Ангіографічна характеристика пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, що ускладнився гострою серцевою недостатністю високих градацій
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.1.101.2022.5Ключові слова:
ischemic heart disease; acute myocardial infarction; acute heart failure; mortality; coronary angiography; percutaneous coronary interventionАнотація
Мета роботи. Оцінити особливості ангіографічної картини у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ), що ускладнився гострою серцевою недостатністю (ГСН) високих градацій.
Матеріал і методи. Дане дослідження є ретроспективним аналізом 828 історій хвороби пацієнтів, що лікувались з приводу STEMI у відділенні для хворих на інфаркт міокарда КНП «Вінницький регіональний центр серцево-судинної патології». Проведено аналіз двох груп пацієнтів: І група (n=699) пацієнти з ГІМ без ознак ГСН високих градацій та ІІ група (n=129) пацієнти з ГІМ, перебіг якого ускладнився ГСН високих градацій (Killip III та Killip IV).
Результати. Ургентну коронароангіографію (КАГ) проведено 456 (55,1%) пацієнтам, ургентну реваскуляризацію проведено 435 (52,5%) пацієнтам, серед яких 403 (48,7%) пацієнтам проведено стентування коронарних артерій (КА), 18 (2,2%) – проведено тромбаспірацію, 2 (0,2%) проведено ангіопластику КА без імплантації стента. На догоспітальному етапі 24 (2,9%) пацієнтам проведено тромболізис, з яких 12 (1,4%) потребували подальшого стентування КА. Не потребували реваскуляризації, за результатами КАГ, 21 (2,6%) пацієнт. У загальній групі обстежених переважали пацієнти з односудинним ураженням КА – 241 (52,8%) (р=0,003). Виявлено, що у пацієнтів І групи достовірно частіше траплялось односудинне 218 (57,2%) та двосудинне 105 (27,6%) ураження КА (р=0,058), і рідше, у 58 (15,2%) - багатосудинне ураження КА. У ІІ групі відзначався рівномірний розподіл пацієнтів з односудинним – 23 (30,7%), двосудинним – (28 (37,3%) та багатосудинним – 24 (32,0%) ураженням КА.
Висновки. У всіх вікових групах пацієнтів переважає ангіопластика коронарних артерій з подальшим їх стентуванням, як метод реваскуляризації, від 56,8% у групі 30-49 років до 47,1% у групі пацієнтів старше 70 років. Відзначається значне зростання частки жінок у структурі пацієнтів, яким проведена реваскуляризація, що може бути пов’язано з більшою тривалістю життя жінок. У групі гострого інфаркту міокарда, що ускладнився гострою серцевою недостатністю високих градацій (Killip III та Killip IV), відзначається рівномірний розподіл пацієнтів з односудинним - 23 (30,7%), двосудинним - 28 (37,3%) та багатосудинним - 24 (32,0%) ураженням коронарних артерій.
Посилання
Kristensen SD, Laut KG, Fajadet J, Kaifoszova Z, Kala P, Di Mario C, et al. Reperfusion therapy for ST elevation acute myocardial infarction 2010/2011: current status in 37 ESC countries. Eur Heart J. 2014;35(29):1957-70. DOI: 10.1093/eurheartj/eht529.
Solomonchuk AV, Rasputina LV. Dynamika poshyrenosti, statevo-vikova kharakterystyka ta letal'nist' pry hostrii sertsevii nedostatnosti u patsiientiv z infarktom miokarda [Prevalence dynamics, sex-age characteristics and mortality in acute heart failure in patients with myocardial infarction]. Visnyk Vinnyts'koho natsional'noho medychnoho universytetu. 2020;24(2):303-8. DOI: 10.31393/reports-vnmedical-2020-24(2)-18. (in Ukrainian).
Heusch G, Gersh BJ. The pathophysiology of acute myocardial infarction and strategies of protection beyond reperfusion: a continual challenge. Eur Heart J. 2017;38(11):774-84. DOI: 10.1093/eurheartj/ehw224.
Cahill TJ, Kharbanda RK. Heart failure after myocardial infarction in the era of primary percutaneous coronary intervention: mechanisms, incidence and identification of patients at risk. World J Cardiol. 2017;9(5):407-15. DOI: 10.4330/wjc.v9.i5.407.
Cenko E, van der Schaar M, Yoon J, Manfrini O, Vasiljevic Z, Vavlukis M, et al. Sex-related differences in heart failure after ST-segment elevation myocardial infarction. J Am Coll Cardiol. 2019;74(19):2379-89. DOI: 10.1016/j.jacc.2019.08.1047.
Harjola VP, Parissis J, Bauersachs J, Brunner-La Rocca HP, Bueno H, Čelutkienė J, et al. Acute coronary syndromes and acute heart failure: a diagnostic dilemma and high-risk combination. A statement from the Acute Heart Failure Committee of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology. Eur J Heart Fail. 2020;22(8):1298-1314. DOI: 10.1002/ejhf.1831.
Kubo S, Yamaji K, Inohara T, Kohsaka S, Tanaka H, Ishii H, et al. In-hospital outcomes ater percutaneous coronary intervention for acute coronary syndrome with cardiogenic shock (from a Japanese Nationwide Registry [J-PCI Registry]). Am J Cardiol. 2019;123(10):1595-1601. DOI: 10.1016/j.amjcard.2019.02.015.
Kozhukhov SM, Parkhomenko OM, Irkin OI, Lutai YaM, Shumakov OV, Skarzhevs’kyi OA. Hostra sertseva nedostatnist' u khvorykh na infarkt miokarda zi zberezhenoiu systolichnoiu funktsiieiu livoho shlunochka: klinikohemodynamichni, elektrofiziolohichni osoblyvosti ta vplyv na prohnoz [Acute heart failure in patients with myocardial infarction with preserved systolic function of the left ventricle: clinicohemodynamic, electrophysiological features and influence on the prognosis]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy. 2014;3:126-35. Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_3_24 (in Ukrainian).
Rebrova OYu. Statisticheskiy analiz meditsinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh programm Statistica [Statistical analysis of medical data. Application of the Statistica software package]. 3rd ed. Moscow: Medisfera; 2006. 312 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 А. Соломончук
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
