Морфометричні параметри шлуночкової системи головного мозку у дітей дошкільного віку
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.4.100.2021.14Ключові слова:
статево-вікові відмінності; ехоенцефалографія; шлуночкова система головного мозкуАнотація
Мета роботи – встановити статево-вікові відмінності шлуночкової системи головного мозку в дітей дошкільного віку.
Матеріал і методи. Обстежено 36 пацієнтів віком від двох до п’яти років, які мешкають у Чернівецькій області та зверталися до КМУ «Обласна дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці впродовж 2019-2020 р., із них 22 дівчинки і 14 хлопчиків. Аналіз отриманих результатів проведено в пакеті «STATISTICA 5,5» (з використанням непараметричних методів).
Результати. При вивченні показників ЕХО-ЕГ не виявлено міжпівкульної асиметрії в жодному випадку. Відстань до кінцевого комплексу справа та зліва була більшою в дівчаток порівняно з хлопчиками практично у всіх вікових категоріях, крім трирічного віку, де виявлена протилежна тенденція. При аналізі М-ехо згідно з віком виявлено фізіологічне збільшення показника у дворічному віці у хлопчиків та в дівчаток. У подальшому у хлопчиків поступово зменшується відстань до М-ехо з віком. У дівчаток даний показник максимально зменшений у 3-річному віці. При порівнянні за віковими параметрами ширини М-ехо виявлено фізіологічне збільшення показника у дворічному віці у представників обох статей із подальшим зменшенням його до п’ятирічного віку. У всіх обстежуваних дітей форма серединного комплексу була у вигляді піків із вузькою, чіткою основою, з однією вершиною. При порівнянні за віковими параметрами виявлено стабільну величину індексу мозкового плаща у всіх вікових групах. У всіх обстежених дітей показник “пульсації” не перевищував 20%.
Висновки. При вивченні показників: відстані до кінцевого комплексу, відстані до М-ехо, ширини М-ехо виявлено фізіологічне збільшення даного показника в дітей дворічного віку з подальшим його зменшенням до п’ятирічного віку. Індекс мозкового плаща та показник пульсації у всіх вікових групах практично не змінювалися.
Посилання
Kyrylova LH, Lysytsa VV. Vrodzheni vady rozvytku tsentral'noi nervovoi systemy – nahal'na medyko-sotsial'na problema derzhavnoho znachennia [Congenital malformations of the central nervous system - an urgent medical and social problem of national importance]. Ukrains'kyi medychnyi chasopys. 2010;6:35-8. (in Ukrainian).
Volkov AE. Prenatal'naya diagnostika redkikh porokov tsentral'noy nervnoy sistemy [Prenatal diagnosis of rare malformations of the central nervous system]. Prenatal'naya diagnostika. 2005;4(3):179-85. (in Russian).
Protsenko EV, Gubanova AN, Peretyatko LP. Metodicheskie podkhody k patomorfologicheskomu issledovaniyu golovnogo mozga plodov i novorozhdennykh s gidrotsefaliey [Methodological approaches to pathomorphological examination of the brain of fetuses and newborns with hydrocephalus]. Arkhiv patologii. 2007;69(6):42-5. (in Russian).
Kosourov AK, Drozdova MM, Khayrullina TP. Funktsional'naya anatomiya polosti rta i ee organov [Functional anatomy of the oral cavity and its organs]. St. Petersburg: Elbi; 2006. 108 p. (in Russian).
Narayanan L, Murray AD. What can imaging tell us about cognitive impairment and dementia? World J Radiol. 2016;8(3):240-54. DOI: 10.4329/wjr.v8.i3.240.
Komshuk TS. Suchasni uiavlennia pro embriotopohrafiiu tsyrkumventrykuliarnoi systemy liudyny [Modern ideas about embryotopography of the human ventricular system]. Klinichna ta eksperymental'na patolohiia. 2009;8(3):133-6. (in Ukrainian).
Tsitko EL, Smeyanovich AF, Svistunov SV. Standartizatsiya etapov ul'trazvukovogo skanirovaniya golovnogo mozga [Standardization of the stages of ultrasound scanning of the brain]. Neyrokhirurgiya. 2013;4:89-96. (in Russian).
Ovsova OV, Kovtun OP. Populyatsionno-epidemiologicheskaya i kliniko-anamnesticheskaya kharakteristika vrozhdennykh porokov razvitiya tsentral'noy nervnoy sistemy na territorii Sverdlovskoy oblasti [Population-epidemiological and clinical-anamnestic characteristics of congenital malformations of the central nervous system in the territory of the Sverdlovsk region]. Ural'skiy Meditsinskiy Zhurnal. 2007;3:54-8. (in Russian).
Futagi Y, Suzuki Y, Toribe Y, Nakano H, Morimoto K. Neurodevelopmental outcome in children with posthemorrhagic hydrocephalus. Pediatr Neurol. 2005;1(33):26-32. DOI: 10.1016/j.pediatrneurol.2005.01.008.
Dyusenova SB, Korneeva EA, Dombrovskaya IL. Posledstviya postgipoksicheskikh izmeneniy golovnogo mozga u detey: klinicheskie osobennosti i diagnostika [Consequences of posthypoxic changes in the brain in children: clinical features and diagnostics]. Uspekhi sovremennogo estestvoznaniya. 2014;7:9-11. (in Russian).
Ivanov LB, Ermolaeva TP, Sakhno YuF. Ekhoentsefaloskopiya v klinicheskoy praktike (Metodicheskie rekomendatsii) [Echoencephaloscopy in clinical practice (Guidelines)]. Moscow; 2001. 43 p. (in Russian).
Glants S. Mediko-biologicheskaya statistika [Biomedical statistics]. Moscow: Praktika; 1998. 459 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 М. Ризничук, Т. Хмара, Т. Комшук, І. Заморський, І. Кіюн, А. Петрюк
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
