Стан показників глутатіонової системи щурів за умов інтоксикації етанолом, поєднання її із введенням кофеїну або зміненим фотоперіодом
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.2.102.2022.9Ключові слова:
етанол; кофеїн; освітлення; мелатонін; глутатіон; глутатіон-пероксидаза; глутатіон-S-трансферазаАнотація
Мета роботи. Дослідити вміст відновленого глутатіону (ГSH), активність глутатіонпероксидази (ГП) та глутатіон-S-трансферази (ГST) у крові та печінці щурів за умов підгострої алкогольної інтоксикації, поєднання її з уведенням кофеїну або постійним освітленням та можливість їх корекції мелатоніном.
Матеріал і методи. Експерименти проводили на 42 самцях щурів масою 180-200 г, які утримувалися за стандартних умов віварію і штучного рівнодення. Алкогольну інтоксикацію викликали внутрішньошлунковим уведенням 40% етанолу в дозі 7 мл/кг маси тіла впродовж 7 діб. Кофеїн уводили внутрішньошлунково в дозі 30 мг/кг маси тіла.
Результати. Отруєння етанолом та його поєднання з прийомом кофеїну або постійним освітленням призводило до зниження рівня ГSH та активності ГП в еритроцитах і печінці, причому, комбінація етанол+світло призводила до більш вираженого зниження показників. Поєднання етанолу з уведенням кофеїну викликала менш виражене зниження рівня ГSH у крові (на 25%), але більш виражене зниження цього показника в печінці (на 45% нижче контролю), ніж у щурів, які отримували лише етанол. Спостерігалось підвищення активності ГST у печінці всіх груп алкоголізованих тварин. Уведення 5 мг/кг мелатоніну протягом 7 днів запобігало зниженню вмісту ГSH і змінам активності ГП і ГST у крові та печінці усіх груп тварин.
Посилання
Birková A, Hubková B, Cižmárová B, Bolerázska B. Сurrent view on the mechanisms of alcohol-mediated toxicity. Int J Mol Sci. 2021 Sep;22(18):9686. DOI: 10.3390/ijms22189686.
Harjumäki R, Pridgeon CS, Ingelman-Sundberg M. CYP2E1 in alcoholic and non-alcoholic liver injury. Roles of ROS, reactive intermediates and lipid overload. Int J Mol Sci. 2021 Jul 30;22(15):8221. DOI: 10.3390/ijms22158221.
Vairetti M, Di Pasqua LG, Cagna M, Richelmi P, Ferrigno A, Berardo C. Changes in glutathione content in liver diseases: an update. Antioxidants. 2021 Feb 28;10(3):364. DOI: 10.3390/antiox10030364.
Ikram M, Park TJ, Ali T, Kim MO. Antioxidant and neuroprotective effects of caffeine against Alzheimer’s and Parkinson’s disease: insight into the role of Nrf-2 and A2AR signaling. Antioxidants. 2020 Sept 22;9(9):902. DOI: 10.3390/antiox9090902.
Martini D, Del Bo C, Tassotti M, Riso P, Del Rio D, Brighenti F, еt al. Coffee consumption and oxidative stress: a review of human intervention studies. Molecules. 2016 Jul 28;21(8):979. DOI: 10.3390/molecules21080979.
Gülçİn İ. In vitro prooxidant effect of caffeine. Journal of Enzyme Inhibition and Medicinal Chemistry. 2008 Oct;23(1):149-52. DOI: 10.1080/14756360701306404.
Galano A, Reiter RJ. Melatonin and its metabolites vs oxidative stress: from individual actions to collective protection. J Pineal Res. 2018 June 5;65(1):e12514. DOI: 10.1111/jpi.12514.
Cipolla-Neto J, Amaral FG. Melatonin as a hormone: new physiological and clinical insights. Endocrine Reviews. 2018 Dec;39(6):990-1028. DOI: 10.1210/er.2018-00084.
Burke TM, Markwald RR, McHill AW, Chinoy ED, Snider JA, Bessman SC, et al. Effects of caffeine on the human circadian clock in vivo and in vitro. Sci Transl Med. 2015 Sep 16;7(305):305ra146. DOI: 10.1126/scitranslmed.aac5125.
Davydova NV. The biochemical mechanisms of antioxidative action of the Rhodiola rosea extract [dissertation abstract]. Kyiv; 2004. 148 p.
Habig WH, Jakoby WB. Glutathione S-transferases (rat and human). Methods in enzymology. 1981;77:218-31. DOI: 10.1016/S0076-6879(81)77029-0.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Н.В. Davydova, Н.П. Григор’єва, Д.Д. Салехі
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
