Клініко-серологічні особливості Лайм-борелізу в різних регіонах України
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.4.100.2021.10Ключові слова:
хвороба Лайма; серологічне дослідження; дітиАнотація
Бореліоз Лайма – ендемічна хвороба Західної України. Інфекції викликають представники роду Borrelia. Основна частина. Проведено обстеження 275 дітей віком від 1 до 18 років у лабораторії Центру з вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами.
Матеріал і методи. Серологічне дослідження дітей проводили за методом двохетапної діагностики, використовуючи насамперед ІФА та підтверджуючи результати імуноблотом. Проведені базові дослідження, повʼязані з клінічними та імунологічними обстеженнями, включаючи дані ІФА і Immunoblot EUROLINE Borrelia RN-AT.
Результати. Обстежено 275 дітей. Серед них 179 дітей із Тернопільської області, 31 – із Житомирської, 30 – із Хмельницької і 35 – із Рівненської області – віком 1–18 років. Діти мали неспецифічні прояви інфекції, а саме: слабкість, вʼялість, недомагання. У них проводився скринінг крові на наявність Ig M I IgG до B. burgdorferi s.l.
Висновки
1. Генотип B. burgdorferi sensu stricto виявлено у дітей деяких регіонів України – Тернопільської, Житомирської, Хмельницької, Рівненської областей.
2. IgM до антигенів Ospc B. garinii переважали над Ospc b. afzelii, Ospc b. burdorferi у дітей Тернопільської області.
3. ІgG до антигенів Vlse B. burdorferi переважали над відповідними антигенами B. afzelii, Vlse B. garinii у дітей Тернопільській області.
4. Рівень антитіл до антигенів Ospc B. garinii, Ospc b. afzelii, Ospc b. burdorferi в Хмельницькій області переважає над рівнем антитіл антигенів по інших обстежених областях.
5. Порівняно з Тернопільською областю, другою за ендемічністю щодо Лайм-бореліозу, є Хмельницька область, оскільки рівень титру антитіл IgG у дітей Тернопільської (17,3 %) і Хмельницької (10 %) областей значно вищий, аніж у Житомирській (6,4 %) та Рівненській (2,8 %) області.
Посилання
Lernout T, De Regge N, Tersago K, Fonville M, Suin V, Sprong H, et al. Prevalence of pathogens in ticks collected from humans through citizen science in Belgium. Parasit Vectors. 2019;12(1):550. DOI: 10.1186/s13071-019-3806-z.
van den Wijngaard CC, Hofhuis A, Simões M, Rood E, van Pelt W, Zeller H, et al. Surveillance perspective on Lyme borreliosis across the European Union and European Economic Area. Euro Surveill. 2017;22(27):30569. DOI: 10.2807/1560-7917.ES.2017.22.27.30569.
Mygland A, Ljøstad U, Fingerle V, Rupprecht T, Schmutzhard E, Steiner I. EFNS guidelines on the diagnosis and management of European Lyme neuroborreliosis. Eur J Neurol. 2010;17(1):8-16. DOI: 10.1111/j.1468-1331.2009.02862.x.
Nassar-Sheikh Rashid A, Boele van Hensbroek M, Kolader M, Hovius JW, Pajkrt D. Lyme borreliosis in children: a tertiary referral hospital–based retrospective analysis. Pediatr Infect Dis J. 2018;37(2):45-7. DOI: 10.1097/INF.0000000000001735.
Malyi VP, Shepilieva NV, Tkachenko LV. Klischovi infektsii na Kharkivschyni [Tick-borne infections in the Kharkiv region]. Mizhnarodnyi medychnyi zhurnal. 2010;3:99-102. (in Ukrainian).
Lutai I, Chemych M, Sinuyka V. Lyme disease dissemination in Ukraine. Medicina (Kaunas). 2020;56(1):242. DOI: 10.21272/eumj.2021;9(1):80-86.
Morochkovs'kyi RS, Ben' II. Klinichni vypadky hranulotsytarnoho anaplazmozu liudyny na terytorii Volyni [Clinical cases of human granulocytic anaplasmosis in Volyn]. Infektsiini khvoroby. 2015:3:92-4. (in Ukrainian).
Shkil'na MI, Andreichyn MA, Korda MM, Klisch IM, Zaporozhan SI, Morochkovs'kyi RS. Chastota seropozytyvnykh osib do borelii sered pratsivnykiv lisovykh hospodarstv Zhytomyrs'koi, Khmel'nyts'koi ta Volyns'koi oblastei [Frequency of seropositive persons to Borrelia among forestry workers of Zhytomyr, Khmelnytsky and Volyn regions]. Infektsiini khvoroby. 2018;3:18-25. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.9408. (in Ukrainian).
Hranulotsytarnyi anaplazmoz liudyny v zakhidnomu rehioni Ukrainy: epidemiolohichni ta laboratorni doslidzhennia. Zbirnyk naukovykh prats' spivrobitnykiv Natsional'noi akademii pisliadyplomnoi osvity imeni P. L. Shupyka [Human granulocytic anaplasmosis in the western region of Ukraine: epidemiological and laboratory studies. Collection of scientific works of the staff of the National Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk]. Kyiv; 2013. (in Ukrainian).
National Institute for Public Health and the Environment Ministry of Health, Welfare and Sport. CBO Guideline Lymeziekte 2013. Available from: https://www.rivm.nl/nieuws/cbo-richtlijn-lymeziekte-definitief.
Dunaj J, Moniuszko-Malinowska A, Swiecicka I, Andersson M, Czupryna P, Rutkowski K, et al. Tick-borne infections and co-infections in patients with non-specific symptoms in Poland. Adv Med Sci. 2018;63(1):167-72. DOI: 10.1016/j.advms.2017.09.004.
Nykytuk S, Klymnyuk S, Levenets S. Laboratory diagnostics of Lyme borreliosis in children with ticks bites in Ternopil Region. Georgian Med News. 2019;11(296):32-6.
Brenner EV, Kurilshikov AM, Stronin OV, Fomenko NV. Whole-genome sequencing of Borrelia garinii BgVir, isolated from Taiga ticks (Ixodes persulcatus). J Bacteriol. 2012;194(20):5713. DOI: 10.1128/JB.01360-12.
Miraglia CM. A review of the Centers for Disease Control and Preventionʼs Guidelines for the Clinical Laboratory Diagnosis of Lyme Disease. J Chiropr Med. 2016;15(4):272-80. DOI: 10.1016/j.jcm.2016.08.003.
Andreichyn MA, Kopcha VS, Shkil'na MI. Laim borelioz. Diahnostychni kryterii, likuvannia i profilaktyka [Lyme borreliosis. Diagnostic criteria, treatment and prevention]. Ternopil: TDMU; 2019. 52 p. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 С. Никитюк, І. Кліщ, С. Климнюк
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
