Вплив естрогенних препаратів на імунний стан жінок із безплідністю трубного генезу
Ключові слова:
імунна система; безплідність; вторинний імунодефіцитАнотація
При дослідженні імунного статусу в жінок із безплідністю трубного генезу встановлено наявність вторинного імунодефіцитного стану клітинної імунної відповіді за рахунок зниження Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій на фоні гіпоестрогенії. Відмічено позитивний вплив на стан імунної системи замісної гормональної терапії.
Посилання
Tatarchuk TR, Sol'skiy YaK. Endokrinnaya ginekologiya [Endocrine gynecology]. Kiev: Zapovit; 2003. 181-7 p. (in Russian).
Likhachev VK. Prakticheskaya ginekologiya: Rukovodstvo dlya vrachey [Practical Gynecology: A Guide for Physicians]. Moscow: OOO Meditsinskoe informatsionnoe agenstvo; 2007. 276-82 p. (in Russian).
Caigara С, Mantrana E, Caballero V. Optimization of HRT protocol in an oocyte donation Programme. Hum Reprod. 2003;78(1):123-4.
Virella G. Medical Immunology. Dekker Macel; 2002. 651 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 А. Семеняк, Л. Рак, Н. Лакуста
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).