manifestations of thyroid disease. J Am Acad Dermatol. 1992;26(6):885-902.
Doliger S, Delverdier M, Moré J, Longeart L, Régnier A, Magnol JP. Histochemical study of cutaneous mucins in hypothyroid dogs. Vet Pathol. 1995;32(6):628-34.
Bodó E, Kromminga A, Bíró T, Borbíró I, Gáspár E, Zmijewski MA, et al. Human female hair follicles are a direct, nonclassical target for thyroid-stimulatig hormone. J Invest Dermatol. 2008;129(5):1126-39.
Artantas S, Gül U, Kilic A, Guler S. Skin findings in thyroid diseases. Europ J of Internal Medicine. 2009;20(2):158-61.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Х. Прейма, А. Ященко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
