Клініко-патогенетичні особливості перебігу неінфекційних захворювань залежно від ступеня коморбідності, етапу серцево-судинного континууму

Автор(и)

  • Г. Невойт канд. мед. наук, доцент кафедри внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Полтавського державного медичного університету, м. Полтава, Ukraine
  • М. Потяженко д-р мед. наук, науковий консультант, професор, завідувач кафедри внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Полтавського державного медичного університету, м. Полтава, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.1.101.2022.2

Ключові слова:

неінфекційні захворювання; коморбідність; серцево-судинні захворювання; сукупна шкала індексу захворювання; індекс Чарлсона

Анотація

Стаття присвячена клінічному дослідженню клініко-патогенетичних особливостей перебігу неінфекційних захворювань залежно від ступеня коморбідності й етапу серцево-судинного континууму.

Мета - визначити клініко-патогенетичні особливості перебігу неінфекційних захворювань залежно від ступеня коморбідності й етапу серцево-судинного континууму та удосконалити методологію ведення хворих із відповідним їх урахуванням.

Матеріал і методи. У відкритому, нерандомізованому, контрольованому дослідженні обстежено 439 осіб. З них 253 хворих на неінфекційні захворювання (основна група) та 186 функціонально здорових респондентів (контроль), у яких здійснена ретроспективна оцінка медичної документації з підрахунком наявних в анамнезі захворювань, оцінкою ступеня коморбідності та визначення етапу серцево-судинного континууму.

Результати. Встановлено, що принцип діагностичного монізму не є адекватним методологічним підходом для всіх хворих на неінфекційні захворювання, оскільки осіб з одним верифікованим діагнозом серед них не виявлено. Відзначалось вірогідне зростання середньої кількості діагнозів між підгрупами контролю й основної групи; зростання рівня коморбідності за показниками CIRS, ChI, SCORE між підгрупами контролю і підгрупою 1 основної групи (р<0,0001), між підгрупою 1 іншими підгрупами основної групи (р<0,0001), між підгрупою 2 та підгрупами 3 і 4 (р<0,0001).

Висновки. Коморбідність є характерологічною особливістю неінфекційних захворювань, проявом системного прогресування розладів обміну речовин, вірогідно збільшується з віком хворих, має достовірне зростання кількості діагнозів та ризику смерті від серцево-судинних захворювань при розвиненні серцево-судинного континууму з максимальною кількістю діагнозів на стадії його ускладнень. Серцево-судинний континуум відіграє ключову роль у збільшенні коморбідності, ризику смерті, зумовлює прогноз, являється невід’ємною частиною загального континууму при неінфекційних захворюваннях та має коморбідний зв'язок із захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, як основою метаболічного патерну. Коморбідність, як прояв системності прогресування розладів обміну речовин та загального континууму при неінфекційних захворюваннях, повинна обов’язково враховуватись при веденні пацієнтів.

Посилання

Kruhlyi stil Verkhovnoi Rady na temu «Peremohty smert': kliuchovi chynnyky, scho vplyvaiut' na tryvalist' zhyttia ukraintsiv» vid 10 chervnia 2019 roku [Round table of the Verkhovna Rada on "Overcoming death: key factors affecting the life expectancy of Ukrainians" of June 10, 2019]. Available from: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/172805.html. (in Ukrainian).

Potyazhenko MM, Nevoyt AV. Neinfektsionnye zabolevaniya: poisk al'ternativnykh resheniy problemy s biofizicheskikh pozitsiy [Noncommunicable diseases: search for alternative solutions to the problem from biophysical positions]. Praktykuiuchyi likar. 2019;1:57-62. (in Russian).

Mintser OP, Semenets VV, Potiazhenko MМ, Рodpruzhnykov PМ, Nevoit GV. The study of the electromagnetic component of the human body as a diagnostic indicator in the examination of patients with Non-communicablediseases: problem statement. Wiadomości Lekarskie. 2020;73(6):1279-83. DOI: 10.36740/WLek202006139.

World Health Organization. Noncommunicable Diseases: Key Facts. (2021). Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/noncommunicable-diseases.

Baevskiy RM. Prognozirovanie sostoyaniy na grani normy i patologii [Forecasting states on the verge of norm and pathology]. Moscow: Kniga po trebovaniyu; 2014. 295 р. (in Russian).

Kobyakova OS, Deev IA, Kulikov ES, Starovoytova EA, Malykh RD, Balaganskaya MA, et al. Khronicheskie neinfektsionnye zabolevaniya: effekty sochetannogo vliyaniya faktorov riska [Chronic non-communicable diseases: effects of the combined influence of risk factors]. Profilakticheskaya meditsina. 2019;22(2):45-50. (in Russian).

Nesen AO, Chernyshov VA, Shkapo VL, Valentynova IA. Khronichni neinfektsiini zakhvoriuvannia: aktsent na mul'tymorbidni patolohichni stany ta kardiovaskuliarnyi ryzyk [Chronic non-communicable diseases: emphasis on multimorbid pathological conditions and cardiovascular risk]. Ukrains'kyi terapevtychnyi zhurnal. 2019;1:25-32. DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2019-1-7. (in Ukrainian).

Branca F, Lartey A, Oenema S, Aguayo V, Stordalen GA, Richardson R, et al. Transforming the food system to fight non-communicable diseases. BMJ. 2019;364:1296. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.l296.

Peplow P, Adams J, Young T, editors. Cardiovascular and metabolic disease: Scientific discoveries and new therapies. Royal Society of Chemistry; 2015. 376 р.

Dzau VJ, Antman EM, Black HR, Hayes DL, Manson JE, Plutzky J, et al. The cardiovascular disease continuum validated: clinical evidence of improved patient outcomes. Part I: Pathophysiology and clinical trial evidence (risk factors through stable coronary artery disease). Circulation. 2006;114(25):2850-70. DOI: org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.65568.

Dzau VJ, Braunwald E. Resolved and unresolved issues in the prevention and treatment of coronary artery disease: a workshop consensus statement. Am Heart J. 1991;121:1244-63. DOI: 10.1016/0002-8703(91)90694-d.

Linn BS, Linn MW, Gurel L. Cumulative illness rating scale. J Amer Geriatr Soc. 1968;16(5):622-26. DOI: 10.1111/j.1532-5415.1968.tb02103.x.

Charlson ME, Pompei P, Ales KL, McKenzie CR. A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: development and validation. J Chronic Dis. 1987;40(5):373-83. DOI: 10.1016/0021-9681(87)90171-8.

Deyo RA, Cherkin DC, Ciol MA. Adapting a clinical comorbidity index for use with ICD-9-CM administrative databases. J Clin Epidemiol. 1992;45(6):613-9. DOI: 10.1016/0895-4356(92)90133-8.

Shilov AM, Dulaeva MS. Kardioselektivnye β-adrenoblokatory pri lechenii KhSN v praktike vracha pervichnogo zvena zdravookhraneniya [Cardioselective β-blockers in the treatment of CHF in the practice of a primary care physician]. Meditsinskiy Sovet. 2014;8:6-11. DOI: 10.21518/2079-701X-2014-8-6-11. (in Russian).

Fox KF, Cowie MR, Wood DA, Coats AJ, Gibbs JS, Underwood SR, et al. Coronary artery disease as the cause of incident heart failure in the population. Eur Heart J. 2001;22(3):228-36. DOI: 10.1053/euhj.2000.2289.

Conroy RM, Pyörälä K, Fitzgerald AP, Sans S, Menotti A, De Backer G, et al. Estimation of ten-year risk of fatal cardiovascular disease in Europe: the SCORE project. Eur Heart J. 2003;24(11):987-1003. DOI: 10.1016/s0195-668x(03)00114-3.

SCORE - European High Risk Chart. Source: European Guidelines on CVD Prevention in Clinical Practice 2016. Eur J Prev Cardiol. 2016;23(11):1-96. DOI: 10.1177/2047487316653709.

Katerenchuk IP. Sertsevo-sudynnyi kontynuum – faktory ryzyku ta endotelial'na dysfunktsiia: zavdannia i mozhlyvosti simeinoho likaria schodo vplyvu na pervynni lanky [Cardiovascular continuum - risk factors and endothelial dysfunction: the tasks and capabilities of the family doctor to influence the primary care]. Praktychna anhiolohiia. 2008;5:47-52. (in Ukrainian).

Chopei IB, Rosul MM, Hechko MM, Chubirko KI, Korabel'schykova MO, Ivan'o NV. Sertsevo-sydynnyi kontynuum: rol' simeinoho likaria v profilaktytsi sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan' [Cardiovascular continuum: the role of the family doctor in the prevention of cardiovascular diseases]. Wiadomosci Lekarskie. 2014;2:243-47. (in Ukrainian).

Podzolkov VI, Osadchiy KK. Serdechno–sosudistyy kontinuum: mogut li ingibitory APF razorvat' «porochnyy krug»? [Cardiovascular continuum: can ACE inhibitors break the vicious cycle?]. RMZh. 2008;17:1102. (in Russian).

Prejbisz A, Kołodziejczyk-Kruk S, Dobrowolski P, Januszewicz A. Diagnostyka i leczenie hiperaldosteronizmu pierwotnego. Podsumowanie stanowiska European Society of Hypertension 2020. Med. Prakt. 2020;11:32-40.

Fiala C, Taher J, Diamandis EP. P4 Medicine or O4 medicine? Hippocrates provides the answer. The Journal of Applied Laboratory Medicine. 2019;4:108-19. DOI: https://doi.org/10.1373/jalm.

Providence St. Joseph's Health: P4 Medicine. Seattle (WA): Providence St. Joseph's Health; 2017. Available at: http://future.psjhealth.org/scientific-wellness/p4-medicine.

Pulciani S, Di Lonardo A, Fagnani C, Taruscio D. P4 Medicine versus Hippocrates. Ann Ist Super Sanita. 2017;53(3):185-91. DOI: 10.4415/ANN_17_03_02.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-09

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ