Частота внутрішньоутробного виникнення церебральних внутрішньошлуночкових крововиливів у плодів
Ключові слова:
внутрішньоутробні церебральні внутрішньошлуночкові крововиливи; плоди; ускладнений перебіг вагітностіАнотація
Проведено визначення частоти внутрішньоутробних церебральних внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) у мертвонароджених плодів за період 2003-2008 рр. (n=918). Встановлена частота нетравматичних внутрішньоутробних ВШК за досліджуваний період, на основі аналізу даних материнських історій, плоди яких за даними автопсії мали ВШК, результатів гістопатологічних досліджень цих плодів (n=23), яка знаходилась у межах 1,5-7 %. Поширеність ВШК у досліджуваній популяції – 2,5 %. У випадках внутрішньоутробного виникнення ВШК спостерігався ускладнений перебіг останньої вагітності, наявність медичних, соціальних та інфекційних чинників в анамнезі вагітних, а саме: тяжкого гестозу в ІІ-ІІІ триместрах вагітності, прееклампсії, плацентарної недостатності, екстракорпорального запліднення, збереження вагітності із використанням стероїдів, анемії під час вагітності, хронічних захворювань нирок, інфекції сечовидільних шляхів, куріння під час вагітності.
Посилання
Zbirnyk naukovykh prats' Asotsiatsii akusherivhinekolohiv Ukrainy [Collection of scientific works of the Association of Obstetricians and Gynecologists of Ukraine]. Kiev: Intermed; 2005. 716 p. (in Ukrainian).
Koliubakina LV. Otsinka chynnykiv ryzyku vynyknennia vnutrishn'oshlunochkovykh krovovylyviv u nedonoshenykh ditei [Assessment of risk factors for intraventricular hemorrhage in premature infants]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2007;11(3):40-1. (in Ukrainian).
Yevtushenko SK, Shestova OP. Vnutrishn'oshlunochkovi krovovylyvy u novonarodzhenykh ta yikh naslidky [Intraventricular hemorrhage in newborns and their consequences]. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia. 1999;5:47-8. (in Ukrainian).
Abramchenko VV, Shabalov NP. Klinicheskaya perinatologiya [Clinical Perinatology]. Petrozavodsk: Intel Tek; 2004. 424 p. (in Russian).
Milovanov AP. Patologiya sistemy mat' – platsenta – plod [Pathology of the mother - placenta - fetus system]. Meditsina; 1999. 448 p. (in Russian).
Enkin M, Keyrs M, Neylson D. Rukovodstvo po effektivnoy pomoshchi pri beremennosti i rozhdenii rebenka [Guidelines for effective care during pregnancy and childbirth]. St. Petersburg: Petropolis; 2003. 379-423 p. (in Russian).
Starostina TA, Demidova EM. Sovremennye voprosy patogeneza i terapii nevynashevaniya beremennosti [Modern issues of pathogenesis and therapy of miscarriage]. Akusherstvo i ginekologiya. 2002;5:59-61. (in Russian).
Barclay L, Vega G. Best practices to treat urinary tract infections reviewed. Urol Nursing. 2008;5(28):333-41.
Bloch J. Antenatal events causing neonatal brain injury in premature infants. J Obstet Gynecol Neonatal Nurs. 2005;34(3):358-66.
Bracci R, Perrone S, Buonocore G. The timing of neonatal brain damage. Biol Neonate. 2006;3(90):145-55.
Sims M, Turkel S. Braine injury and intrauterine death. Am J Obstet Gynecol. 1985;151:721-3.
Goldenberg R, Culhane J, Johnson D. Maternal infection and adverse fetal and neonatal outcomes. Clin Perinatol. 2005;3(32):523-59.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 М. Чуйко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
