Антилізоцимна активність провідних збудників хронічного уретриту
Ключові слова:
хронічний уретрит; мікрофлора; антилізоцимна активністьАнотація
Антилізоцимна активність виявлена в 92,4% штамів, виділених із уретри гонококів, 89,6 % – ешерихій, 56,9 % – коагулазопозитивних стафілококів та 10,0 % штамів коагулазонегативних стафілококів. Інтенсивність антилізоцимної активності залежить від виду мікроба та сприяє хронізації запального процесу.
Посилання
Bukharin OV, Usvyatsov BYa, Khusnutdinova LM. Mezhbakterial'nye vzaimodeystviya [Interbacterial interactions]. Zhurnal mikrobiologii, epidemiologii i immunobiologii. 2003;4:3-8. (in Russian).
Fil'chakov IV, Zaritskiy AM. Persistentsiya bakteriy: mekhanizmy i immunnaya reaktivnost' organizma [Bacterial persistence: mechanisms and immune reactivity of the body]. Suchasni infektsii. 2003;3:71-82. (in Russian).
Semenov AV, Sgibnev AV, Cherkasov SV. Bacterial regulation of antagonistic activity of bacteria. Bull Exp Biol Med. 2007;144(5):702-5.
Benkerroum N. Antimicrobial activity of lysozyme with special relevance to milk. African J Biotech. 2008;7(25):4856-67.
Bera A, Biswas R, Herbert S. Influence of Wall Teichoic Acid on Lysozyme Resistance in Staphylococcus aureus. J Bact. 2007;189:280-3.
Ivanov YB. Microbiological features of persistent nonspecific urethritis in men. Microbiol Immunol Infect. 2007;40(2):157-61.
Bera A, Herbert S, Jakob A. Why are pathogenic staphylococci so lysozyme resistant? The peptidoglycan O-acetyltransferase is the major determinant for lysozyme resistance of Staphylococcus aureus. Mol Microbiol. 2005;55:778-87.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Л. Сидорчук
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
