Структура кардіальної патології та окремих коморбідних станів, клініко-анамнестична та лабораторно-функціональна характеристика хворих на COVID-19 (власний досвід)

Автор(и)

  • В. Шумаков д-р мед наук, проф., керівник відділу інфаркту міокарда та відновлювального лікування ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д.Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна
  • І. Малиновська д-р мед наук, проф., провідний науковий співробітник відділу інфаркту міокарда та відновлювального лікування ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д.Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна
  • Н. Терещенко лікар, завідувач відділення інфаркту міокарда та відновлювального лікування ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д.Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна
  • Л. Бабій д-р мед наук, проф., провідний науковий співробітник відділу інфаркту міокарда та відновлювального лікування ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д.Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна
  • О. Погурельська науковий співробітник відділу інфаркту міокарда та відновлювального лікування ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д.Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна
  • О. Волошина науковий співробітник відділу інфаркту міокарда та відновлювального лікування ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д.Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна
  • Ю. Ковальчук лікар-інтерн, Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, Україна
  • А. Абатіу лікар, Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, Україна
  • Ю. Кузьменко лікар-інтерн, Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, Україна
  • Л. Кисілевич лікар відділу інфаркту міокарда та відновлювального лікування ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д.Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна
  • Т. Сімагіна асистент, кафедра кардіології, Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.1.101.2022.8

Ключові слова:

хворі на COVID-19; лабораторні та інструментальні показники; терапевтичні заходи

Анотація

Мета роботи. Вивчити клініко-анамнестичні та окремі лабораторно-функціональні показники хворих на COVID-19, госпіталізованих у перепрофільоване відділення для надання допомоги пацієнтам із COVID-19 на базі відділу інфаркту міокарда (ІМ) та кардіореабілітації (КР). 

Матеріал і методи. У дослідження включені 36 пацієнтів, у яких діагностований COVID-19: 1-шу групу (n=19) склали пацієнти ≤ 65 (57,8±7,8) років, 2-гу групу (n=16) > 65 (72,5±7,0) років.  Ще 4 пацієнти були переведені у відділення реанімації (два з них померли). Проаналізовано біохімічні дані та параметри загального аналізу крові. Всім реєстрували ЕКГ, ЕхоКГ, сатурацію крові киснем, 25 пацієнтам проведено  комп’ютерну томографію (КТ). Рівні феритину, прокальцитоніну, D-димеру та тропоніну визначали за показами.  Крім кардіологічних призначали препарати для лікування COVID-19. Пацієнтам були призначені пронопозиція, киснева підтримка, ЛФК, апаратні дихальні вправи з опором на вдиху і видиху як КР. 

Результати. Артеріальну гіпертензію (АГ) діагностовано у 15 (78,9%) пацієнтів  1-ї та у 14 (87,5%) - 2-ї групи, цукровий діабет (ЦД) - у 3 (15,8%) та 5 (31,3%) пацієнтів, фібриляцію передсердь (ФП) - у 10 (52,6%) та у 14 (87,5%) пацієнтів (р=0,03), ознаки серцевої недостатності (СН) вище І стадії - у 7 (36,8%) та у 13 (81,2%) пацієнтів (р=0,01), відповідно. Встановлено незначне підвищення ШОЕ, паличкоядерних лейкоцитів та зростання тромбоцитів до (277,8±102,3 та 182,0±55,8)·109/л (р=0,002),  відповідно, у 1-й та 2-й групі при зниженні лімфоцитів. Спостерігали зростання рівня СРБ майже удвічі (9,2±6,1 мг/мл)  у 1-й групі та до (15,6±7,6 мг/мл) у 2-й (р=0,01), при значеннях Д-димеру, відповідно,  0,29±0,13 та  0,85±0,23 нг/мл (р=0,09). За даними КТ ураження легень становило 27% та 41% (р=0,06),  без чіткого взаємозв’язку з насиченням крові киснем: показник SpO2 при надходженні дорівнював 92% в обох групах зі зростанням понад 95% при виписуванні у пацієнтів 1-ї групи та в більшості 2-ї групи (р=0,07). Лікування пацієнтів відповідало протоколам. Час перебування у клініці склав 11,4 доби у 1-й  та 15,4 доби– у 2-й групі.

Висновки. 1. При надходженні до стаціонару в 30,6% пацієнтів стан розцінений як тяжкий, при цьому догоспітально діагноз COVID-19 діагностовано у 57,7%. 2. У структурі кардіальної патології та коморбідності гостре інфікування SARS COV - 2 відбулося на тлі артеріальної гіпертензії у 82,9% пацієнтів, фібриляції передсердь – у 25,7%, серцевої недостатності ІІА стадії – у 57,1%, цукрового діабету – у 22,9%. Окрім артеріальної гіпертензії ці стани значно частіше були у групі пацієнтів старшого віку і супроводжувалися вищими рівнями СРБ  (у 3 рази вище норми)  та D-димеру, а також площею ураження легень за даними комп’ютерної томографії (41% проти 27% у першій групі) при відсутності асоціативного зв’язку з показником сатурації крові киснем, який зростав від ≤ 92 % до 94,9% у групі старшого віку та до 97,6% у  групі більш молодшого віку при виписуванні. 3. Терапію COVID-19 проводили відповідно до актуальних протоколів 2021 року. Усі пацієнти отримували антикоагулянти, 60% - дексаметазон (у 2-й групі вдвічі частіше), 74,3% - вітамін D, 77,1% - антибіотики при більш тривалому часі (на три дні) перебування у клініці старших пацієнтів.

Посилання

Hessami A, Shamshirian A, Heydari K, Pourali F, Alizadeh-Navaei R, Moosazadeh M, et al. Cardiovascular diseases burden in COVID-19: Systematic review and meta-analysis. Am J Emerg Med. 2021;46:382-91. DOI: 10.1016/j.ajem.2020.10.022.

Tiruneh SA, Tesema ZT, Azanaw MM, Angaw DA. The effect of age on the incidence of COVID-19 complications: a systematic review and meta-analysis. Systematic Reviews. 2021;10(80). https://doi.org/10.1186/s13643-021-01636-2.

Bonanad C, García-Blas S, Tarazona-Santabalbina F, Sanchis J, Bertomeu-González V, Fácila L, et al. The Effect of Age on Mortality in Patients With COVID-19: A Meta-Analysis With 611,583 Subjects. J Am Med Dir Assoc. 2020;21(7):915-8. DOI: 10.1016/j.jamda.2020.05.045.

AHA’s COVID-19 Registry [Internet] [Citation 08.12.2021]. Available from: https://www.healio.com/news/cardiology/20210106/age-sex-comorbidities-impact-outcomes-after-covid19-hospitalization.

Gao C, Cai Y, Zhang K, Zhou L, Zhang Y, Zhang X, et al. Association of hypertension and antihypertensive treatment with COVID-19 mortality: a retrospective observational study. Eur Heart J. 2020;41(22):2058-66. DOI: 10.1093/eurheartj/ehaa433.

Chouchana L, Beeker N, Garcelon N, Rance B, Paris N, Salamanca E, et al. Association of Antihypertensive Agents with the Risk of In-Hospital Death in Patients with Covid-19. Cardiovasc Drugs Ther. 2021;4:1-6. DOI: 10.1007/s10557-021-07155-5.

Ali A, Noman M, Guo Y, Liu X, Zhang R, Zhou J, et al. Myoglobin and C-reactive protein are efficient and reliable early predictors of COVID-19 associated mortality. Scientific Reports. 2021;11:5975. https://doi.org/10.1038/s41598-021-85426-9.

Anurag A, Jha PK, Kumar A. Differential white blood cell count in the COVID-19: A cross-sectional study of 148 patients. Diabetes Metab Syndr. 2020;14(6):2099-2102. DOI: 10.1016/j.dsx.2020.10.029.

Yan W, Chen D, Bigambo FM, Wei H, Wang X, Xia Y. Differences of blood cells, lymphocyte subsets and cytokines in COVID-19 patients with different clinical stages: a network meta-analysis. BMC Infect Dis. 2021;21(1):156. DOI: 10.1186/s12879-021-05847-9.

Karimian M, Azami M. Chest computed tomography scan findings of coronavirus disease 2019 (COVID-19) patients: a comprehensive systematic review and meta-analysis. Pol J Radiol. 2021;14(86):31-49. DOI: 10.5114/pjr.2021.103379.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-23

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ