Ангіографічна характеристика пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, що ускладнився гострою серцевою недостатністю високих градацій

Автор(и)

  • А. Соломончук аспірант кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, лікар-анестезіолог рентгенопераційного блоку КНП «Вінницький регіональний центр серцево-судинної патології», м. Вінниця, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.1.101.2022.5

Ключові слова:

ischemic heart disease; acute myocardial infarction; acute heart failure; mortality; coronary angiography; percutaneous coronary intervention

Анотація

Мета роботи. Оцінити особливості ангіографічної картини у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ), що ускладнився гострою серцевою недостатністю (ГСН) високих градацій.

Матеріал і методи. Дане дослідження є ретроспективним аналізом 828 історій хвороби пацієнтів, що лікувались з приводу STEMI у відділенні для хворих на інфаркт міокарда КНП «Вінницький регіональний центр серцево-судинної патології». Проведено аналіз двох груп пацієнтів: І група (n=699) пацієнти з ГІМ без ознак ГСН високих градацій та ІІ група (n=129) пацієнти з ГІМ, перебіг якого ускладнився ГСН високих градацій (Killip III та Killip IV).

Результати. Ургентну коронароангіографію (КАГ) проведено 456 (55,1%) пацієнтам, ургентну реваскуляризацію проведено 435 (52,5%) пацієнтам, серед яких 403 (48,7%) пацієнтам проведено стентування коронарних артерій (КА), 18 (2,2%) – проведено тромбаспірацію, 2 (0,2%) проведено ангіопластику КА без імплантації стента. На догоспітальному етапі 24 (2,9%) пацієнтам проведено тромболізис, з яких 12 (1,4%) потребували подальшого стентування КА. Не потребували реваскуляризації, за результатами КАГ, 21 (2,6%) пацієнт. У загальній групі обстежених переважали пацієнти з односудинним ураженням КА – 241 (52,8%) (р=0,003). Виявлено, що у пацієнтів І групи достовірно частіше траплялось односудинне 218 (57,2%) та двосудинне 105 (27,6%) ураження КА (р=0,058), і рідше, у 58 (15,2%) - багатосудинне ураження КА. У ІІ групі відзначався рівномірний розподіл пацієнтів з односудинним – 23 (30,7%), двосудинним – (28 (37,3%) та багатосудинним – 24 (32,0%) ураженням КА.

Висновки. У всіх вікових групах пацієнтів переважає ангіопластика коронарних артерій з подальшим їх стентуванням, як метод реваскуляризації, від 56,8% у групі 30-49 років до 47,1% у групі пацієнтів старше 70 років. Відзначається значне зростання частки жінок у структурі пацієнтів, яким проведена реваскуляризація, що може бути пов’язано з більшою тривалістю життя жінок. У групі гострого інфаркту міокарда, що ускладнився гострою серцевою недостатністю високих градацій (Killip III та Killip IV), відзначається рівномірний розподіл пацієнтів з односудинним - 23 (30,7%), двосудинним - 28 (37,3%) та багатосудинним - 24 (32,0%) ураженням коронарних артерій.

Посилання

Kristensen SD, Laut KG, Fajadet J, Kaifoszova Z, Kala P, Di Mario C, et al. Reperfusion therapy for ST elevation acute myocardial infarction 2010/2011: current status in 37 ESC countries. Eur Heart J. 2014;35(29):1957-70. DOI: 10.1093/eurheartj/eht529.

Solomonchuk AV, Rasputina LV. Dynamika poshyrenosti, statevo-vikova kharakterystyka ta letal'nist' pry hostrii sertsevii nedostatnosti u patsiientiv z infarktom miokarda [Prevalence dynamics, sex-age characteristics and mortality in acute heart failure in patients with myocardial infarction]. Visnyk Vinnyts'koho natsional'noho medychnoho universytetu. 2020;24(2):303-8. DOI: 10.31393/reports-vnmedical-2020-24(2)-18. (in Ukrainian).

Heusch G, Gersh BJ. The pathophysiology of acute myocardial infarction and strategies of protection beyond reperfusion: a continual challenge. Eur Heart J. 2017;38(11):774-84. DOI: 10.1093/eurheartj/ehw224.

Cahill TJ, Kharbanda RK. Heart failure after myocardial infarction in the era of primary percutaneous coronary intervention: mechanisms, incidence and identification of patients at risk. World J Cardiol. 2017;9(5):407-15. DOI: 10.4330/wjc.v9.i5.407.

Cenko E, van der Schaar M, Yoon J, Manfrini O, Vasiljevic Z, Vavlukis M, et al. Sex-related differences in heart failure after ST-segment elevation myocardial infarction. J Am Coll Cardiol. 2019;74(19):2379-89. DOI: 10.1016/j.jacc.2019.08.1047.

Harjola VP, Parissis J, Bauersachs J, Brunner-La Rocca HP, Bueno H, Čelutkienė J, et al. Acute coronary syndromes and acute heart failure: a diagnostic dilemma and high-risk combination. A statement from the Acute Heart Failure Committee of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology. Eur J Heart Fail. 2020;22(8):1298-1314. DOI: 10.1002/ejhf.1831.

Kubo S, Yamaji K, Inohara T, Kohsaka S, Tanaka H, Ishii H, et al. In-hospital outcomes ater percutaneous coronary intervention for acute coronary syndrome with cardiogenic shock (from a Japanese Nationwide Registry [J-PCI Registry]). Am J Cardiol. 2019;123(10):1595-1601. DOI: 10.1016/j.amjcard.2019.02.015.

Kozhukhov SM, Parkhomenko OM, Irkin OI, Lutai YaM, Shumakov OV, Skarzhevs’kyi OA. Hostra sertseva nedostatnist' u khvorykh na infarkt miokarda zi zberezhenoiu systolichnoiu funktsiieiu livoho shlunochka: kliniko­hemodynamichni, elektrofiziolohichni osoblyvosti ta vplyv na prohnoz [Acute heart failure in patients with myocardial infarction with preserved systolic function of the left ventricle: clinicohemodynamic, electrophysiological features and influence on the prognosis]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy. 2014;3:126-35. Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_3_24 (in Ukrainian).

Rebrova OYu. Statisticheskiy analiz meditsinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh programm Statistica [Statistical analysis of medical data. Application of the Statistica software package]. 3rd ed. Moscow: Medisfera; 2006. 312 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-23

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ