Індивідуальний хроноритм у контексті корекції порушень адаптації при патології внутрішніх органів
Ключові слова:
адаптація; хроноритм; хронотерапіяАнотація
Робота направлена на дослідження особливостей індивідуального хроноритму у хворих із патологією внутрішніх органів для визначення оптимального часу призначення лікувальних маніпуляцій і застосування лікарських засобів.
Посилання
Baevskiy RM, Berseneva AP. Otsenka adaptatsionnykh vozmozhnostey organizma i risk razvitiya zabolevaniy [Assessment of the body's adaptive capabilities and the risk of developing diseases]. Moscow: Meditsina; 1997. 265 p. (in Russian).
Baevskiy RM. Analiz variabel'nosti serdechnogo ritma pri ispol'zovanii razlichnykh ekhokardiograficheskikh sistem [Analysis of heart rate variability using various echocardiographic systems]. Chelyabinsk: Izdatel'stvo T.Lur'e; 2002. 62 p. (in Russian).
Komarov FI, Rapoport SI. Khronobiologiya i khronomeditsina [Chronobiology and chronomedicine]. Moscow: Triada Kh; 2000. 488 p. (in Russian).
Ulashchik VS. Biologicheskie ritmy i khronoterapiya [Biological Rhythms and Chronotherapy]. Meditsinskie novosti. 1996;2:2-8. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 О. Ханіна, А. Зуйкова, О. Пашков
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
